Артисти з Нововодолазької громади підкорили Болгарію та Францію

Громади на зв'язку
08.12.2023 13:20 Всі Новини

В їхньому репертуарі є багато пісень не лише українською мовою. Але коли треба було обрати, як представити рідну Харківщину та Україну на фестивалі у Парижі, де всі чекали ефектного номера англійською, вони обрали пісню «Плине кача». Бо українська душа з її силою та щирістю – вона саме в наших українських піснях.

Вони – це директорка Новоселівського будинку культури Лідія Ярошенко та рідні сестри Альона Компанієць і Аліна Жукова. Альона – директорка Нововодолазького селищного будинку культури, Аліна – художній керівник Новоселівського будинку культури.

Вони давно виступають разом – пані Лідія у розмовному жанрі, сестри – у дуеті «Лілея», також Альона виступає соло. Беруть участь у всіх заходах у своїй громаді, у різних конкурсах та фестивалях не тільки в Харківській області та Україні, але й у міжнародних.

Завжди питали: «Харків на місці?»

У червні вони брали участь у міжнародному багатожанровому фестивалі «Слов’янський вінець» у Болгарії. Виступили в трьох номінаціях: Лідія Ярошенко – в розмовному, дівчата – солісти та ансамблі.

– Відверто кажучи, ми навіть не уявляли, що зможемо отримати стільки нагород. Інтригу організатори тримали до останнього, до гала-концерту. У ньому невелика кількість номерів, тож виступають найкращі. У дівчатах я була впевнена, хоча конкурс міжнародний, сильних вокалістів зібралося багато. А коли мені вручали диплом, була дуже здивована. Ніколи навіть не думала, що у 59 років стоятиму на сцені міжнародного фестивалю в іншій країні і мені вручатимуть диплом переможця, – розповідає Лідія Ярошенко.

Та перші премії в усіх трьох номінаціях, де виступали нововодолажчанки, це ще була не повна перемога. Їх запросили залишитися до кінця гала-концерту. Атмосфера на фестивалі була дуже теплою, всі підтримували одне одного. Про них завжди питали: «Харків на місці? Харків на місці?». Особливо зворушливим був момент, коли на гала-концерті лунали гімни країн-учасниць фестивалю.

– За кордоном, коли представляєш не лише себе, а й свою рідну Нову Водолагу, Харківщину, Україну, відчуваєш такі моменти по-іншому. Ти зараз не особисто ти, а представник своєї громади, своєї Харківщини. Тож є відповідальність за свою країну, гордість, що ви достойно виступили. І це не просто слова. Коли на сцені лунав гімн України, у готелі поруч на різних поверхах на балконах з’явилося багато жовто-блакитних прапорів. Дуже багато наших прапорів. Люди почули свій гімн і вийшли підтримати. Така ейфорія була, що ми – Україна, що ми ось такі, ми одне за одного, – говорить Лідія Ярошенко.

А потім вони дізналися, що Альона Компанієць також отримала найвищу нагороду фестивалю – Гран-прі в номінації вокал. Свої враження описують так: «Ми плакали, сміялися – все разом». Усього гран-прі розігрувалися в чотирьох номінаціях. Два поїхало в Грузію, два – в Україну, в місто Рівне та в Нововодолазьку громаду.

Гран-прі у Болгарії

«Звісно, ви їдете до Парижа»

Раніше у міжнародних конкурсах вони брали участь онлайн, отримали чимало нагород. Але поїздка до Болгарії була новим досвідом, причому дуже вдалим. Саме там до них підійшли організатори та запропонували восени взяти участь у фестивалі у Франції. «Там буде більше учасників, більше можливостей», – заохочували вони нововодолажчанок.

– Ми мали змогу поїхати до Болгарії завдяки підтримці громади. Допомагали селищна рада, особисто Нововодолазький селищний голова Олександр Єсін. Можливо, здається, що такі поїздки зараз не на часі, але вони необхідні. Війна не відміняє ні культуру, ні мистецтво, і дуже добре, що в нашій громаді їх завжди підтримують. Тому, як тільки повернулися додому, прийшли зі своїми нагородами до селищного голови, бо він вірив у нас, у наші можливості. Подякували, розповіли про запрошення до Франції. Він усміхнувся і нічого не сказав. Коли вже прийшло запрошення, вирішили ще раз сходити, запитати. А у відповідь почули: «Звісно, ви їдете до Парижа», – розповідає Лідія Ярошенко.

Так завдяки підтримці Нововодолазького селищного голови Олександра Єсіна, директора приватного підприємства «Агрофірма «Світанок» Олександра Колісника та директора ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Фармаком» Віталія Калініченка в тому ж складі вони поїхали до Франції.

Велику підтримку дівчата завжди відчували від старости Новоселівського округу В’ячеслава Бирки та першого заступника селищного голови Лілії Іващенко. Вони хвилювалися за них, надихали, це надавало сил на нові успіхи та перемоги.

Міжнародний багатожанровий конкурс-фестиваль фольклору, танцю та музики «Etoiles De Paris» проходив у кінці жовтня – на початку листопада. Париж зустрів їх дощем, атмосфера була іншою, ніж у Болгарії, не такою теплою та затишною. Більше тисячі учасників з десяти країн, до трьохсот номерів у програмі. Для репетиції на сцені виділяли по три-чотири хвилини. Але це не лякало, скоріше, стимулювало зібратися, бо вони ж українки.

«Наші дорогенькі, співатимемо на вашу честь»

Дорогою по Франції зателефонували хлопцям із 92-ї бригади, з якими на зв’язку з початку війни. Нововодолазька громада багато допомагає військовим, дружить з ними.

– У той день якраз був їхній «день народження», коли бригада сформувалася. Кажу хлопцям: «Наші дорогенькі, сьогодні у Парижі «Дике поле» звучатиме на вашу честь». Навіть через трубку відчувалося, що це для них важливо. Тоді ми співали, як ніколи, і зал нас підтримував, не можу передати ті відчуття, – згадує Лідія Ярошенко.

На конкурс готували два номери, один з них англійською мовою. Причому саме на нього треба було робити ставку, бо організатори хотіли перетворити фестиваль на сучасне ефектне шоу. Номер на англійській мові був стильний та цікавий. Але коли нововодолажчанки дізналися, що в сольному конкурсі залишається одна пісня, прийняли рішення – Альона Компанієць буде співати «Плине кача».

– Ми розуміли, що краще співати англійською. Але співали українську пісню, і Альона вийшла з прапором. Багато людей у залі встали, приклали руку до серця, всі українці плакали. І у нас в очах – також сльози. Коли закінчила співати, Альона сказала: «Слава Україні!», і їй відповіли: «Героям слава!», – розповідає Лідія Ярошенко.
Гран-прі по вокалу на паризькому фестивалі не вручали, а першу премію отримала Альона. Тож усі зрозуміли, хто став переможцем у цій номінації. Лауреатами І премії також стали Лідія Ярошенко та дует «Лілея».

Нововодолажчанки у Парижі

«Їхній талант допомагає наблизити перемогу»

До обох міжнародних фестивалів готували кліпи, щоб під час виступів показувати їх на великому екрані. Але ні в Болгарії, ні у Франції зробити це не вдалося, що дуже засмучує нововодолажчанок. Адже кліпи вийшли дуже якісні та змістовні, вони – про Україну та українців, сильних та красивих людей. Тож, як каже пані Лідія, знову треба брати участь в якихось фестивалях та конкурсах, де на сцені є великий екран, щоб таки показати свої номери так, як вони задумувалися, з візуальним оформленням.

Чули, що скоро буде конкурс у Харкові, тож є плани взяти участь у ньому. На питання про міжнародні конкурси за кордоном пані Лідія сміється – поки досить, і так багато цього року подорожували. Але, за її словами, підтримувати та пропагувати українську культуру треба, а саме зараз це просто необхідно. Бо мистецтво дає можливість відчувати себе частинкою великої родини – рідної Нововодолажчини, всієї Харківщини, України. Це дає впевненість, що ти не один, нас багато, щирих сильних людей, які називають себе українцями. І за нами правда.

Таку ж думку має Нововодолазький селищний голова Олександр Єсін. Він каже, що селищна рада завжди допомагає працівникам культури громади, бо розуміє важливість того, що вони роблять.

– Ми дуже пишаємося нашими митцями, тими, хто працює у сфері культури громади. Тому намагаємося завжди допомогти, якщо маємо таку можливість. Бо вони надихають підростаюче покоління любити Україну, рідну мову та культуру. А коли вони представляють Нововодолазьку громаду на міжнародних конкурсах, вони прославляють нашу Україну, нашу Слобожанщину. Завдяки їм наша мова та культура поширюються у світі. Я впевнений, що їхній талант допомагає наблизити перемогу України в цій війні, – каже Олександр Єсін.

Читайте також про благодійні концерти у Коломацькій громаді, які неодноразово допомогли зібрати гроші на потреби військових.