Опорна та її філії — яке життя у шкіл після об’єднання. Приклад Борової

Опорна та її філії — яке життя у шкіл після об’єднання. Приклад Борової

Фото:bor-school.at.ua

Створення освітнього округу в деяких районах Харківської області супроводжувалося протестами людей проти оптимізації шкільної мережі. А насправді реформа навіть рятувала сільські школи.

Мама третьокласниці Борівської ЗОШ № 1 Оксана Будник пригадує, як минулого року під місцевою райдержадміністрацією відбувалися мітинги. Тоді батьки учнів іншої школи з району – Богуславської загально­освітньої школи І–ІІІ ступенів – протестували проти шкільної оптимізації. Вони не хотіли, аби їхня школа, у якій навчається менше 200 учнів, понижувала свій ступінь і ставала філією опор­ної, якою є Борівська ЗОШ № 1. Роз’яснення райдержадміністрації не переконали богуславців, і їхню школу не оптимізували. Нагадаємо, що остаточне рішення про закриття школи лягає на плечі місцевих рад.

Інша ситуація склалася зі школою в селі Новоселівка. Її таки зробили філією Борівської ЗОШ № 1. Місцеві розпові­дають, що спочатку теж боялися, щоб школу не закрили зовсім.

– Не до кінця було зрозуміло, що таке філія, – пригадує тодішні свої побоювання мама п’ятикласника Новоселівської філії Таїсія Заливацька. – А вже з часом стало зрозуміло, що цей процес не такий уже і страшний, як здавалося. Навпаки, з’явилися переваги – діти отримали доступ до опорної школи, де великі колективи, а не дев’ять учнів, як у мого сина в класі. А ще – не одна мультимедійна дошка. Лабораторні роботи також цікавіше робити у класах із сучасним новим обладнанням, там працюють гуртки тощо.

Син Таїсії разом з класом неодноразово їздив до опорної школи в Борову. За розповіддю мами, йому було трохи незвично від великих класів. Але дітей тішить думка, що у старших класах (а у філії вчаться тільки 1–9 класи, старші ж їздять до опорної) їх питатимуть не кожного уроку.

– Нині синові подобається, що школа недалечко від дому, у пішій доступності. Ну, а до відвідувань старшої школи вже ж призвичаїться. Єдине, що турбує, аби дороги та автобуси, якими довозитимуть їх, були безпечними, – ділиться мама.

Що опорні школи дають змогу подивитися на процес навчання під іншим кутом, погоджуєть­ся і мама дівчинки з опорної школи у Боровій Оксана Будник.

– Територіально ми «приписані» до філії Борівської ЗОШ І–ІІ ст. № 2, але моя донька ходить до опорної школи. Та й багато інших батьків, побачивши переваги опорного закладу, його вищий рівень, відають перевагу йому перед філією, – говорить пані Оксана.

Відкриті двері опорної

Директор Борівської ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 та її чотирьох філій Олена Шевченко також пригадує, як на початку оптимізації усі ці зміни люди сприйняли насторожено.

– Батьки побоювалися, що, якщо їхня школа понизить свій ступінь, – це перший крок до того, що її взагалі закриють. Та ситуація нормалізувалася. Батьки бачать, що наші філії не обділені увагою, – каже Олена Шевченко.

І директорка наводить прик­лад однієї з філій – школи у Підлимані, яка хоч і понизила свій ступінь, але не втратила привабливості для учнів. Так, у закладі зробили ремонт: утеплили фасад, перекрили дах, замінили вікна, поряд побудували штучне покриття для занять футболом. Діти навчаються так само, як і в інших школах. Старшо­класників підвозить до опорної шкільний автобус.  Загалом до опорного закладу, який разом з філіями навчає 816 учнів, підвозять близько 140 дітей.

Підлиманська школа-філія_Фото. В. Колісник

Щоб батьки учнів із віддалених сіл лояльніше ставилися до змін, в опорній школі у Боровій проводять дні відкритих дверей. Під час них дітки з філій приїздять і цілий день відбувають уроки разом з класом в опорній школі. До їхнього доступу – сучасні кабінети фізики, хімії та біології, три комп’ютерні класи. 

В опорному закладі стараються інтегрувати не тільки учнів, а й вчителів. Адже нерідко педагоги у малокомплектних закладах, так би мовити, засиджуються у своїх куточках і в деяких випадках втрачають хист.

Директорка розповіла про свого роду експеримент, який провели у закладі.

– Учителі з філій, де здебільшого класи невеличкі, приїздили до опорної школи і проводили уроки перед більшою аудиторією учнів.  Це допомагає вдосконалювати свою професійну практику, так би мовити, «тримати удар», виявляти плюси й мінуси в роботі, дивитися, які методи застосовувати перед маленьким чи великим класом тощо. Школа постійно відкрита – і вечорами, і у вихідні, гуртки, доступ мають усі діти й вчителі з філій, – розповідає Олена Шевченко.

Як результат роботи освітнього округу – батьки побачили розвиток, і тепер до опорної підвозять не тільки старшокласників, а й дітей з молодших класів.

– Для молодшої школи, та й для решти, в опорній школі організоване харчування, група продовженого дня. Діти можуть замовити порцію, поїсти, відвідати гуртки, є чергові вчителі, які відповідають за посадку дітей в автобуси. Усе контролюється, – додала очільниця опорної школи.

Вона розповіла, що нині з колегами опановують онлайн-хмарні технології. Утілюють сучасні технології, зокрема в адміністративній частині, наприклад, для контролю відвідуваності учнів чи доступу до спільної методичної скарбнички. Це працює так: до єдиного документа в Інтернеті доступ мають усі філії. У нього вони вносять свої дані. Тож не треба передавати інформацію телефоном чи поштою. Крім того, наступний крок для педколективу округу – проводити спільні наради за допомогою відеозв’язку через Skype. Цьому сприяє комп’ютерна оснащеність шкіл і наявність у них Інтернету. 

– Незважаючи на те, що стало більше роботи, усе ж таки це великий позитив і крок уперед, – ділиться своєю оцінкою оптимізації шкільної мережі Олена Шевченко. –  Так, є філії, де небагато дітей, але, якби вони не були філіями, вони б підлягали закриттю. А так освітній округ дає можливість цим сільським школам триматися на плаву, обмінюватися досвідом з колегами, а не сидіти у своєму куточку. Це також і можливість дітям бачити щось нове, спілкуватися й розвиватися. Це плюс для розвитку і дітей, і педагогів, і громади. 

Опорні школи в районах

Сьогодні, за даними Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, на Харківщині діють 22 опорні школи й 33 їх філії, у яких навчаються 11 200 учнів. Загалом, як розповіла головний спеціаліст відділу дошкільної загальносередньої корекційної та позашкільної освіти Управління освіти і науки Вікторія Коваленко, станом на 19 квітня є ще 12 рішень про створення опорних шкіл у районах області. До кінця року за перспективним планом, який формувався за пропозиціями з районів, в області має працювати 41 опорна школа. 

– Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію навчального закладу можуть прийняти тільки місцеві органи самоврядування, бо вони є засновниками, й тільки вони можуть прийняти таке рішення, – нагадує Вікторія Коваленко й додає, що ніхто насильно не змушує реорганізовувати шкільну мережу. «Усе добровільно», – запевняють освітяни.

У департаменті обмежуються тільки роз’яснювальною роботою, акцентуючи увагу на тому, що це перспектива розвитку. 

У попередніх номерах газети ми розповідали, що опорні школи поки що є не в кожному районі області, проте є й такі райони, де вже створено кілька опорних закладів. Так, наприклад, у Лозівському районі працюють три опор­ні школи. У Близнюківському, Первомайському та Краснокутському районах – по два опорні заклади. По одному освітньому округу створено в Барвінківському, Богодухівському, Борівському, Валківському, Дворічанському, Зачепилівському, Зміївському, Золочівському, Ізюмському (Оскільська ОТГ), Красноградському, Шевченківському районах. Також по одному опорному закладу працює в Старосалтівській (Вовчанський район) та Чкаловській (Чугуївський район) об’єднаних територіальних громадах.

У  Вовчанському районі мають з’явиться ще три опорні школи – Білоколодязький НВК, Варварівська ЗОШ І–ІІІ ступенів, Вовчанська гімназія № 1 – уже є відповідне рішення районної ради.

У Дергачівському районі буде створено відразу дві опорні школи. Серед «новачків» зі створення освітніх округів – і Балаклійський, Кегичівський, Куп’янський, Нововодолазький, Печенізький та Харківський райони.

Чергові опорні заклади з’являться у Валківському, Зміїв­ському, Золочівському, Красно­градському, Краснокутському, Первомайському та Ізюмському районах. Визна­чилися з опор­ною школою і в Нововодолазькій об’єднаній громаді. Триває конкурсний відбір на визначення опорних округів і в інших районах області. Тож до кінця року майже вся Харківщина буде охоплена освітянськими округами, за винятком двох районів – Коломацького та Великобурлуцького. Якщо в першому районі немає такої необхідності (там три самостійні школи), то Великобурлуцький район доволі великий і потребує вдосконалення мережі, бо має багато малокомплектних шкіл (де навчається не більше 50 учнів).

Як пояснив очільник департаменту освіти Великобурлуцької РДА Ігор Фірсов, рішення про освітній округ у районі не прийняли. Ба більше, там чекають на рішення про створення ОТГ, а вже потім братимуться за освітній округ.

– Поки питання це залишається відкритим. У планах зробити опорним Вільхуватський НВК. Але, якщо буде створено ОТГ, думаю, будуть зміни до цього плану, – прокоментував Ігор Фірсов.

До слова, цього року було прий­нято рішення про виділення з обласного бюджету 11,5 мільйо­на гривень на оснащення 26 опорних шкіл області. Як пояснила Вікторія Коваленко, гроші підуть на технічне оснащення, спортивний інвентар тощо.

– Усі результати, які допоможуть оцінити якість навчання після оптимізації мережі, ми отримаємо наприкінці року, після державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання. І тоді ми зможемо сказати, наскільки це спрацювало, – підсумовує Вікторія Коваленко. – Думаю, радикальних результатів не слід очікувати, бо діти тільки пристосовуються, адаптуються до нових умов.


За даними аналітика ГО «Український центр європейської політики»  Дениса Горбача, на початку 2016/17 навчального року у міських поселеннях України нараховувалось 5400 денних шкіл, що належать державі або органам самоврядування. У них навчалося 2,6 мільйона учнів і викладало 228,9 тисячі учителів. Водночас у сільській місцевості кількість шкіл вдвічі вища (11 200), а учнів, навпаки, вдвічі менше (1,2 мільйона). При цьому кількість учителів була приблизно такою ж, як у більш «заселених» міських школах (202,2 тисячі). Фізичний розмір шкіл теж неоднаковий: якщо в місті на одну школу припадає в середньому 4900 квадратних метрів, то в селі – лише 1,8.

Читайте також: Вибори в громадах області: попередні результати

Автор: Тетяна Василець