«Білі плями» майбутнього устрою: які питання реформи залишаються без відповідей
З презентованою урядовцями та парламентаріями концепцією змін до Конституції УАРОР погоджується на 95 %. Однак залишаються дискусійні питання, відповіді на які досі не розуміють представники Асоціації.
По-перше, Сергій Чернов переконаний, що в ухваленні рішень на рівні держави має бути логіка. Тож якщо слідувати затвердженій у 2014 році Концепції реформування адміністративно-територіального устрою, то в Україні має бути створений потужний базовий рівень.
– У реформуванні спираємося на Європейську хартію місцевого самоврядування, ратифіковану Україною. На її основі побудована вітчизняна Концепція реформування адмінтерустрою, затверджена у 2014 році. Де записано, що в Україні має бути потужний базовий рівень – об’єднані територіальні громади, районні ради з виконкомами та обласні ради з виконкомами, – пояснює Сергій Чернов.
Друге, на що звернув увагу президент УАРОР, – повноваження і функції, які виконуватимуть укрупнені райони/повіти/округи. В Асоціації переконані, що спочатку потрібно розібратися з цим дискусійним питанням – і тільки потім переходити до створювання нової карти адміністративно-територіального устрою.
– Ми розуміємо, що потрібно укрупнювати райони, робити округи чи, можливо, якось інакше цей рівень називати. Справа ж не в назві, а у функціях. Головне – сформувати повноваження, а потім створювати карти адмінтерустрою в кожній області. І в жодному разі не навпаки, – наголошує очільник Харківської облради.
Також він зазначив, що досі немає відповіді на запитання про те, хто надаватиме послуги на районному рівні в разі ліквідації субрегіональної ланки.
– Я і мої колеги не можемо погодитися з тим, що немає повноважень на субрегіональному рівні. Усі говорять про те, що необхідні повноваження, але в той же час немає органу, що надавав би ці повноваження. Але якщо є повноваження, то має бути й виконавчий орган, який надаватиме послугу. І кожний виконавчий орган має бути підзвітний і підконтрольний органу місцевого самоврядування, тобто депутатам. Або ж, якщо він державний, то Президенту чи Кабінету Міністрів України, – підкреслює президент УАРОР.
Разом з цим, за словами Сергія Чернова, немає чітких відповідей і робочого механізму з надання послуг та їх фінансування на рівні районів.
– Якщо ліквідуємо районні державні адміністрації та районні ради, то хто буде надавати послуги на районному рівні? Кому перейде майно спільної власності територіальних громад, районні лікарні, будинки-інтернати, музичні школи, спортивні комплекси, стадіони? Чи зможе громада, що має три тисячі жителів, взяти собі на баланс ці об’єкти і надавати послуги, які виходять далеко за межі трьох-п’яти громад? – задається питаннями самоврядовець.
Під час ефіру Сергій Чернов висловив свою думку, що повноваження префектів – це має бути винятково наглядова функція.
– Інститут префектури повинен наглядати за законністю прийняття рішень органів місцевого самоврядування, а не контролювати їх діяльність. Сьогодні контролюючих органів у державі чимало, їх навіть ніхто порахувати не може, – переконаний голова Харківської облради. – Завдання префекта – не вмішуватися в господарчу діяльність, а в разі порушення закону робити відповідні подання до суду. Також не може орган, який має наглядові функції, надавати послуги в соціальній сфері, у сфері охорони здоров’я тощо.
При цьому президент УАРОР підкреслює, що повноваження префектів повинні бути чітко прописані в Конституції.
– Якщо орган місцевого самоврядування буде приймати рішення, що виходять за межі його повноважень, наприклад, щодо територіальної цілісності держави, тут повинна бути миттєва реакція з боку префектів, – вважає Сергій Чернов.
Читайте також: Ямковий ремонт доріг у Харківській області. Список
Андрій Соха