Українські ціни наздоганяють ЄС: які продукти вже дорожчі за європейські

Про це йдеться в липневому інфляційному звіті Національного банку, повідомляє «Слобідський край».

Процес зближення цін тривав майже десятиліття. Його тимчасово зупинили ослаблення гривні та логістичні проблеми у 2023–2024 роках. Однак у 2025-му зростання відновилося — і за деякими позиціями ціни в Україні вже перевищили європейські.

На подорожчання вплинули як внутрішні фактори: погода, наслідки війни, витрати виробників, так і зовнішні: коливання світових цін, зміни в торгівлі, попит з-за кордону.

Імпорт продуктів допомагає стримувати інфляцію, але водночас б'є по позиціях українських виробників і збільшує навантаження на міжнародні резерви. Щоб зберегти продовольчу стабільність, Україна має розв’язувати глибинні проблеми агросектора.

Світовий фон: продукти дорожчають швидше, ніж інші товари

Харчова інфляція у світі з 2020 року стабільно випереджає загальну. За п’ять років продукти подорожчали на понад 35 %, тоді як середній рівень інфляції склав 25 %. Причини — пандемія, війна, кліматичні виклики, стрибки на енергоносії та розбалансовані ланцюги постачання.

Україна, де частка витрат на їжу в споживчому кошику становить близько 40 %, особливо вразлива до таких змін. Тож Нацбанк уважно відстежує всі фактори, що впливають на ціни на продукти.

Чому ціни зростають: вплив внутрішніх і зовнішніх чинників

На формування цін в Україні впливають два ключові чинники: ситуація всередині країни (урожай, собівартість, попит) та глобальні тенденції (експорт, імпорт, ціни на світових ринках).

Зона вільної торгівлі з ЄС сприяла зростанню обсягів експорту та торгівлі продуктами, що теж вплинуло на вартість харчів усередині країни.

У євровому еквіваленті українські ціни на продукти зросли з 2016 року на 79 %, тоді як у ЄС — на 46 %. Але ситуація різниться залежно від товарної групи. Дешевшими лишаються хліб, крупи, овочі, риба, соняшникова олія. Дорожчими — вершкове масло, свинина, молочні продукти. Це пов’язано з витратами виробництва, держпідтримкою та структурними проблемами галузей.

Не вся конвергенція однакова: чому українці готові платити не за все

Ціни зрівнюються не на все й не одразу. Іноді покупці знижують попит, коли бачать надто високі ціни, це стримує подальше зростання. Крім того, в окремих секторах, як-от тваринництво, високі ціни пов’язані з недостатньою пропозицією та високою собівартістю.

Вагомий чинник — податкова політика. ПДВ в Україні на продукти становить 20 %, тоді як у багатьох країнах ЄС — 5 % або навіть тимчасово нуль, як це було в Польщі під час пікової інфляції.

Імпорт рятує, але посилює залежність

У 2023–2024 роках продукти в Україні дорожчали швидше, ніж у ЄС, але через девальвацію гривні ціни в євро були нижчими. У 2025 році тренд змінився: інфляція прискорилася, і навіть з урахуванням курсу гривні українські ціни наздогнали європейські.

Імпорт зріс рекордно. За січень-червень 2025 року: свинина — у 4,4 раза, молоко і вершки — у 1,6 раза, крупи — на 48 %, овочі — удвічі, яблука — у 8 разів. Це допомогло стримати сезонні коливання й пом’якшити ефект поганого врожаю.

Але така тенденція створює ризики для українських виробників і економіки загалом. Євроінтеграція продовольчого ринку — це шанс і виклик водночас. Щоб скористатися ним на повну, Україні потрібна послідовна аграрна політика та підтримка внутрішнього виробництва.

Нагадаємо, на початку вересня аналітики фіксували зниження цін на картоплю та овочі борщового набору. Зокрема, дешевшими стали буряк, морква та капуста.

Завдяки вашій підтримці ми можемо продовжувати працювати. Приєднуйтесь до спільноти «Слобідський край».