Точка неповернення: які громади на Харківщині встигнуть об’єднатися добровільно

Точка неповернення: які громади на Харківщині встигнуть об’єднатися добровільно

Фото:УНН

На Харківщині процес об’єднання наближається до свого апогею. Сьогодні щонайменше в п’ятнадцяти майбутніх ОТГ точаться обговорення. Ще вісім громад замислилися над приєднанням до міст обласного значення, де вже відбулося об’єднання.

Громади, які хочуть добровільно об’єднатися, мають встигнути це зробити до наступних місцевих виборів. Якщо вибори відбудуться у грудні цього року, а етапи добровільного об’єднання, включаючи громадські обговорення, зазвичай тривають два-три місяці, то на прийняття рішень про створення ОТГ залишилося трохи більше місяця – приблизно до серпня 2019-го.

Наразі створення об’єднаних громад відбувається в Харківському районі. Тут уже є чотири ОТГ – Пісочинська, Циркунівська, Роганська та Мереф’янська. Минулого тижня процес об’єднання активізувався в ще одній потенційній громаді – Липецькій, за створення якої проголосували жителі трьох сільських рад. Так, 18 червня громадські обговореннях відбулися в Лук’янцівській та Тернівській сільських радах. А першою радою, яка відповіла на ініціативу жителів Липців, була Слобожанська сільська рада, де громадські слухання відбулися ще 5 червня.

Фото: Центр розвитку місцевого свмоврядування в Харківській області

Тоді кількість учасників громадського обговорення становила 61 особу, і 52 з присутніх проголосували «за» об’єднання та подальший розвиток своєї території у складі Липецької ОТГ.
Окрім вищезгаданих сільських рад, до Липецької ОТГ має увійти Веселівська сільська рада. Громадські обговорення тут плануються найближчим часом. Процес створення ОТГ активізувався і в інших районах області. Так, 19-ю громадою в області та першою, що утворилася цього року, стала Ізюмська ОТГ. Таке рішення місцеві депутати прийняли 7 червня на позачерговій сесії Ізюмської міської ради. За словами директорки Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування Діани Баринової, Ізюмську ОТГ створено шляхом приєднання до міста обласного значення Кам’янської сільської ради. Кількість жителів ОТГ сягає понад 48 тисяч осіб.

– Таким чином, Ізюм став другим містом обласного значення на Харківщині, яке отримало статус центру міської об’єднаної громади. Першопрохідцем у цьому питанні було місто Лозова, – повідомила Діана Баринова.

Окрім цього, сьогодні ще кілька сільрад розглядають можливість приєднання до міста обласного значення. Також в Ізюмському районі спільна робоча група працює над створенням Бугаївської ОТГ – до її складу мають увійти Чистоводівська та Бригадирівська сільради.

Ще одним містом обласного значення, навколо якого мають створити ОТГ, є Куп’янськ.
За словами радника з питань децентралізації Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування Віктора Нестеренка, протягом останніх тижнів тут активно велися переговори між мерією міста та головами Осинівської та Пристінської сільських рад. Згідно з Перспективним планом формування територій громад Харківської області, саме ці сільські території повинні увійти до Куп’янської ОТГ.

Фото: Центр розвитку місцевого свмоврядування в Харківській області

11 червня перші громадські обговорення відбулися у Пристінській сільській раді. Напередодні, 10 червня, аналогічні слухання відбулися в Осинівській сільській раді.
– Загалом на Куп’янщині планується створення чотирьох окремих об’єднаних територіальних громад: Куп’янської міської та Кіндрашівської, Петропавлівської і Курилівської сільських. В останній трьох уже відбувся перший етап громадських обговорень, – розповів Віктор Нестеренко.

Активізувався процес об’єднання і на Зміївщині, ще мають намір створити дві ОТГ – Зміївську та Слобожанську. Перспективи приєднання до Великобурлуцької ОТГ обговорюють і жителі кількох сільрад району.

Люди – «за», влада – гальмує

За словами Віктора Нестеренка, в останній рік добровільного об’єднання на Харківщині з’явилися райони, де всупереч пасивності влади рушійною силою для активізації процесу об’єднання є звичайні люди. Це активісти з Гороховатки, які виступають за створення Борівської ОТГ – вона має
поглинути весь район.

За словами голови Фонду розвитку Борівської громади, ініціаторки створення Борівської ОТГ Валерії Гонтар, Борівська селищна рада виступила з ініціативою щодо об’єднання ще
у 2016 році, проте наступний етап громадських обговорень у сільрадах району так і не відбувся. За словами активістки, процес об’єднання гальмує районна влада.
– Разом з місцевими депутатами райрада проводить не громадські обговорення, а подвірний обхід, і методом опитування визначає думку людей. Але, на нашу думку, така
форма обговорень не прийнятна тоді, коли в районі є інформаційний вакуум і люди нічогісінько не знають про переваги об’єднання. До того ж, ми неодноразово отримували повідомлення про те, що разом з опитуванням депутати проводять антиагітацію, розповідаючи людям, що якщо в районі створять ОТГ, то школу, ФАП і садок у селі закриють, – розповіла активістка.

А за повідомленням голови Борівської райради Олени Клименко, зі свого боку з приводу створення ОТГ районна влада дала можливість визначитися громадськості та жодним чином не перешкоджає процесу об’єднання.
За словами очільниці райради, причини, через які громадські обговорення в районі не проводилися, їй невідомі.
– Після ініціативи Борівської селищної ради наступної ініціативи з боку сільських рад не було. Дійсно, деякі сільські ради прийняли положення про опитування та збирання інформації серед мешканців сіл. Відповідно до положення, після обговорення депутати збирають підписи людей. Багато з них виступають «за», багато – «проти», – додала Олена Клименко.

Проте 12 червня активісти все ж таки вирішили провести відкриті громадські обговорення, у результаті яких жителі Гороховатської сільської ради підтримали рішення про об’єднання з Борівською селищною радою. На зустрічі були присутні сільський голова, підприємці, жителі села та фахівці Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування.
– Представники сільської ради були присутні на обговоренні, але протокол і реєстрацію присутніх не вели. Згодом представники сільради взагалі покинули приміщення клубу. Проте мешканці взяли ініціативу у свої руки та відповідним чином зареєструвалися на зборах, обрали головуючого, секретаря, обговорили всі переваги життя в об’єднаній громаді та підтримали пропозицію щодо об’єднання і створення Борівської ОТГ, – розповів Віктор Нестеренко. – Жителі самостійно прийняли рішення, незважаючи на пасивну позицію місцевої ради.

За словами Валерії Гонтар, ініціативна група запланувала зустрічі з жителями інших сільських рад, де теж планують говорити про переваги об’єднання. До того ж, обговорення планують у тих сільрадах, які відмовились об’єднуватися, адже отримали звернення від місцевих жителів, які виступають «за» створення ОТГ.

Фото: borova_info

Подолати екватор до осені

Попри активізацію населення щодо об’єднання, в області залишаються пасивними декілька районів, каже Віктор Нестеренко. Це Печенізький, Дворічанський, Шевченківський та Кегичівський райони. За прогнозами радника, у Центрі розвитку місцевого самоврядування сподіваються, що в області до осені буде подолано екватор від загальної кількості громад,
які планують створити на Харківщині. Нагадаємо, у 2016 році на Харківщині з’явилося чотири ОТГ, у 2017-му – вісім, ще шість громад об’єдналися у 2018 році.

Окрім цього, ще чотири громади прийняли рішення про приєднання до вже створених ОТГ. Загалом після завершення процесу добровільного об’єднаних громад в області мають утворитися 59 ОТГ. Саме така кількість закріплена в Перспективному плані, зміни до якого вносилися минулого року. За словами директорки Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування Діани Баринової, враховуючи, що у 2020 році процес об’єднання вже перестане бути добровільним, громади, які за п’ять років реформи не виявили своєї ініціативи, об’єднають «зверху».

– І це об’єднання відбуватиметься відповідно до схваленого обласною радою та затвердженого Постановою Кабміну Перспективного плану формування територій громад.
Тому до завершення процесу добровільного об’єднання Перспективний план області має повністю відображати настрої жителів, – повідомила директорка Центру.

Тож, в області очікують, що урядовці затвердять проект змін до Перспективного плану, які обласні депутати ухвалили під час пленарного засідання ХХ сесії Харківської облради 30 травня.
Нагадаємо, відповідно до прийнятого рішення, Куп’янський район доповнюється трьома об’єднаними територіальними сільськими громадами – Кіндрашівською, Петропавлівською та Курилівською. Також внесено відповідні зміни до складу Куп’янської ОТГ – Куп’янська міська рада, Куп’янськ-Вузлова селищна рада, Осинівська та Пристінська сільські ради. На території Валківського району всі громади об’єднають у міську ОТГ. А до складу Красноградської міської ОТГ віднесено територіальні громади Хрестищенської, Миколо-Комишуватської та Кирилівської сільських рад.


Матеріал підготовано в рамках проекту, що реалізується Українською асоціацією медіа бізнесу (УАМБ) у рамках проекту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні за участю Харківської обласної ради.

Автор: Марина Проценко