Війна та децентралізація: про життя громад Харківщини та виклики, пов’язані з російською агресією. Відео

У 2014 році в Україні розпочалася реформа децентралізації, яка передбачає передачу повноважень та фінансів від державної влади до органів місцевого самоврядування, себто ближче до звичайних мешканців. «Слобідський край» з’ясовував, як проходить реформа децентралізації в умовах воєнного стану та що роблять влада та громадські організації для громад Харківської області.

Початок реформи

З початком реформи децентралізації в Україні, яка почала впроваджуватися у 2014 році, громадські організації «Центр розвитку місцевого самоврядування» та «Польсько-українська  аграрна асоціація» розпочали впроваджувати два  проєкти, що спрямовані на зміну свідомості керівників та жителів громад, представників бізнесу та перейняття досвіду польських колег у сфері місцевого самоврядування. Вони дістали назву «Ефективне місцеве самоврядування. Досвід Польщі в Україну» та «Ефективне господарство. Досвід Польщі в Україну».

Головним завданням децентралізації для забезпечення ефективності реформи було створення нової системи управління та адміністративно-територіального устрою, які б відрізнялися від радянської.

Проте, команда реформаторів зіткнулася з багатьма викликами. Деякі представники політичних сил, які на той час обіймали керівні посади в багатьох районних радах, чинили серйозний спротив процесам об’єднання громад.

– Це супротив деяких діючих на той час голів сільських та селищних рад, які не хотіли втрачати свою фактично одноосібну владу, голів райдержадміністрацій, які також не дуже вірили у всі перспективи реформи та не бажали втрачати владу і вплив, супротив голів районних рад, які взагалі не бачили перспектив для своїх структур у цій реформі. Крім того, і самі потенційні лідери громад і їх жителі не були готовими брати на себе відповідальність за подальше життя своїх територій, бо не звикли до того та не мали відповідного досвіду, – розповідає «Слобідському краю» голова правління ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» та засновниця Польсько-української аграрної асоціації Діана Баринова.

Діана Баринова виступає спікером на конференції

Попри проблеми, багато громад добровільно об’єдналися та змінили саму систему взаємовідносин між владою та мешканцями. І позитивний досвід польської децентралізації допоміг пройти через супротив та виклики.

– Коли наші очільники громад бачили, як живуть польські громади, вони одразу отримували великий позитивний імпульс робити те саме у себе. І це дуже допомогло саме добровільним процесам об’єднання, які в децентралізації є ключовими, – пояснює Діана Баринова.

ЗМІни себе – ЗМІни громаду

Щоб навчити територіальні громади ефективно використовувати всі інструменти децентралізації, втілити в себе успішні кейси західних країн, зокрема польських гмін та латвійських муніципалітетів, у липні минулого року на Харківщині стартував проєкт «ЗМІни себе – ЗМІни громаду», який реалізовувався за підтримки Чорноморського трасту регіональної співпраці (BST) і фінансувався Європейським Союзом.

Протягом року «Слобідський край» та ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» за участю Польсько-української господарської палати, Латвійської асоціації місцевих та регіональних влад мали допомагати налагодити комунікації всередині громад Харківщини. Щоб самоврядовці, місцевий бізнес та активні жителі всі разом працювали на розвиток своєї ТГ.

За шість з половиною місяців проєкту вісім громад Харківщини поділилися своїм досвідом та напрацюваннями, ставили амбітні цілі на найближче майбутнє. Останньою громадою, в яку завітали експерти з децентралізації та представники «Слобідського краю» в рамках проєкту, була Куньєвська ТГ – 22 лютого. А вже за кілька днів ця громада, на жаль, була окупована російськими військами.

Ранок 24 лютого 2022 року змінив реальність абсолютно всіх громад. За словами експертки проєкту Діани Баринової, плани та проєкти розвитку через повномасштабне російське вторгнення довелося відкласти, а роботу громад скорегувати під нові виклики.

Воєнні виклики громад

 Широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року принесло громадам Харківської області багато проблем. Це забезпечення безпеки жителів своїх населених пунктів, роботи критичної інфраструктури, яка часто могла бути пошкоджена або повністю знищена.

– Одні голови громад організовували евакуацію жителів у безпечніші території, інші – приймали евакуйованих переселенців та забезпечували для них всі необхідні умови: житло, одяг, їжу. А це надскладне завдання, що потребує великих коштів. Але вони не були передбачені в бюджетах громад, – пояснює Діана Баринова.

Через вторгнення рф економіка та бюджети громад дуже збідніли, оскільки багато підприємств на їх територіях припинили свою роботу. Проте, адміністрації громад продовжували працювати, попри обстріли, страх та економічні проблеми. На думку Діани Баринової, саме завдяки вчасно проведеній реформі децентралізації держава отримала сильного партнера у вигляді громад, який допомагає Україні вистояти перед ворогом.

Водночас громади Харківської області потребують постійної допомоги. Основну координацію цієї допомоги проводить Харківська обласна військова адміністрація, яка надає гуманітарну допомогу через обласний гуманітарний штаб та координує міжнародних партнерів у потребах громад. Інші країни та міжнародні організації надсилають до Харківської області гуманітарні вантажі – харчові продукти, товари першої необхідності, дитяче харчування, медикаменти. Дуже важливу роль у підтримці громад та їх населення відіграють також волонтери і громадські організації, які знаходять та привозять ліки і харчові продукти, вивозять людей з окупованих територій чи зон бойових дій та морально підтримують мешканців громад.

За сприяння Центру розвитку місцевого самоврядування та Польсько-української аграрної асоціації в перші критичні тижні, коли всі тільки відпрацьовували канали завезення гуманітарної допомоги, завдяки співпраці з громадами Закарпаття, Івано-Франківщини, Хмельниччини вдалося привезти близько 100 тонн харчових продуктів для жителів громад Харківщини.

– У цей складний період наша команда намагається допомагати людям всіма можливими способами. У перші дні війни ми координували евакуацію жителів міста Харкова та громад області у безпечніші місця, шукали місця розміщення, забезпечували комунікацію з головами громад безпечніших регіонів України, гмін Республіки Польща, – ділиться Діана Баринова.

Згодом ці громадські організації залучили кошти польських колег з Польсько-української господарчої палати та Фонду підтримки України, забезпечивши майже 2640 пачок (900 кілограмів) дитячого харчування для дітей внутрішньо переміщених осіб та дітей жителів Роганської, Коломацької, Краснокутської, Олексіївської, Валківської громад Харківщини.

– Для тих людей, які своє життя колись пов’язали з діяльністю громадських організацій, волонтерство це норма життя – громадська діяльність, спрямована на допомогу людям у різних сферах, – розмірковує про роль волонтерства у своєму житті пані Діана.

Завдяки спільним проєктам та партнерським відносинам з польськими громадами Роганська громада, яка сильно постраждала від російської агресії, отримала від гміни Сероцьк Мазовецького воєводства Республіки Польща (польський аналог українських громад) автомобіль марки Ford Transit для забезпечення потреб громади, три генератори, харчові продукти та речі першої потреби.

Автомобіль Ford Transit для Роганської громади

Крім того, за допомогою Фонду «Hearty Foudation» та підтримки Польсько-швейцарської господарчої палати та Польсько-української господарчої палати ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» та ГО «Польсько-українська аграрна асоціація» змогли передати Харківському військовому шпиталю сучасний автомобіль швидкої допомоги та деякі медичні препарати.

Автомобіль швидкої допомоги для військового шпиталю

– Хочу відзначити дуже важливу підтримку із самого початку війни наших польських колег – президента Польсько-української господарчої палати пана Яцека Пєхоти, віцепрезидента палати пана Даріуша Шимчихи, бурмістра гміни Сероцьк пана Артура Борковські, керівника Дому Полонії на Сході пана Олександра Гедройця, – дякує за підтримку Діана Баринова.

Діана Баринова разом з бурмістром гміни Сероцьк паном Артуром Борковські

Продовження децентралізації

Також західні партнери спільно з місцевою владою розпочинають працювати над питаннями відновлення Харківщини. Але зараз, на думку голови правління ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування», держава та громадськість повинні думати насамперед про забезпечення безпеки населення, а саме будівництво та облаштування сучасних бомбосховищ, залучення дієвих систем ППО. Бо в область повертаються мешканці, а обстріли не припиняються.

Зараз команда Центру розвитку місцевого самоврядування та Польсько-української аграрної асоціації сконцентрована на питаннях пошуку потенційних польських та інших європейських інвесторів, які б були готові вкладати кошти на територіях громад Харківської області, оскільки місцевій економіці потрібен перезапуск для її відновлення.

– Це дуже складне завдання, бо навколо багато декларацій, але реально мало хто готовий вкладати свої гроші в бізнес країни, в якій іде повномасштабна війна. Водночас ми намагаємося донести нашим потенційним партнерам можливості наших громад в умовах війни, знайти інструменти страхування від ризиків і окреслити перспективи, – пояснює голова правління ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування».

Також, за словами Діани Баринової, зараз складно говорити про повномасштабне продовження децентралізації через війну. За планом було оновлення закону про місцеве самоврядування, запровадження префектів на заміну районних державних адміністрацій, впровадження виконкомів обласних рад. Але зараз усі ці функції виконують обласні та районні військові адміністрації. Натомість головам громад надали ще більше можливостей в умовах воєнного часу щодо перерозподілу бюджетних коштів для військових потреб. Водночас Верховна Рада України продовжує приймати рішення у напрямі реформування, наприклад, 9 липня був ухвалений законопроєкт про засади державної регіональної політики, який заклав нове підґрунтя та нові рамки для відновлення та розвитку громад і регіонів. Ним визначена обов’язковість розробки стратегій на трьох рівнях – держава, область, громада. Раніше стратегії розвитку для громад не були обов’язковими.

– Наше головне спільне завдання – вистояти, забезпечити підтримку наших воїнів, їхніх сімей, всіх жителів громад, забезпечити надання публічних послуг, підготуватися до зими та зробити так, щоб людям було де жити, чим топити, що їсти, а також – утримати території, аби всім, хто виїхав, було куди повертатися! – наголошує Діана Баринова.