Великодній стіл: традиції і прикмети

Освячені страви

Обов’язкові компоненти великоднього меню пов’язані з православною обрядовістю. Суто великоднім обрядом було благословення артоса, за який правила просфора із зображенням на ній Воскресіння Христового. У православних воно трансформувалося у звичай випікати паски — домашній артос — і ставити їх на святковий стіл. На великодньому столі обов’язково має бути й символ жертовної загибелі Христа за спокуту гріхів людства — великодній цукровий баранчик, що прикрашає паску (подекуди його роблять із масла). Обов’язкового готується сирна паска (її виготовляють у спеціальній пірамідальній формі), яка символізує Гроб  Господен.  Тому традиційний для православних набір великодніх продуктів, які несуть до церкви освячувати, обов’язково містить «хліб пасочен» (паска, баба), сирну паску та крашанки.

Фото: mukachevo-rada.gov.ua

З освяченим поспішали додому, і нарешті наставав час сідати до столу. Іноді натщесерце їли хрін — щоб не хворіти. Але починали святкову трапезу з розрізання свяченої крашанки на стільки частин, скільки було членів сім’ї. Кожен мовчки з’їдав свій окраєць, а далі вже приступали до свинини, ковбас, сирної паски тощо. Подекуди починали снідати зі свяченої хлібної паски. Взагалі паски їли весь наступний тиждень.

Прикмети великоднього столу

У слов’янських традиціях дуже тісно переплелося давнє язичницьке і християнське. Практично всі великі церковні свята пов’язуються у народній свідомості з різними прикметами і забобонами. Тому все, що стосувалося великоднього столу, а особливо посвячене в церкві, набувало надзвичайного статусу. Переказували: якщо миша скуштує свяченої паски, у неї виростуть крила, і вона обернеться на кажана. Отже, всі рештки свяченого ретельно збирали. Крихти від паски не можна було давати свиням чи птиці — тільки рогатій худобі; вершечок від паски, висушений і залишений на запас, мав за повір’ями лікувальні властивості не лише для людей, а й для худоби. На Галичині й у Карпатах побутувало повір’я, що, посіявши на городі крихти від паски, можна виростити квіти маруньки, що теж мають цілющі властивості.

Фото: vesti-ukr.com

Освячене яйце також має магічну силу: повернувшись із церкви, господар заходив у хлів і прикладав його до голови худоби — щоб водилася та плодилася. Вельми шанобливо ставилися й до рушника, в якому святили паску. Багато уявлень про паску пов’язані з весняними аграрними звичаями. Коли паску садили в піч, треба було садити в землю цибулю — вона повинна була вродити доброю. Одну паску тримали на столі цілий тиждень, до Проводів, «щоб добре родила пшениця».