Земельні аукціони - шлях до корупції? Харківські фермери пропонують державі шукати нові схеми

Земельні аукціони - шлях до корупції? Харківські фермери пропонують державі шукати нові схеми

bmw-e36club.ru

Аграрії, які обробляють поля і які мають серед них землі запасу чи резерву, сьогодні перебувають у складній ситуації й іноді вимушені вдаватися до витончених «па», шукаючи легальні шляхи використання земель запасу та резерву.

Один з таких шляхів, найближчий до закону - участь у торгах, але враховуючи те, що процедура аукціонів довготривала і фактично з 2008 року не працювала, аграрії не поспішають довіряти такому методу.

Як запевнили фахівці Держземагентства в Харківській області, юристи та правоохоронці, із запровадженням такого інституту, як проведення торгів-аукціонів, законодавець покладав великі надії на те, що державна земля використовуватиметься ефективніше, і сума коштів у вигляді орендної плати надходитиме саме до місцевих бюджетів. До того ж у ньому вбачали один із засобів реформування земельної сфери, націленого на боротьбу з корупцією та на прозорість.

За даними ГУ Держземагентства в Харківській області, у цьому році планують провести земельні торги на 344 земельні ділянки в області, що загалом складає 3,363 га. Тобто із тих понад 133 тис. га держземель у цьому році на аукціон винесено усього нічого. Та й за оцінками аграріїв – це мізер. На що фахівці Держземагентства апелюють: «Процес іде, і в наступному році аукціонів буде більше».

– Дійсно, певний час процедура аукціонів не працювала. Однак у цій ситуації ніхто закон не змінив, не прийняв якийсь тимчасовий порядок надання цих земель в оренду. На всі закиди, що ось гроші недоотримують громади, ми кажемо, що процес зрушив з місця, – запевнив начальник управління Державного земельного кадастру Головного управління Держземагентства в Харківській області Василь Саранча.  

Разом із тим, фермери кажуть, що механізм проведення земельних торгів недосконалий і дуже повільний, до того ж, віри не ймуть цим аукціонам, бо і там бачать ще більшу корупційну складову.

– Конкуренція, як вони декларують, – це закритий конверт, змагання, хто ж дасть більше. І там може бути ще й яка корупційна складова! – упевнений керівник золочівського фермерського господарства «Альфа» Віктор Белинський. – Той, хто керує цим аукціоном, може вже знати мою ціну і запропонувати конкуренту дати більше. Аукціон – не вихід із положення, і це так чи інакше пов’язано із корупцією.

Вихід деякі фермери Харківщини бачать у створенні якогось іншого механізму.
– Якщо я довгий час працюю на цій землі, орендую її 20 років, я повинен запитати державу, чи є до мене претензії? Якщо ні – подовжіть зі мною договір! – говорить Віктор Белинський. – На мою думку, повинна у такому випадку працювати своєрідна земельна комісія в районі, яка б складалася з п’яти-шести чоловік, і яка вирішувала, кому доцільніше здати в оренду землі. Підкупити шістьох людей важче, до того ж робота такої комісії здається мені демократичнішою і прозорішою.

Те, що процедура аукціону і його підготовка викликають купу запитань і в місцевої влади, констатує голова сільської ради села Сінне Богодухівського району Лілія Білуха.

– Хто захоче заплатити за підготовку відповідної документації певні гроші, 12 тис. грн за участь у торгах, усі підготовчі процедури, а потім не виграти ці торги? – запитує вона. – До того ж, часто сільські голови навіть не знають, що державні землі на їх території виставлені на земельні торги. Можливо, аби більше проводили інформаційно-роз’яснювальної роботи, ставлення до аукціону змінилося.

Тетяна Лісна, матеріал з газети "Слобідський край" №43 від 11.04.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ