Гроші на старість: що пропонує пенсійна реформа
17 травня Кабінет Міністрів одноголосно ухвалив проект довгоочікуваної пенсійної реформи. Проте після цього документ спочатку має розглянути Національна рада реформ при Президентові, а потім Парламент.
І хоч на момент написання статті законопроект ще не розмістили на офіційному сайті, урядовці вже презентували нові пенсійні зміни. Так, розповідаючи про основні зміни, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман акцентував увагу на несправедливості нарахування пенсій за системою, яка діє сьогодні.
– Працював чи не працював – усе одно отримуєш мінімальну пенсію. Є в тебе стаж, немає стажу, робив ти внески чи не робив – так само, – зазначив Володимир Гройсман. – Система взагалі непрогнозована, ніхто з нас не може порахувати, у кого яка буде пенсія.
За його словами, нова система залишає всі складні розрахунки, які включають надбавки, коефіцієнти та суми індексації, а натомість дає змогу кожному підрахувати самостійно свою пенсію, яку отримає залежно від стажу, заробітку і розміру внесків.
Глава Уряду також заявив, що буде просити Президента про швидке скликання Ради реформ для розгляду проекту пенсійної реформи, а також розраховує на ухвалення Парламентом відповідного законопроекту до літніх канікул депутатів.
Одне з головних питань, яке непокоїть кожного українця, особливо тих, кто готується вийти на пенсію, – чи відбуватиметься підвищення пенсійного віку?
Нагадаємо, що сьогодні він становить 60 років для чоловіків та 57 років і шість місяців для жінок. Для останніх діє вікова шкала, яка чітко розподіляє, залежно від року народження та стажу, час виходу на пенсію.
Але сьогодні пенсійний вік в Україні – один із найнижчих у Європі. Середні показники в ЄС становлять 63,6 року для чоловіків і 62,6 року для жінок. Приміром, у Німеччині рік виходу на пенсію сягає 65–67 років, а у Фінляндії – 68 років.
Саме через це, за словами керівника місії Міжнародного валютного фонду в Україні Рон ван Родена, склалася ситуація, що в нашій країні налічується понад 12 млн пенсіонерів – це близько 30 % населення. Нагадаємо, за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, станом на 2017 рік у регіоні було 858 600 пенсіонерів.
А з огляду на значну кількість пенсіонерів, внески соціального страхування покривають лише половину коштів, необхідних для виплати пенсій, хоча самі пенсії невеликі.
Що підвищать
Керівник Міжнародного валютного фонду додав, що ця недостатність ресурсів свідчить також про чималий розмір тіньової економіки в Україні.
Проте, хоч МВФ наполягав на підвищенні пенсійного віку, урядовці у своєму проекті оминули це.
Нова система передбачає підвищення, але не пенсійного віку, а страхового стажу.
Як пояснила заступник начальника ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області Тетяна Піпченко, норма щодо чинної сьогодні вікової шкали виходу на пенсію для жінок стане відомою тільки після оприлюднення законопроекту.
Нагадаємо, що сьогодні право на пенсію за віком мають ті, кому виповнилося 60 років. При цьому в Законі зазначається, що такі особи повинні мати страховий стаж 15 років. Відповідно до запропонованої Урядом реформи, пенсійний вік залишається на рівні 60 років для людей, які матимуть страховий стаж 25 років.
При цьому планують запровадити гнучкий коридор пенсійного віку та можливості компенсації відсутнього страхового стажу – громадяни, яким не вистачає років стажу, щоб задовольнити вимогу стосовно мінімального стажу, матимуть можливість сплатити внески за відсутні роки (не більше 5 років).
Різні поняття
Трудовий стаж – це періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами у трудовій книжці. Страховий стаж – це той період, за який ви або хтось замість вас, наприклад, ваш роботодавець, сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України. Сплатили – є стаж, не сплатили – стажу немає.
Із 1 січня 2004 року для нарахування пенсії важливий лише страховий стаж. Весь трудовий стаж, який був у людини до 2004 року, автоматично перетворився на страховий стаж. Фактично за цей період трудовий перейменували у страховий. Після 2004 року людина повинна заробляти саме страховий стаж і робити це в єдиний спосіб – сплачувати страхові внески.
Сучасні пенсії
Несправедливість нарахування пенсій, на думку урядовців, виявляється тоді, коли, приміром, українці, які вийшли на пенсію десять років тому, отримують меншу пенсію, ніж ті, хто почав отримувати пенсію недавно. До прикладу – шахтар зі страховим стажем понад 46 років. Якщо такому працівнику пенсія була призначена у 2008 році, він отримує 3312 грн. Якщо ж такий працівник вийшов на пенсію у 2016 році – він уже матиме 8446 грн.
Як пояснюють урядовці, так відбувається через те, що пенсія українців насправді залежить від трьох показників: зарплати працівника, стажу та показника середньої заробітної плати по Україні, який застосовується при обчисленні пенсії.
Середня зарплата зростає з кожним роком, а от останнє «осучаснення» пенсій відбулося в 2012 році, але із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік (1197,91 грн).
Як підрахували фахівці, за цей час середня зарплата по Україні, яка застосовується при обчисленні пенсії, зросла до 3764,4 грн, або більш ніж утричі. А от 2/3 пенсій через те, що їх «не підтягнули», навіть не досягають розміру прожиткового мінімуму.
Тому в новому проекті пенсійної реформи пропонують запровадити нову формулу нарахування пенсій за єдиним підходом для «старих» і «нових» пенсіонерів з використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. Тобто, виходить, що показник, за яким розраховуються пенсії, буде підвищено майже утричі. За словами Володимира Гройсмана, у результаті зазначеного «осучаснення» до 3764,40 грн понад 5 млн пенсіонерів уже з 1 жовтня 2017 року отримають підвищення пенсій від до 200 грн до понад 1000 грн щомісячно. Нагадаємо, що сьогодні середній розмір пенсії для пенсіонерів Харківської області становить 1887 грн.
Без вислуги і оподаткування
За новою системою також скасують оподаткування для працюючих пенсіонерів та вислуги років. Відмінити оподаткування пенсій для людей, які вийшли на пенсію, але продовжують працювати, пропонують уже з 1 жовтня.
Нагадаємо, що сьогодні пенсії, розмір яких перевищує 12 470 грн (10 прожиткових мінімумів), підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 % у частині такого перевищення. Також із жовтня 2017-го планують скасувати 15 % зниження пенсій працюючим пенсіонерам. До речі, із 2,3 млн працюючих пенсіонерів зараз пенсії знижуються у 494 тис. осіб.
А от пенсія за вислугу років призначатиметься лише для військовослужбовців. Так, уже з 1 січня 2018 року скасовується право на призначення пенсій за вислугу років для працівників освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та інших категорій.
Ще одне нововведення – пенсії планують щорічно перераховувати, аби захистити їх від інфляції.
Як зазначає експерт з питань соціальної політики інституту суспільних економічних досліджень Мар’яна Онуфрик, такий крок є, безумовно, позитивним, але ніяк не стосується самої реформи.
– «Осучаснення» пенсій – це зобов’язання Уряду. Цього не робилося в державі багато років, – зауважила експерт.
Так, в урядовій презентації зазначається, що перерахунок відбуватиметься з урахуванням фінансових можливостей солідарної системи – тобто, якщо буде зростання економіки і бюджет наповнюватиметься краще.
При цьому зауважили, що індексацію буде прив’язано до показника зростання середньомісячних зарплат за три роки – не менш ніж на 50 % такого зростання. І не менш ніж на 50 % індексу споживчих цін.
– Цей показник – 50 % – є набагато вищим, аніж той, який ми отримували в роки кризи та великої інфляції. Наприклад, у нас у певні роки взагалі не відбувалося підвищення мінімальних соціальних стандартів – додала експерт. – А от ця норма саме не дозволить Уряду не індексувати пенсії взагалі чи опустити нижче певного рівня.
Солідарна криза
За словами експерта групи «Пенсійна реформа Реанімаційного пакету реформ» Віталія Мельничука, сьогодні Україна послуговується пенсійною системою, основи якої було закладено ще в далекому1889 році в Німеччині канцлером Отто фон Бісмарком. Ідеться про солідарну пенсійну систему. Це коли в Пенсійному фонд на користь нинішніх пенсіонерів платять ті, хто працює, сподіваючись, що в майбутньому на їхню користь платитимуть інші покоління.
Система непогано функціонувала, доки кількість працюючих була великою, а пенсіонерів – небагато. Та в 1980–1990-х роках ситуація в Україні кардинально змінилася. І хоча система давала збої, це не завадило її «вдосконаленню» уже в роки незалежності. Запровадили спеціальні пенсії для державних службовців, суддів, прокурорів, народних депутатів, митників та інших.
– Попри те, що пенсійний внесок в Україні є одним з найбільших у світі, Пенсійному фонду хронічно бракує власних грошей для виконання пенсійних зобов’язань, – пояснює експерт. – При тому, що пенсії для абсолютної більшості людей залишаються мізерними.
Приміром, цьогорічна дотація з держбюджету Пенсійному фонду становить 141,3 млрд грн. Це майже половина від суми, необхідної для виплати всіх пенсій у державі! Тому, за словами
Прем’єр-міністра, якщо цієї ситуації не виправити, то згодом не буде можливості не тільки підвищувати пенсії, а й виплачувати їх.
– Законопроект потрібно підтримати в тій частині, яка покращує ситуацію, але урядові нововведення стосуються винятково першого рівня, тобто солідарної системи, – зазначив Віталій Мельничук. – Це означає, що зміни торкнуться тільки нинішніх пенсіонерів, а для майбутніх пенсіонерів, які будуть виходити на заслужений відпочинок з 1 жовтня 2017 року, і надалі для майбутніх поколінь – ці зміни нічого не дадуть.
За словами експерта, поки що проект залишається неповноцінним, адже пенсійна система повинна бути трирівневою. Підтримує слова колеги і Мар’яна Онуфрик, яка зазначає, що ця реформа змінює лише деякі параметри, але, на жаль, не є реформою повною мірою.
– Реформа не запроваджує другий накопичувальний рівень, не дає стимули для того, щоб запрацював третій рівень пенсійної системи, – додала вона.
Зараз для розвинених країн світу характерні саме трирівневі пенсійні системи, де пенсіонери отримують не одну, а щонайменше три пенсії.
Перша – державна обов’язкова система соціальної безпеки громадян, що функціонує за рахунок загальнодержавних податків або зборів (забезпечує мінімальний рівень пенсій, персоніфікації пенсійних внесків немає). Друга – система обов’язкових індивідуальних, персоніфікованих пенсійних накопичень працівників. У такому разі пенсійні внески в обов’язковому порядку сплачуються працівниками (чи роботодавцями на користь працівників), накопичуються на їхніх рахунках, інвестуються з метою збереження і примноження. Третя – система добровільних приватних пенсійних накопичень. Пенсійні внески з використанням системи податкових та інших пільг добровільно сплачуються працівниками чи роботодавцями на користь працівників до недержавних пенсійних фондів, накопичуються на їхніх рахунках і інвестуються.
Успішні сусіди
За вдалими прикладами пенсійної реформи далеко ходити не треба, кажуть експерти. Приміром, уже давно наважилися на зміни Польща, Литва та Латвія.
– Тобто ці країни наважилися на реформу ще в 90-ті роки, – розповіла Мар’яна Онуфрик. – Реформа полягала в тому, що запроваджувалася кількарівнева пенсійна система, яка дозволяє людям отримувати пенсії з кількох рівнів. Це якраз зменшує ризики, які в нас виникають при чинній системі, де пенсії виплачуються з одного рівня.
За її словами, хтось зробив це 40–50 років тому, наприклад, Швеція, Норвегія та Канада, а хтось – 18 років тому, як-от Польща.
В останній, за словами Віталія Мельничука, проведення пенсійної реформи розпочалися в той же час, що і в Україні.
– Але для Польщі пенсійна реформа стала ключовим фактором економічного зростання, що дозволило полякам, на відміну від нас, безболісно подолати світову кризу 2008-го, будувати сьогодні успішну економіку, накопичити понад 100 млрд дол. внутрішніх інвестиційних ресурсів та підвищити середню пенсію до 820 дол. на місяць, – зазначив експерт.
А що Європа
Криза солідарних пенсійних систем у країнах Європи розпочалася в 1970-х роках і стала очевидною на початку 1980-х. Виникла потреба в активному субсидіюванні пенсійної системи трансфертами з державного бюджету, що забирало кошти з інших галузей і гальмувало економічний розвиток країн.
У цій ситуації уряди вживали і вживають таких заходів, як: підвищення пенсійного віку (Німеччина, Греція, Італія, Португалія, Велика Британія та ін.); збільшення мінімального стажу для повної пенсії (Німеччина, Греція, Італія); жорсткіші умови для раннього виходу на пенсію (Франція, Німеччина); жорсткіша індексація пенсії, у результаті чого коефіцієнт заміщення середньої зарплати середньою пенсією зменшився (Австрія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Нідерланди); зменшення періоду, протягом якого довший термін стажу передбачав збільшення бази майбутніх пенсійних виплат (Австрія, Фінляндія, Франція, Італія, Нідерланди, Португалія, Велика Британія); скорочення пенсійних привілеїв держслужбовцям (Фінляндія, Греція, Італія, Португалія).
Марина Проценко, спеціальний кореспондент