Як у Новій Водолазі шовк виробляли

23.10.2021 12:00 Хронограф
Фото: vechornytsi.com Фото: vechornytsi.com

Загальновідомий факт – центром шовководства на Харківщині була Мерефа: до 2008 року там існував навіть інститут шовківництва Національної академії наук України. А взагалі Україна в 70-ті роки минулого століття входила в десятку найбільших виробників чистого шовку. Але мало кому відомо, що в середині XVIII століття найкрупнішим центром з вирощування тутових дерев та виведення шовковичних червів була Нова Водолага. Але, на жаль, недовго.

Дізнатися про цей цікавий факт можна, гортаючи сторінки нашої газети 50-річної давнини. У "Соціалістичній Харківщині" у  № 204 від 16 жовтня 1971 року було надруковано невеликий матеріал під назвою "Нововодолазький шовк":

"Районний центр Нова Водолага, заснована близько 1675 року, має цікаву історію. Ще з давнини вона була відома своїми ремеслами і торгівлею, садівництвом і шовківництвом. У другій половині XVIII століття по вирощуванню тутових дерев і виведенню шовковичних червів Нова Водолага стала найкрупнішим центром по всій Слобожанщині.

Читайте також: Музика на виробництві: як у Харкові 50 років тому незвичний експеримент проводили

Архівні документи свідчать, що розвиток шовківництва в країні став назрілою справою. В одному з сенатських указів говорилося: «…Понеже как оному правительствую­щему сенату известно, что в России шелковичный парчей мануфактуры умножаются, а шелковых заводов почти ничего нет и доставить шелк из Персии по нынешней весьма высокой цене неможно и для того оным указом повелено ладмилицкой канцелярии на Украинской линии публиковать, ежели кто пожелает, чтобы тутовые деревья размножали и шелковичных червей и заводы разводили».

У Новій Водолазі і при Бєлевській фортеці (нині місто Красноград) росло багато тутових дерев. І хоч не одразу, але поступово шовківництвом зацікавились і в інших містах Української лінії.

В 1773 році губернатор Слободсько-Української губернії генерал-поручик Щербинін рапортував Катерині II про справи шовківничі. І цариця вказала, що слобода Нова Водолага дуже зручне місце для виробництва шовку. В іменному указі губернатору Щербиніну говорилося: «Слободу Нову Водолагу з слобідками і хуторами, що їй належать, а також тутові сади, котрі знаходяться у Костянтинограді, взяти у повне управління».

Читайте також: Як звичайний суфлер став видатним артистом: доля «українського Щепкіна» Карпа Соленика

Цей указ зобов’язував провінціальну канцелярію надавати губернатору всіляку допомогу у дальшому розвиткові шовків­ництва.

У Новій Водолазі був споруджений шовковичний завод. Це була звичайна мануфактура, де працювали приписні робітники. Вони розводили шовкопрядів, мотали шовк. У Новій Водолазі створили управління по шовківництву. Існувало воно до 1800 року, потім було реорганізоване в інспекцію по шовківництву. Під її наглядом налічувалося 23 плантації в різних місцях Слобожанщини. З 1709 по 1801 рік було вироблено шовку 11 пудів 12 фунтів та шовкового паперу 7 пудів 33 фунти.

У Новій Водолазі до 1800 року росло вже близько 26 тисяч шовковиць. Та в 1835 році вдарили сильні морози. Всі тутові дерева загинули".

Автор: Інна Можейко