Харківські фермери відмовилися від кредитів
- У ті часи, коли держава відшкодовувала частину кредитної ставки, сільгосппідприємства області охоче брали кредити. За ці кошти, в основному, вони провели справжню технічну революцію, - розповів голова Ради сільгоспвиробників Харківської області, Герой України Анатолій Криворучко.
У ПСП ім. Фрунзе, що в Зачепилівському районі, кредитів нині майже не беруть. Керівник сільгосппідприємства, депутат обласної ради Іван Глянь каже, що особливої потреби в них не виникає. Свого часу тут придбали високотехнологічну техніку та сільгоспзнаряддя, впровадили передові методи в рослинництві та тваринництві. Але зараз трохи кредитів тут все ж таки візьмуть. Річ у тому, що потрібно сплатити всі податки, добре розрахуватися з людьми за оренду паїв і продовжувати польові роботи. Як розповів Іван Глянь, доброю підмогою для аграріїв є і тваринницька галузь. Кошти за виручене молоко дають змогу вирішувати актуальні питання, яких у сільському господарстві вистачає з головою.
А от голова СВК ім. В. Н. Каразіна Василь Шовковий додержується в цьому питанні своєї філософії. Коли він очолив господарство, воно переживало не кращі часи, а тому довелося чимало докласти зусиль, аби вивести сільгосппідприємство в районні передовики. Тут завжди розраховують на власні сили і кредитів не беруть принципово. «Інколи доводиться чути, що без кредитів неможливо активно впроваджувати передові технології землеробства. Я з цим не згоден, бо коли господарство належним чином розвивається, то вистачає і власних обігових коштів. У нашому сільгосппідприємстві вирішено першочергові питання з технікою, і зараз ми плануємо придбати сучасну зерносушарку», – зазначив Василь Шовковий.
Схожа історія становлення сільгосппідприємства і в ЗАТ «Агрофірма ім. Г. С. Сковороди», що в Золочівському районі. Очолює агрофірму також досвідчений землероб – Микола Куценко. Коли він обійняв посаду й ознайомився зі станом справ, то ледве не знепритомнів. У спадщину колишньому полковнику дісталося господарство з мільйонними боргами, низькими врожаями та жалюгідними показниками у тваринницькій галузі. Словом, господарство впевнено прямувало в безодню. Проте, ситуацію вдалося виправити, і зараз агрофірма серед районних лідерів. Слід зазначити, що тут, як і у вищеназваних господарствах, значну увагу приділяють вирішенню соціальних питань на селі. Роблять це власним коштом, не зважаючи на різні повсякденні труднощі.
– Ми також маємо можливість не використовувати кредитну лінію, бо обходимося власними обіговими коштами. До того ж, суттєво виручає і реалізація виробленого молока, – розповідає Микола Куценко. – Кожного року намагаємося придбати якийсь сучасний агрегат. У цьому році, можливо, придбаємо ще один високоефективний трактор. І це не якісь примхи, а вимоги часу, пов’язані із застосуванням новітніх технологій. Казати, що аграріям живеться легко й райдужно, не буду. Приміром, в агрофірмі тривалий час серйозно займалися найбільш «інтелігентною» культурою – цукровими буряками. У цьому році, через негаразди в цукровій галузі, довелося відмовитися від вирощування «солодкого кореня». Унаслідок цього дорога техніка та сільгоспзнаряддя простоюють, а ми маємо прямі збитки, – поділився Микола Куценко.
Ігор Тесло, матеріал з газети "Слобідський край" №95 від 10.08.2013
