Хто має розпоряджатися землею на місцях. Коментар прокуратури та сільради

Хто має розпоряджатися землею на місцях. Коментар прокуратури та сільради

sovxoz.com

Розпорядження землями резерву та запасу на Харківщині не є прозорим та досконалим. Від цього страждають місцеві бюджети, а значить громада.

За офіційними даними, які надали «СК» у Головному управлінні Держземагентства в Харківський області, станом на 1.01.2015 року на території області нараховується 157787,0594 га земель запасу та 42427,0616 га земель резервного фонду, які не надані у власність і користування, з них відповідно 94051,1396 га та 39579,6805 га – це сільськогосподарські угіддя.

Тобто офіційно з майже 200 тис. га державних земель понад 133 тис. га можна надавати в оренду або користування. Якщо брати за розрахунок ціну орендної сплати за ріллю за 1 га у 1000 грн на рік (а ріллі у нас приблизно 60 тис. га), то «простій» обходиться жителям Харківщини у 60 млн грн. Іншими словами, бюджети недоотримують мільйони гривень, які б могли направити на свій розвиток: ті ж ремонти шкіл та дитсадків, ФАПи, дороги тощо.

Читайте також: ЗЕМЕЛЬНІ АУКЦІОНИ - ШЛЯХ ДО КОРУПЦІЇ? ХАРКІВСЬКІ ФЕРМЕРИ ПРОПОНУЮТЬ ДЕРЖАВІ ШУКАТИ НОВІ СХЕМИ
                     «БІЛІ», «СІРІ», «ЧОРНІ» СХЕМИ. ЯК ПРАЦЮЮТЬ ЗЕМЕЛЬНІ ОБОРУДКИ В УКРАЇНІ
                    ЗЕМЛІ ЗАПАСУ ТА РЕЗЕРВУ. ЯК ХАРКІВЩИНА ВТРАЧАЄ "СОЦІАЛЬНІ" МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ

Окремого чіткого переліку таких земель немає.

Виникає дискусійне питання – хто має більше право розпоряджатися державними землями: місцеві ради на місцях чи держуправління по земельних ресурсах. До 2002 року цими землями розпоряджалися сільські ради у межах населеного пункту і райдержадміністрації – за межами. Зараз землями за межами розпоряджаються ГУ Держземагентства. Натомість юристи, прокуратура, фермери та й самі місцеві громади говорять, що логічніше цими землями розпоряджатися на місцях.

– Для того щоб ці землі оброблялися у законний спосіб і щоб вони передавалися легально у користування, необхідно зробити конкурентне середовище, яке б дало можливість через торги-аукціони це зробити. Але торги-аукціони працюють дуже повільно, до того ж нікому не цікаво іти на них на законних підставах, доводити свої переваги, – висловлює своє бачення начальник відділу організації представництва на захист інтересів громадянина або держави Прокуратури Харківської області Олександр Мельник. – Прокуратура не є органом законодавчої ініціативи, але в той же час законодавці повинні урегулювати це питання у спрощений порядок, якого на сьогодні нема.

– На корупційну складову впливає невизначеність законодавства. Більш ефективне використання державних земель можуть забезпечити саме місцеві влади. Вони краще знають місцевих аграріїв, тому це вигідно.

На місцях також погоджуються із цим.

– Загалом, раніше саме сільська рада оформляла спадщину, договори куплі-продажу, оренди землі, у тому числі передаючи у користування землі запасу та резерву. Яка може бути тут корупція, якщо сільська рада передала землю в оренду і платник сплачує необхідні платежі? – риторично запитує голова сільської ради села Сінне Богодухівського району Лілія Білуха. – Ті договори на оренду держаних земель, які були укладені раніше, вони зараз чинні, платники сплачують кошти, і громада за ці гроші живе!

Лілія Білуха говорить, що у межах Сінного земель запасу та резерву, не наданих у користування, мало, усі здебільшого за межами. Однак вони не мають права ними розпоряджатися.

– На жаль, у нас є такі фермерські господарства, які використовують державні землі без належного оформлення документів. Землі використовують, а в бюджет кошти не надходять, – констатує сільський голова.

Тим часом у Верховній Раді народні обранці готують чергові зміни до Земельного кодексу України, у їх планах знову повернути право розпоряджатися державними землями на місця. Та й довгоочікувана децентралізація обіцяє більше волі дій у цій сфері територіальним громадам.

P. S. Приводом для цього матеріалу стала стаття журналіста Василя Мірошника в міжрайонній газеті «Зоря» під назвою «Кого годує державна земля?». Питання, які головний редактор газети порушив у своєму матеріалі, у свою чергу схвилювали мешканців району, від учителів до великих фермерів. Як розповідається у матеріалі, тільки у межах Золочівського району 1,5 тис. га державних земель наче вільні, а наче й ні.

Тетяна Лісна, матеріал з газети "Слобідський край" №43 від 11.04.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ