Усі відтінки субсидії

Усі відтінки субсидії

Фото з соцмережи

Як підвищена «мінімалка» вплине на призначення субсидії, кому виплати призупиняють і чи даватиме держава українцям допомогу на сплату комуналки «живими» грошима.

До кінця опалювального сезону

Сьогодні близько 7 млн українських сімей отримують субсидію на сплату комунальних послуг. І це не межа, цифра щодня збільшується. Тільки на Харківщині станом на 30 січня 2017 року допомогу від держави на сплату комуналки отримували 529 346 домоволодінь. Однак щотижня кількість отримувачів субсидії збільшується на 2000 сімей.

За прогнозами Департаменту соцзахисту населення Харківської облдержадміністрації, до кінця опалювального сезону кількість отримувачів виплат збільшиться ще приблизно на 20 000. Воно не дивно, бо суми у платіжках за послуги ЖКГ високі для середньостатистичного жителя Харківщини. З підвищенням мінімальної зарплатні люди почали побоюватися, що залишаться без державної допомоги. У соцзахисті заспокоюють: принаймні до кінця цього року все залишиться без змін.

– Збільшення мінімальної заробітної плати з 1 січня до 3200 грн ніяк не вплине на тих, хто оформлятиме субсидію у 2017 році, – пояснив директор Департаменту соціального захисту населення ХОДА Юрій Шпарага. – Питання в тому, що дохід сімей, які оформляють субсидії, береться за минулий рік. А цей дохід (з підвищеною мінімальною зарплатою) буде враховуватися при оформленні субсидії у 2018 році.

І наступного року, швидше за все, кількість отримувачів субсидії дійсно зменшиться. Однак це за умови, що більше не підвищуватиметься вартість комунальних послуг. А за словами віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, підвищувати тарифи на газ і комунальні послуги далі нікуди. Бо нинішня ціна на газ в Україні вже відповідає європейській і є економічно обґрунтованою.

– Станом на кінець січня я не бачу ніяких мотивів для підвищення цін на газ і послуги ЖКГ протягом 2017 року, – наголосив урядовець.

Проте нараховувати субсидії можуть призупинити достроково. У зоні ризику – боржники, які не сплачують обов’язкової частини платежу, а також ті, хто некоректно заповнив декларацію або «забув» там вказати якийсь дохід. Відповідно до постанови Кабміну, субсидію не можуть отримувати громадяни, які протягом року здійснили купівлю

на суму, що перевищує 50 000 грн (за винятком витрат на лікування, пов’язане із забезпеченням життєдіяльності). Із реєстрів отримуються дані про покупців землі і нерухомості, а потім вони зіставляються зі списком отримувачів субсидії. До речі, у цілому по країні таким чином виявили понад 100 000 «порушників».

– Найбільш часті причини призупинення нарахування субсидії – це несплата обов’язкового платежу або некоректні дані при заповненні декларацій. Наприклад, громадяни здійснювали купівлю на понад 50 000 грн упродовж року, – підкреслив очільник Департаменту соцзахисту населення ХОДА. – Або сім’я перестала жити разом, і батько сплачує аліменти готівкою мамі, а та забула ці кошти вказати в декларації.

Так, через ці причини в Харківській області було відмовлено в субсидії близько 1 % громадян, а призупинено нарахування допомоги – менш ніж 0,5 % громадян. Чиновник уточнив, що в разі боргу обов’язкового платежу йдеться не про «сто чи тисячу гривень», а про системну несплату.

Зворотний бік медалі

За підрахунками Мінсоцполітики, цього року субсидії отримають дев’ять з п’ятнадцяти мільйонів українських сімей, а сума компенсації складе 51 млрд грн. Уряд не перший рік закликає україн­ців до енергозаощадження та економії. І «теп­лі кредити» надає, і залишок субсидійних грошей, які громадянам вдалося заощадити, переводять на наступний місяць. Однак економити намагаються не всі.

– У нас виходить так, що за­ощаджують енергію переважно ті, хто сплачує повну комуналку, – переконаний харківський бізнесмен Вадим. – На прикладі моєї родини: у мене великий будинок, і опалювати його зараз дуже витратно, хоч я і нормально заробляю. Все обладнання в будинку в нас давно вже енергоощадне. Узимку середня температура у приміщенні 16–18 градусів, доводиться прикручувати котел, щоб газ економити. Батько живе в старій багатоповерхівці, яку ніхто не утеплював, в окремих мешканців навіть вікна старі стоять. Температура у квартирі батька близько 24–25 градусів. Окрім цього, він не переймається, що світло в якійсь кімнаті не вимк­нув, тому що отримує субсидію. Де тут енергоефективність?

Такий випадок не поодинокий. Саме через цей зворотний бік медалі на вищому рівні заговорили про зменшення нормативів споживання. Так, імовірно, замість 5,5 кубометра газу на опалення одного квадратного метра житла виділятимуть 4 кубо­метри. Нові норми можуть вступити в силу у травні 2017-го. За «зайві» кубометри спожитого газу українцям доведеться сплачувати вже зі свого гаманця.

ЯК ЗНИЖЕНЯ НОРМ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ ВПЛИНЕ НА СУБСИДІЇ

Свої аргументи щодо зниження норми споживання наводять і в НАК «Нафтогаз України». За даними національної акціонерної компанії, із 9 млн кубів газу, спожитих в Україні у 2015 році (саме тоді через підвищення тарифів почалося масове оформлення субсидії), 4,7 млрд кубів спожили отримувачі субсидій, і лише 3,7 млрд – ті, хто сплачує повну ціну. У багатоквартирних будинках субсидіанти використали 949 кубічних метрів на одну людину, тоді як несубсидіанти – 729 кубометрів, у приватному секторі – 1638 кубів проти 948. Тобто приблизний розподіл 60/40.

Водночас були субсидіанти, які намагалися заощадити, і впродовж 2015 року тільки на газі вони зекономили понад 18 млрд грн. Спонукати до більшої енергоощадності українців змогла б монетизація субсидій. Про неї вже також не перший рік говорять на вищому рівні, але поки що остаточного консенсусу в цьому питанні не досягнуто.

– Наприклад, споживачу було нараховано 100 грн, а він використав 80. На моє глибоке переконання, і це підтверджує міжнародна практика, залишок 20 грн повинен бути переданий цьому споживачеві – як бонус за те, що він використав менше енергії, зекономив, – висловив свою думку голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.

Тоді, на його думку, субсидіанти в економії могли б навіть обігнати несубсидіантів, бо отримали б реальний матеріальний стимул до заощадження. Також пан Коболєв переконаний, що монетизація субсидій дозволить запустити ринок газу для населення, у результаті чого споживачі зможуть обирати для себе постачальника газу.

Вимога МВФ

Монетизувати субсидії на житлово-комунальні послуги вимагає від України й Міжнародний валютний фонд. Згідно з меморандумом, що підписали сторони, наша країна взяла на себе зобов’язання зробити це в поточному році. Монетизація – поширена світова практика. У Європі та США є практика labeled money, тобто гроші «з поміткою», для яких створюються спецрахунки. Такий шлях адміністрування непростий, бо необхідно налаштовувати банківські системи та системи соціальних служб, проте нема нічого неможливого.

З доречністю монетизації погоджуються і в регіонах.

– Світовий досвід підказує, що монетизація потрібна. Сьогодні ніхто цих живих грошей практично не бачить, розрахунки йдуть між суб’єктами господарювання, – пояснює директор Департаменту соціального захисту населення ХОДА Юрій Шпарага. – Для того щоб людина могла самостійно контролювати й розпоряджатися цим ресурсом, пільги та субсидії потрібно монетизувати. Дискусія з цього приводу триває – багато варіантів, але маю надію, що наступного року все буде монетизовано.

Проте, яким саме шляхом піде Україна, поки що невідомо. Серед варіантів – нарахування субсидії на спеціальні енергетичні картки, якими можна буде розраховуватися тільки за житлово-комунальні послуги. Є пропозиції видавати громадянам кошти готівкою, але тоді існує ймовірність, що платежі взагалі впадуть.

– Враховуючи культуру платежів, може статися так, що ми гроші роздамо, а за комунальні послуги ніхто не сплачуватиме, – каже Юрій Шпарага.

Наразі дискусія з приводу монетизації триває в публічній площині, фахівці намагаються знайти ефективний механізм її впровадження. У Мінсоцполітиці переконані, що монетизувати сьогодні всі субсидії фізично неможливо через технічні причини та брак кадрового забезпечення. Однак запровадження окремих механізмів монетизації є можливим уже в найближчий період. Прикладом такої моделі є монетизація залишків.

На думку представника Мінфіну, керівника офісу реформ Яни Бугримової, є кілька можливих схем монетизації. Перша – платити гроші підприємствам Теплокомуненерго (ТКЕ), які будуть компенсувати субсидії, друга – перераховувати гроші, виділені на субсидії, безпосередньо споживачам. При цьому друга модель також має кілька варіантів. На картки можуть перераховувати всі гроші, і українці зможуть витрачати їх на свій розсуд, або ж на картки перераховуватимуть тільки зекономлені кошти, якщо субсидіант використовував ресурсів менше, ніж передбачено соціальною нормою.

– Моя особиста думка: я б ішла поетапно, тому що ця зміна несе ризики, – передає слова експертки видання «Сегодня». – Ми не знаємо, як поводитиметься людина, якщо ми на картку віддамо всі гроші й не буде обмежень з використання. Я не впевнена, що в цьому разі не впаде платіжна дисципліна. Кінцева мета – дати гроші людям. Має бути підготовлено технічне рішення: які картки й на якій базі. Можливо, потрібно починати з монетизації залишків, тоді ми уникаємо ризику несплати. Потім потрібно переходити на пов­ну монетизацію.

Та перед переходом на монетизацію, на думку багатьох експертів, спочатку необхідно врегулювати питання верифікації, аби субсидіантами не були ті, хто їздить на елітних автівках і живе в «палацах».

А як у них?

Країни Європи по-своєму вирішують питання підтримки уразливих споживачів, зважаючи на можливості економіки та власні соціально-економічні виклики (право самостійно визначати права, обов’язки та групи уразливих споживачів на ринках електроенергії та газу закріплюється статтею 3 директив 72/2009/EC та 73/2009/EC відповідно).

У країнах ЄС можна виділити два основні види підтримки населення. Перший має інформативно-роз’яснювальний характер, він не передбачає матеріальної допомоги. Другий – передбачає надання матеріальної допомоги.

Найбільш популярним нематеріальним способом захисту, який діє щонайменше у 14 країнах ЄС, є обмеження відключень через несплату за використані енергоресурси. Даний механізм передбачає, у першу чергу, інформування споживача про заборгованість. Якщо такі заходи не мають результату (погашення боргу), то до процесу підключаються соціальні служби, які визначають причину несплати. На основі їх звіту відповідним уповноваженим органом прий­мається рішення про відключення споживача, який має заборгованість, або застосування щодо нього механізмів захисту, визначених законодавством країни.

Інший механізм – безкоштовні консультації з питань енерго­збереження – споживачі можуть отримати незалежно від свого матеріального стану. У Франції, зокрема, уразливі верстви споживачів можуть подати заявку на безкоштовну заміну неефективних базових приладів.

Також окремими країнами ЄС надається право відстрочення оплати боргів. Серед матеріальних способів захисту залишаються пільги та адресні виплати (субсидії) для оплати рахунків за користування енерго­ресурсами.

Однак тільки 5–8 % громадян країн ЄС належать до уразливих верств і потребують підтримки з боку урядів. Серед жителів об’єднаної Європи найбільше уразливих споживачів у Румунії, при цьому їх частка – лише 11 % від усіх споживачів.

Зараз в Україні частка громадян, які отримують матеріальну допомогу від держави, – близько 60 %.

Мирослава Кольцова

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ