Якими будуть наступні кроки децентралізації на Харківщині

02.10.2018 10:29 Влада
Децентралізацію експерти називають однією з найуспішніших змін, що сьогодні впроваджується в Україні. Однак з усіма її перевагами у громад залишається чимало запитань як у законодавчому полі, так і в інвестиційному. Знайти відповіді намагалися учасники Х Міжнародного економічного форуму «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!».

Питанням децентралізації та місцевого розвитку була присвячена окрема панель заходу.

– Актуальність теми нашої зустрічі полягає в тому, що реформа місцевого самоврядування, децентралізація дають громадам нові повноваження та відповідні ресурси, якими потрібно скористатися якомога ефективніше, щоб забезпечити інтенсивний і сталий розвиток територій. Тож перед громадами постає важливе завдання – пошук надійних партнерів у реалізації проектів розвитку. А саме, представників бізнесу, зацікавлених у співробітництві з владою, – зазначив під час відкриття панельної дискусії її модератор – голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

Фото: oblrada.kharkov.ua

У першій частині панельної дискусії йшлося про формування нової системи управлінн

Зокрема, у майбутній перспективі можливе й об’єднання вже об’єднаних громад, бо час показав, що в деяких областях створені ОТГ малі та неспроможні. Для цього також потрібно вносити відповідні зміни в законодавство.

– У деяких областях створено маленькі громади (переважно Хмельницька, Тернопільська). З часом ми прийдемо до того, що запропонуємо законодавцям прийняти закон про об’єднання вже створених ОТГ. Бо єдиний критерій, який повинен братися до уваги, – це спроможність громад, – переконаний Сергій Чернов.

Як приклад він навів Швецію, де 40 років тому вже було проведено адміністративно-територіальну реформу. Однак час показав, що створені у східних районах громади, які мали невелику кількість населення, виявилися неспроможними. Тому в країні сьогодні знову проводять укрупнення громад.

Харківські темпи

Процес об’єднання громад набирає обертів на Харківщині. За словами директора Харківського центру розвитку місцевого самоврядування Діани Баринової, до реформи у 2015 році на території області нараховувалось 458 сільських, селищних, міських рад. За Перспективним планом потрібно було створити 59 об’єднаних громад. Наразі на Харківщині вже створено 17 ОТГ – це 30 % від Перспективного плану.

– Серед важливих характеристик ОТГ Харківщини, які відрізняють нас від інших областей, є їх потенційна спроможність. Вона визначається кількістю населення, яке є і кадровим потенціалом, і основною податковою базою території. Бюджети об’єднаних громад зросли в середньому в 2,5 раза, – наголосила пані Баринова.

Об’єднавшись, громади для вирішення своїх проблем можуть залучати гроші міжнародної технічної допомоги. Так, станом на 25 липня цього року на території України було зареєстровано 407 проектів міжнародної допомоги на суму 5,6 мільярда доларів. А за останні три роки США та ЄС надали підтримку українцям на суму близько 12 мільярдів гривень. Громадам потрібно навчитися правильно використовувати цей ресурс.

– Головною проблемою на сьогодні залишається відсутність сучасних менеджерів, якісно підготовлених проектів і можливості використати кошти ефективно. Тож я звертаюсь до всіх своїх колег – наразі час дії, час підприємництва у владі і час конкуренції. Той, хто ініціативний, хто хоче змінити життя на краще і робить у цьому напрямі впевнені кроки, – перемагає, – акцентував увагу голова Харківської обласної ради.

До речі, під час Форуму Харківська обласна рада підписала Меморандум про співпрацю та взаємодію з організацією Глобал Комьюнітіз. Підписання цього документа дозволить підвищити рівень обізнаності органів місцевого самоврядування об’єднаних громад у Харківській області щодо можливостей розвитку; розвинути більш ефективні процеси в бюджетуванні та управлінні фінансами, щоб побудувати довірливі відносини з громадянами; зміцнити місцеве самоуправління, демократію та стабільність.

Західні партнери запропонували створити задля вивчення кращих практик громад спільну робочу групу, до якої б увійшли представники Програми DOBRE та працівники обласної ради. У рамках угоди, серед іншого, представники Програми DOBRE сприятимуть організації та проведенню навчальних програм, спрямованих на вдосконалення процесу формування об’єднаних територіальних громад.

– Наразі працюємо з трьома ОТГ Харківщини, але найближчим часом хочемо збільшити кількість громад для співпраці. Крім того, вважаємо за необхідне напрацювати механізм передачі знань від однієї громади до іншої, – підкреслив керівник Програми DOBRE Беррі Джозеф Рід.

Роль місцевих аграріїв

Водночас експерти підкреслюють, що громади наразі повинні думати про те, як вони працюватимуть у майбутньому без залучення міжнародної технічної допомоги. Тож уже сьогодні потрібно підсилювати свою економічну спроможність, створити нові бізнеси на своїх територіях тощо. Причому ставку робити не тільки на закордонних інвесторів, а й на вітчизняних. Наприклад, у розвитку сільських територій можуть відіграти велику роль місцеві аграрії.

Фото: oblrada.kharkov.ua

Серед таких прикладів – СТОВ «Мрія», що працює в селі Глушківка Куп’янського району. Підприємство не тільки забезпечує роботою понад 300 осіб, а й суттєво допомагає соціальній сфері громади: трьом школам, дитсадку, будинку культури, спорткомплексу, базі відпочинку. За словами генерального директора СТОВ «Мрія» Анатолія Головка, за останні два роки його підприємство вклало близько 1,5 мільйона гривень у ремонт садка, зробили басейн, у ремонт доріг було вкладено понад 2 мільйони гривень. Багато грошей підприємство виділило на ремонт шкіл.

– Наша гордість – Глушківська школа. Їй уже 115 років, сьогодні там навчаються 132 учні, хоча поблизу – три куп’янські школи, в яких по 700–800 учнів. Сьогодні стоїть черга в нашу сільську школу, – розповів куп’янський аграрій.

Чимало грошей підприємство перераховує і до бюджету. За словами пана Головка, минулого року за оренду паїв податками до бюджету було сплачено 3 мільйони 200 тисяч гривень, із заробітної плати – близько 6 мільйонів гривень, у Пенсійний фонд було перераховано понад 7 мільйонів гривень. А ПДВ сплатили близько 18 мільйонів гривень.

Читайте також: Три об’єднані громади області отримали землю в комунальну власність