Харківське метро: що святкували 50 років тому

Харківське метро: що святкували 50 років тому

Фото з архіву "СК"

Менше ніж через 2 роки з початку будівництва метро, 10 квітня 1970 року, відбулася значуща подія – перша збойка двох зустрічних забоїв. Це було перше велике свято харківських метробудівців.

Газета «Соціалістична Харківщина», в якій будівництву метро як справі державного значення відвели спеціальну рубрику, в № 71 від 11 квітня 1970 року в репортажі з цієї знаменної події під назвою «Перша збойка є!» повідомляла:  

«Одна із славних сторінок вписана в історію Харківського метро 10 квітня 1970 року. В цей день відбулася перша збойка двох зустрічних забоїв. Підземна «стріла» з’єднала дві дільниці – станцію Центр і майданчик Подольський міст. Свій перший важливий екзамен метробудівці витримали на відмінно.

Читайте також: Будівництво метро в Харкові: перший репортаж 

Перша збойка. На 12 днів раніше строку. А як чекали цієї хвилини всі 8 бригад, що із серпня 1969 року поспішали назустріч одна одній. Щодень п’ята і шоста дільниці радували подвійними нормами.

Коли забої розділяла лише десятисантиметрова стіна, з метою безпеки в навальний наступ пішли озброєні механічним щитом бригади тільки від Подольського мосту. Кожний метр пам’ятний, а їх пройдено з допомогою щита 714 і від Центру 295 – гірничим способом. Все перебороли відважні прокладачі підземних трас, успішно справились з пливуном, швидко переобладнали щит для проходки залізобетонними тюбінгами.

…Ось якими вони були, ці незабутні хвилини. Не лише на плакаті, в серцях полум’яніли слова: «Даєш першу збойку!». Всі погляди спрямовані на 80-сантиметрову перегородку із зеленої глини, яка перетинає кілометровий лівий перегонний тунель. Робочий дерев’яний помост на щиту – зараз найпочесніше місце. Готові кинутись в атаку, вибрати породу зверху, стоять на настилі випробувані майстри проходки бригадири Микола Квітко, який святкує вже свою четверту збойку, та Микола Овчинніков – його бригада переможним маршем пройшла крізь всі дні квітня. Олександр Симаков із своїми хлопцями чатує мить, щоб взятися за розробку перемички в лотковій частині. Хоч грудку вийняти з перегородки – хіба не зрозумієш цього бажання багатьох першопрохідників, монтажників, начальників дільниць, які щільним кільцем оточили щит.

Читайте також: Будівництво метро в Харкові: як підводили підсумки першого року 

Нарешті – дріб відбійних молотків, які врізалися в породу. Падають останні пласти. Прохід відкрито. Вже далеко простяглася стрімка стріла тунелю, і неначе весняним вітром повіяло. Гримнуло могутнє «ура». Переможці зустрілися. Міцні обійми. Без слів. Як чекали цю мить прохідники 5-го ствола з бригад Віктора Крамаренка, Миколи Філімонова, Володимира Смирнова, що значимість життя свого міряли такими збойками.

Фото з архіву «СК».

Говорились прості слова, від серця. Начальник БУ «Харківметробуд» Віктор Максимович Кобляков промовив: «От і перша збойка. Сподіваємось незабаром побачити тут і перший експрес». В його руках традиційна в таких випадках пляшка шампанського. Фонтан іскристого омиває породу. Так вже прийнято у метробудівців – на щастя. «А хто здогадливий?», – запитує головний маркшейдер В. І. Мозолевський. І в шахтарський шолом одного з кращих маркшейдерів Пилипа Вороного ллється вино. На щастя. Що ж, у нього особливий настрій, бо це і його зусиллями досягнуто бездоганної точності проходки.

…Як приємно вперше пройти кілометровий тунель наскрізь. Люди поспішають на мітинг на подвір’я п’ятого ствола. Біля мікрофона – переможці. В їх рапортах вагомі цифри і одна особливо значуща – усього пройдено 2 450 погонних метрів виробіток. Від колективу шефів-малишевців на мітингу перехідний Червоний Прапор було передано переможцеві соціалістичного змагання – п’ятій дільниці. З мітингу першопроходці розходяться з квітами"*. Підпис - Г.  Бабкін, фото І. Дикого.

*Надається зі скороченням

Читайте також: Навіщо в Борівському районі водорість вирощували

Матерiaли по темі

Автор: Інна Можейко