Сьогодні в клубі буде... фітнес. Як на Зміївщині розважаються пенсіонери. Фото

Сьогодні в клубі буде... фітнес. Як на Зміївщині розважаються пенсіонери. Фото

Фото надано героїнею публікації

Майже чотири роки тому переселенка з Горлівки створила у смт Слобожанське Зміївського району «Клуб здоров’я», тим самим об’єднавши довкола ідеї правильного харчування та фізкультури з чотири десятки людей поважного віку.

Тетяна Березіна – педагог із 40-річним стажем. Вона викладала математику, працювала зі складними підлітками, була директором центру дитячої творчості в Горлівці (Донецька область). Коли вийшла на пенсію, її життя обертів не скинуло, а тільки додало темпу. А ще внесло свої корективи – у 2014-му жінці з родиною (у пані Тетяни двоє доньок і шестеро внуків) довелося залишити рідне місто, бо в нього прийшов воєнний конфлікт.

Завдяки родичам потрапили на Харківщину – до Слобожанського. Селище їй одразу сподобалося. Хоч і було тут багато таких, як вона, переселенців, та нікого не знала.

Посидівши трохи без діла, Тетяна Вікторівна вирішила на новому місці втілити те, що добре в неї виходило вдома. Свого часу вона займалася у спортивній залі. Потім знайомилася з йогою, ходила на танці. Якось завдяки друзям потрапила у школу здорового харчування. Читала відповідну літературу й сама вела здоровий спосіб життя. Так накопичувалися знання і досвід. У Горлівському палаці ветеранів Тетяна Березіна почала вести перші свої заняття: година фізичних навантажень, щось на кшталт гімнастики, і година лекцій про правильне харчування.

У Слобожанському я одного дня просто пішла у виконком і запропонувала проводити подібні заняття, – розповідає Тетяна Вікторівна. – Спочатку думала, що це можна зробити для переселенців, а потім зрозуміла, що для всіх пенсіонерів селища це буде корисно. Дякую керівництву селищної ради, яке, вперше побачивши незнайому людину, не знаючи про неї нічого, підтримало її ідею.

Потрібно було знайти лише приміщення. І таке надали в місцевому палаці культури.

Є запит, якщо люди є, є людина, яка може це організувати, чому б і ні, – каже про виникнення такого гуртка у стінах палацу його директор Валерій Афанасенко. – Тетяна Вікторівна зроду людина активна. Сама виявила ініціативу, організувала клуб, і люди до неї пішли. Зали в нас є, то ж нехай займаються.

Город, сад – і в клуб

І дійсно, займатися у «Клубі здоров’я» відразу зібралася відносно велика група охочих. Постійно відвідують заняття 18 пенсіонерок. До клубу ходять тільки леді. Наймолодшій учасниці 52 роки, двом найстаршим – по 81.

Це люди, на яких можна тільки рівнятися, – говорить Тетяна Березіна.

У слобожанській групі найстаршою є Фаїна Іванівна Кравченко – колишня медична працівниця. Вона негласна староста групи. За словами керівниці клубу, Фаїна Іванівна дуже добре робить усі вправи. Жінка неймовірної сили, адже у свій поважний вік ще й обробляє город, дбає про дачну ділянку. Має чотирьох дітей. У неї все в ідеалі. На заняття вона приходить раніше за всіх, а того, хто запізниться, пожурить.

Тож заступник у мене дуже добрий, – додає, посміхаючись, Тетяна Березіна.

У зміївській групі (так-так, Тетяна Вікторівна ще проводить заняття у райцентрі, але про це далі) найстаршою є Валентина Павлівна Походенко – колишній інженер охорони праці. Вона відвідує всі заняття, крім того, що добре виконує вправи, ще й активно бере участь у всіх заходах клубу.

Читайте також: Як жінки Близнюківського району рятуються віди рутини

Для тіла й душі

Тетяна Вікторівна відповідально підійшла до програми занять, розписуючи кожний день. Заняття починаються зранку. Спочатку година фізичних вправ на різні групи м’язів, для покращення роботи суглобів тощо.

Після години фізичних вправ іде година лекцій – чи, радше, бесід, як їх називає керівник клубу. Адже вона не тільки ділиться зі слухачами своїми знаннями, зокрема про основи правильного харчування, роботу людського організму, про духовність тощо, а й запитує, що про це думають учасниці клубу. Виходить пізнавальне спілкування у дружньому колі.

Крім фізичних занять і лекцій, у клубі щомісячно організовують тематичні свята: новорічний карнавал, вечорниці, 8 Березня, навіть показ мод проводили. А на 10 жовтня заплановано Осінній бал. На такі вечори «Клуб здоров’я» запрошує всіх охочих. Тож приходять не тільки учасники клубу, а й інші односельці, особливо чоловіки.

У нас є умова, що на бал жінкам обов’язково потрібно прийти у сукні або в кофтині зі спідницею, жодних брюк! – додає керівниця клубу.

А ще клуб організовує екскурсії. Уже побували у Святогірську, Ізюмі, у Соколовому, на Висоті маршала Конєва, їздять до Харкові в музеї і театри.


"Клуб здоров'я" у Слобожанському постійно відвідують зо два десятка пенсіонерок

Ділитися знаннями

Заняття у клубі цілком безкоштовні. Зі спеціальними килимками для занять свого часу допомогла волонтерська організація.

Для мене за перші два з половиною роки роботи клубу було найважчим запитання «Чому ви проводите заняття безкоштовно?». Люди не розуміють, що можна для себе, для душі щось робити для людей. Знаннями потрібно ділитися, – переконана Тетяна Березіна.

Та така безкорисливість і щирість, як правило, винагороджується. Талант Тетяни Вікторівни помітили у зміївському територіальному центрі соціального обслуговування і запросили на роботу. Уже рік, як вона має групу ще й у місті, тож двічі на тиждень їздить у райцентр проводити заняття.

Слобожанські пенсіонери – це не єдина турбота Тетяни Березіної. У селищі їй вдалося створити невеличку спільноту переселенців. Для них вона також організовує зустрічі з потрібними фахівцями, як-от юристами, чи благодійниками.

Крім того, жінка пише вірші, вишиває хрестиком, а якось в Інтернеті піддивилася, як робляться ляльки-мотанки. Новим знанням поділилася з учасницями клубу.

На запитання, де бере сили й мотивацію, відповідає: «Це все, мабуть, вчительський гарт».

Рік – без хвороб

Результатами підопічних керівниця клубу задоволена.

Кожної весни я завжди роблю певний підсумок нашої роботи. Звертаю увагу на те, що з нашої групи ніхто не хворів за рік, – ділиться Тетяна Березіна й продовжує. – У такому віці багато хто вже має свої болячки, хронічні захворювання. Буває, приходять на заняття, жаліються, що те болить, се болить. Спливає година занять, запитую, як самопочуття, – усі відповідають: «Чудове».

За словами керівниці клубу, багато хто з його членів переглянув свій щоденний раціон, відмовившись від, скажімо, майонезу й додавши більше здорових харчів. Багато хто не знав, що потрібно щодня пити 1,5–2 л води. Зараз на заняття вже ніхто не приходить без пляшки води. Або ще одна істина – вага тільки фізичними заняттями ніколи не прибирається. Тільки в поєднанні з правильним харчуванням і здоровим способом життя. Тим паче, дуже важко схуднути тільки завдяки самим фізичним навантаженням жінці, талія якої перейшла межу в 90 см.

Члени клубу стараються дотримуватися рекомендацій у харчуванні, правильно виконувати вправи, наповнюватися новими емоціями, допомагати іншим. Як результат – багато хто почувається краще й навіть скинув зайві кілограми. Та й сама керівниця групи завдяки своїй методиці позбулася вісьмох кілограмів.

Дружнє коло

Навіть під час літніх канікул члени клубу сумують за заняттями і добре знають, коли в пані Тетяни закінчується відпустка. Так їм хочеться якомога швидше повернутися до занять. Та найбільше переживають, щоб тільки нікуди не переїздила зі Зміївщини, тому час від часу з острахом перепитують, чи не збирається вона залишити їх.

Ходять на заняття навіть у сезон городніх клопотів.

Клуб давно вже переріс тільки із заняття спортивними і здоровими вправами у справжній клуб друзів. Тут завжди готові підтримати, коли виникнуть проблеми, одне одного і словом, і не тільки. У скрутні часи, якщо хтось серйозно захворів чи потрібна операція – зберуть гроші.

У нас був випадок у селищі, коли у квартирі вибухнув газ. Ми скинулися грошима, аби допомогти постраждалим. Це потрібно робити, адже на наших зустрічах ми розмовляємо і про духовне, про милосердя і допомогу іншим людям, – ділиться пані Тетяна. – Напередодні новорічних свят збираємо також іграшки, шкільне приладдя дітям-переселенцям. Тільки у Слобожанському таких діток близько 70.

Тому й не дивно, коли жінка каже, що «стільки добрих слів від своїх підопічних, скільки я чую зараз, я не чула, мабуть, ніколи за все життя».

Їм так усе подобається, що я і сама від цього отримую велике задоволення. Я, мабуть, не була такою зайнятою до пенсії, як нині, – жартує Тетяна Березіна й ділиться, що тепер донька запитує її, чи буде у вас, мамо, певний день вільним, аби доглянути онуків.

Особливість такого клубу ще й у тому, що сюди ходять і самотні жінки. Ситуації бувають різними: хтось залишився без чоловіка, у когось діти виросли й живуть своїм окремим життям. І виходить, що у свої 60–70 років такій жінці просто нікуди дітися. До подружок не будеш щодня ходити. А клуб допомагає скрасити цей час.

Тетяна Вікторівна розповідає, що із задоволенням зустрілася б і поспілкувалася з людьми з  клубів, подібних до їхнього. Вважає, що таку справу треба популяризувати, аби в кожному будинку культури області було подібне об’єднання для людей поважного віку.

Читайте також: Розважальний клуб для пенсіонерів з'явився у Боровій (Фото)

Автор: Тетяна Василець