Школа козацького фехтування працює під Харковом

Одним із величезних пластів української культури є доба козацтва.

Червоні шаровари, довгі чуби, смертоносні шаблі – такі символи залишили по собі українські козаки. Хоча та епоха вже давно спливла, проте стародавні традиції місцями зберігаються й досі. Так, уже багато років у Краснограді працює козацька школа фехтування «Булат», де виховують справжніх лицарів.

Джур закріплювали за старшими козаками

«Булат» по запорозьким поняттям – школа джур. Раніше в Україні по селам збирали маленьких хлопчиків та віддавали їх на виховання до Січі. Навіть для багатих людей це вважалося за честь. Козацькі школи – кобиці – створювали при куренях.

– Кобицею ще називали піч. Тому, перш ніж навчити хлопця бойовим мистецтвам, його ставили колоти дрова та варити куліш, – розповів отаман Орільського козачого полку, старший викладач школи «Булат» Анатолій Мельніков. – З 14-ти років дітей закріпляли за козаками, вони ставали джурами. Це щось на зразок зброєносця. Джура мав чистити козаку зброю, ходити за конем, допомагати давати лад одягу. Козак же навчав хлопця всім тонкощам бойового мистецтва.

Зараз у красноградській школі фехтування трохи більше 20-ти учнів. Кожного з них закріплено за викладачем, членом козацької організації.

– У нас досить великий викладацький склад, і все одно на кожного козака приходиться по два-три учня, – сказав Анатолій Мельніков. – Тренером з ударної техніки у нас працює мій вихованець, кандидат у майстри спорту Сергій Джумайло, отаман школи джур – Олександр Дрюк, майстер-наставник з фехтування – Михайло Суботін, діти його ще називають «наш тато».

Шашка та шабля безпечніші за кікбоксинг

Профільний предмет у «Булаті» – це фехтування шашкою. За словами Анатолія Мельнікова, це істинний козацький вид зброї. Другим же за значенням предметом після шашки є фехтування шаблею.

– Наймолодші діти фехтують лише шаблею. Чому так? Річ у тому, що на шаблі передбачений захист руки – гарда. На шашці такого немає, а отже, фехтуючи шашкою, треба мати філігранну техніку. Тому, виходячи із правил техніки безпеки, ми вирішили, що до 14-ти років діти фехтують лише шаблею, потім же переходять на шашку, – пояснив Анатолій Мельников. – Фехтують діти м’якою зброєю. Замість заліза використовується пластикова труба, на яку одягається утеплювач, і все це обмотується скотчем. Плюс до цього діти одягають захист на руки. Унаслідок таких запобіжних заходів рівень травматизму у фехтуванні набагато нижчий, ніж при рукопашному бої.
Крім фехтування шашкою та шаблею, у «Булаті» викладають роботу з палицею, обушком (старовинна зброя – коротка палиця з підвішеною на рамі або ланцюжку металевою кулею), учать стріляти з пневматичної зброї, дають основи техніки рукопашного бою, самозахисту, кікбоксингу.

– Ми показуємо дітям, як звільнятися від захвату. Адже коли тебе беруть на оберемок, то зброя вже не допоможе, – пояснив Анатолій Мельніков. – Я не можу сказати, що ми готуємо дітей до війни. Рити окопи їх навчать і в армії. Ми ж навчаємо дітей не боятися зброї, а для цього треба вміти користуватися нею самому.


Викладацький склад школи вже давно мріє про введення ще одного предмету – верхової їзди. Адже що то за козак без коня. Проте, будівництво стайні та утримання коней «Булат» поки що фінансово собі дозволити не може. Адже навчання тут майже безкоштовне, а батьки  роблять лише невеликі внески до районної козацької організації на рівні із рештою козаків.  Найбільшу ж статтю витрат складає купівля зброї та національного українського одягу. Так, шашка в середньому коштує 600 грн, а вишиванка – від 350 грн.  

– Зараз ми вже працюватимемо за новою системою. Хлопець, який приходить до школи, рік ходитиме кандидатом. Однак, як правило, мало хто від нас іде, – поінформував Анатолій Мельніков.

Жінки одягли лампаси

Як не дивно, але вже тривалий час до лав красноградської сотні вступають жінки. І якщо в районі мешкають десять чоловіків-козаків, то козачки за своєю кількістю, мабуть, уже скоро переженуть сильну стать.

– Зараз у козацтво йде багато жінок. Лише в нашому полку їх шестеро. Одна навіть працює писарем, – розповів Анатолій Мельнік. – Доходило вже до того, що жінки одягали штани з лампасами. Козаки ж лаялися на це, і в результаті зійшлися на тому, що жінки, які служать у козацтві, мають таки одягати спеціальні спідниці.

Козак розповів і про одвічний символ запорожців – чуб. Так, за словами Анатолія Мельніка, який і сам не гребує етнічною зачіскою, це вибір кожного, і сьогодні він не є принциповим для козацтва.

– Коли ходиш із чубом, то люди автоматично співвідносять тебе із козацтвом, – пояснив Анатолій Мельнік. – Проте, це зовсім не обов’язково. Наприклад, у Краснограді із дорослих козаків нас лише двоє таких, хто носить чуб.

До речі

Козаки-фехтувальники приїдуть на фестиваль до Краснограда
На власні очі побачити козацьку майстерність усі охочі зможуть 9 грудня у Краснограді на фестивалі стародавніх українських бойових мистецтв «Козак-гуляй», присвяченому Дню Збройних Сил України. У рамках культурного форуму передбачено також і турнір з козацького фехтування у пам’ять знаменитого козака-фехтувальника В’ячеслава Радченка.

– У програмі заходу – показові виступи учнів шкіл фехтування Харкова, Краснограда, Кегичівки, Полтави. Передбачено також і козацькі розваги. Наприклад, козацьке сумо. Що це таке? Два козаки беруться за палку, стають у коло, і переможе той, хто виштовхне суперника із цього кола або вирве палку. Або така гра як зривання шапки із голови, бій на дубцях, – розповів Анатолій Мельніков. – Поки що ми не вводимо бій на дубцях до програми, адже хлопці зазвичай так швидко орудують палицею, що удари буває взагалі неможливо підрахувати. А як розвага це дуже подобається дітям.

Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" №144 від 01.12.2012

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ
Автор: Менеджер сайта