Не чіпати бджолярів заповідав ще Ленін

Пасічники полюбляють розповідати всілякі історії про бджолярство. І одна з найбільш популярних – про Володимира Леніна.

Коли він прийшов до влади, в одному зі своїх чи то указів, чи то маніфестів проголосив: «Не чіпайте пасічників і не беріть з них податків, бо буде біда». І він тут був правий на сто відсотків, адже справа ось у чому: бджоли не тільки дають мед, а роблять і ще одну важливу справу – запилюють дерева, овочі та рослини.

Науковцями підраховано, що врожайність рослинницьких культур, де є бджоли, підвищується десь на 20 %, а в садівництві цей процент у кілька разів більше. Згодом очільником Радянського Союзу став Микита Хрущов і почав дещо інші реформаторські дії, які ледь не призвели до руйнації галузі бджільництва. Зокрема, він почав «ущільнювати» пасічників, приміром, із двох вуликів слід було зробити один, щоб там мешкало дві бджолосім’ї. Та незабаром здоровий глузд переміг, і все стало на свої місця. Правда це чи ні – не відомо, але так говорять професіонали цієї справи.

ФОТОРЕПОРТАЖ З ХАРКІВСЬКОГО МЕДОВОГО ЯРМАРКУ ДИВІТЬСЯ ТУТ

Достеменно невідомо, коли з’явилося в світі бджолярство, але перші згадки про нього йдуть із сивої давнини. Зокрема, ще при розкопках єгипетських гробниць було знайдено посудини з медом, склад якого не змінився через тисячоліття. Також там були і бджоли, які абсолютно не відрізнялися від своїх сучасних побратимів. А ще науковці говорять, що бджоли – це єдиний вид на планеті, який не піддався мутації у процесі еволюції.

Цілющих якостей не перелічити

– Мед та продукти бджільництва є, мабуть, єдиними продуктами, які науковці не змогли створити штучно, – розповідає пасічник із Золочівського району Михайло Дигало. – До їхнього складу входить понад сто мікроелементів, які покращують здоров’я людини. Наприклад, щоденне вживання ложки меду, вранці натщесерце, активізує обмін речовин. І всупереч тому, що мед солодкий, він сприяє схудненню, а не навпаки.

Відтак, і вагітним рекомендується замінити цукор медом. Він не тільки збагатить організм необхідними мікроелементами, але й знизить ризик виникнення зайвої ваги. Також споживання меду активізує розумову діяльність і підвищує імунітет.

Важко переоцінити цілющі властивості меду та його користь у косметології. Присутній у складі багатьох косметичних засобів мед і його продукти роблять шкіру більш пружною й оксамитовою. А масаж із застосуванням меду протягом 10 днів у змозі знищити 4–5 см зайвого обсягу, який осів на стегнах.

Домашній санаторій біля вуликів

Пасічник Леонід Лаптєв із Вовчанського району з дитинства полюбив бджолярство. А щоб справи пішли вгору, закінчив Полтавський аграрний технікум за спеціальністю зоотехнік бджолярства. Зараз у його родинному бізнесі нараховується 150 бджолосімей, або по-простому – 150 вуликів. А ще тут є свій бджолиний санаторій відпочинку. Тобто на вуликах стоїть лежак, а на ньому – вентиляційна сітка, аби бджоли не вжалили.

– Оце, буває, лягаєш на нього і отримуєш справжню насолоду, – весело пригадує Леонід Лаптєв. – Навколо кружляють і гудять бджоли, створюючи неповторну атмосферу для відпочинку. У такі години ні про що не хочеться думати, а лише дивитися на бджіл і мріяти про щось своє, особисте.

Методи лікування різних захворювань людини із застосуванням живих бджіл, а також меду, маточного молочка, воску та бджолиної отрути відомі з давніх часів. Називаються вони апітерапією, і завдяки їй багато людей позбулися своїх хвороб.

Пасічники йдуть назустріч людям

Подружжя Вороніних – Тетяна та Микола з Куп’янського району займаються бджолярством майже 30 років і досягли справжніх вершин у цій справі. З кожної бджолосім’ї за рік вони збирають не менше 50 кілограмів, а буває й 100 кілограмів меду. Звісно, для того аби добитися таких результатів, довелося навчитися новітнім технологіям у бджолярстві, придбати високопродуктивних бджіл і, безперечно, вкладати в діло великі кошти. Адже хоча вони й працюють до сьомого поту, завжди йдуть назустріч людям.

 Ми прекрасно розуміємо, що зараз не всі в змозі викласти 150 гривень за трилітрову банку, – розповіла Тетяна Вороніна. – Саме тому, якщо людина не в змозі заплатити таку ціну, то робимо суттєву знижку. А нашим землякам на Куп’янщині взагалі реалізуємо мед по 100 гривень за трилітрову банку.

Подейкують, що нібито пасічники – заможні люди, але це не зовсім так. Ось у радянські часи займатися бджолярством було вигідно. Пасічники з досвідом з сумом пригадують, що за часи СРСР мед продавався на протязі місяця чи двох, а зараз цей продукт і за рік можна не розпродати.

До речі, в багатьох країнах світу вже давно зрозуміли важливість бджолярства. Зокрема в Канаді надається дотація пасічникам, що складає 20 доларів на одну бджолосім’ю.

Ігор Тесло, матеріал з газети "Слобідський край" №99 від 18.08.2012