Не карати, а допомагати: у чому різниця між атестацією та аудитом у школах

Не карати, а допомагати: у чому різниця між атестацією та аудитом у школах

Минулого року в школах Харківської області почали проводити замість звичної атестації інституційний аудит. Це новий формат і підхід до перевірки діяльності закладу.

Інституційний аудит є новою для України процедурою вивчення діяльності школи, яка прийшла на зміну державній атестації. Це новий формат співпраці на місцевому та національному рівнях, який є запорукою майбутнього вдосконалення української освіти.

Інституційний аудит передбачає визнання позиції автономії школи у прийнятті управлінських рішень та академічної свободи вчителя. Основною метою аудиту є не пошук слабких місць у роботі закладу, а проведення комплексного ґрунтовного аналізу його освітньої діяльності, щоб надати школі підтримку та рекомендації щодо шляхів її розвитку.

Читайте також: У Лозовій рятувальники визволили пенсіонерку, яка зачинилась на балконі

Як повідомили в управлінні Державної служби якості освіти в Харківській області, у 2020 році територіальні органи цієї служби провели 48 аудитів по всій Україні. Харківське управління провело три такі аудити: Куп’янської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 1, Пісочинського ліцею «Мобіль» та Харківського ліцею № 107.

– До проведення інституційних аудитів, крім державних службовців, залучались освітні експерти – педагоги, які пройшли відповідне навчання та отримали сертифікат експерта. Директорам шкіл, у яких було проведено аудит, заздалегідь надалася допомога з питань проведення самооцінювання діяльності закладу, всі вони також пройшли відповідне навчання, організоване Державною службою якості освіти України, – зазначає заступниця начальника управління – начальниця відділу інституційного аудиту Наталія Шевченко.

Учасники аудиту поділилися своїми враженнями від цього процесу.

– Новизна породжувала безліч запитань і сумнівів, цікавість та інтерес крокували поряд з хвилюванням: чи зможу я об’єктивно, відповідально та незалежно оцінювати й аналізувати; чи не буде спостереження і подальше оцінювання суб’єктивним? – ділиться освітня експертка Алла Ордановська. – Я на власному досвіді переконалася: інституційний аудит докорінно відрізняється від колишньої атестації – це не каральний захід, це процедура, яка збалансувала у собі підтримку і контроль. Саме така процедура допоможе закладам вдосконалитися і підвищити якість освіти.

А от директорка Пісочинського ліцею «Мобіль» Галина Волобуєва зазначає, що головне завдання школи – покращення рівня освітньої діяльності та якості освіти.

– Для нас важливо отримати оцінку діяльності від професіональних експертів та зрозуміти, які кроки були хибними. Та усвідомлювати, що є час виправити ті помилки, яких припустилися. Інституційним аудитом для нашого закладу освіти все не завершиться – ми щорічно будемо оцінювати свою діяльність, вивчати думку учасників освітнього процесу, будемо обговорювати отримані результати з усіма учасниками освітнього процесу. Ми маємо розвиватися постійно, і ми це робимо, – наголошує керівниця навчального закладу.

Таку ж думку поділяє заступниця директорки з виховної роботи цього ліцею СвітланаНейман. За її словами, стиль роботи освітніх експертів приємно вражає: вони діють неупереджено, авторитетно, компетентно, об’єктивно, професійно, без тиску та повчань.

Читайте також: Зоотехнік з Ізюмщини врятувала медицину в рідному селі

– Робота експертної групи дала можливість побачити свій заклад збоку, побачити свої сильні сторони та визначити дії щодо підвищення якості освітньої діяльності для успішного розвитку. Це інша філософія перевірки, яка дозволила отримати об’єктивну інформацію про стан справ у ліцеї та сприятиме зростанню суспільної довіри не лише до нашого закладу, а й до освіти в цілому, – говорить СвітланаНейман.

Інституційний аудит передбачає збір інформації про діяльність закладу через безпосереднє спілкування з учнями. Так, участь лідерів учнівського самоврядування Куп’янської загальноосвітньої школи № 1 у процедурі аудиту допомогла їм усвідомити значення своєї діяльності у шкільному самоврядуванні.

За результатами аудиту школа отримує рекомендації, у яких прописано, що школі вдається добре, а що треба покращити. Важливо, що рекомендації – це не перелік недоліків, а практичні поради, як саме школа може покращити свою діяльність.

– Ці рекомендації не є ультимативними та залишають школі право на власний розсуд вирішувати, як будувати свою діяльність після проведення аудиту. Висновки та рекомендації за підсумками інституційного аудиту також є корисним джерелом інформації про школу для батьків, а для місцевої влади – дороговказом щодо потреб закладу в додаткових ресурсах та підтримці, – пояснила начальниця управління Державної служби якості освіти у Харківській області Світлана Вольянська.

Матерiaли по темі

Автор: Тамара Кіч
subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: