Єдиний шанс для хворих на СНІД та онкохворих - брати участь у дослідженнях. Спеціаліст МОЗ
Про це в інтерв’ю «СК» розповів Ігор Зупанець, завідувач кафедри клінічної фармакології з фармацевтичною опікою Національного фармацевтичного університету, доктор медичних наук, професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з клінічної фармації.
– Уряд наполягає на тому, щоб українські фармацевтичні компанії збільшили виробництво ліків, у тому числі й аналогів імпортних препаратів. Чи готові наші заводи виготовляти ліки, які за якістю не поступаються імпортним?
– Безумовно, наші фармацевти готові виробляти такі ліки. Тим більше, якщо це стосується генеричних лікарських засобів, а не інноваційних препаратів. Але наші заводи мають отримати певні преференції. Наприклад, тендерні закупівлі, державні замовлення на певні категорії лікарських засобів (для лікування інфекції, антибактеріальні препарати, ліки від СНІДу, препарати-сироти – так називають лікарські засоби, що використовуються для лікування невеликої кількості пацієнтів).
– Скажіть, скільки потрібно часу, щоб розробити і впровадити лікарський препарат?
– Якщо йдеться про генеричний лікарський препарат, то – до п’яти років або навіть менше. Створення оригінального лікарського засобу триває близько 15 років. Зараз усі борються за те, щоб скоротити цей час. За кордоном створення оригінального лікарського препарату триває 7–10 років.
– Чи бере участь Україна і, зокрема, харківські вчені в міжнародних клінічних дослідженнях нових лікарських препаратів?
– Так, доволі багато українських клінік беруть участь у міжнародних багатоцентрових клінічних дослідженнях. Але потенціал України значно вищий. Перші місця з проведення клінічних досліджень посідають США, Канада. Україна на 50-му місці в цьому рейтингу. А це серйозний потенціал, у тому числі й економічний, який необхідно використовувати для розвитку нашого багатостраждальної галузі охорони здоров’я. Кошти, які залучаються в ході цих досліджень, потрібно правильно використовувати, щоб вони йшли на користь клініки, науки, лікаря та пацієнта. Хочу додати, що для багатьох хворих на онкологічні, гематологічні захворювання участь у клінічних дослідженнях – це єдиний шанс отримати високоспеціалізовану допомогу під час другої та третьої фази клінічних досліджень, коли препарат уже зареєстровано й вивчаються деякі нюанси його фармакологічної дії. Багато пацієнтів скаржаться, чому їх не включили у клінічне дослідження, адже курс хіміотерапії в онкології коштує десятки тисяч гривень.
Юрій Борщ, матеріал з газети "Слобідський край" №42 від 06.04.2013