Історія Харківщини: як в області 50 років тому канал Дніпро – Донбас будували

22.11.2021 10:25 Хронограф
Фото: рыбалка.in.ua Фото: рыбалка.in.ua

50 років тому на Харківщині велося будівництво, яке мало, без перебільшення, таке ж величезне значення, як і будівництво метро. Як харківський транспорт буквально захлинався, тому що був не в змозі перевезти вранці на роботу, а ввечері – додому жителів міста, та саме місто страждало і від нестачі води.

Під час будівництва каналу Дніпро – Донбас його будівникам та проектувальникам довелося, як і метробудівникам, шукати нестандартні рішення. Про це можна прочитати в номерах «Соціалістичної Харківщини» за 17 жовтня та 3 листопада 1971 року. 

№ 205 від 17 жовтня

Щоб плескалися води дніпровські

 Мине час, і неподалік від селища Орільки, що в Лозівському районі, понесе свої води Дніпро. Та перш ніж вийдуть на трасу каналу будівельники, треба підготувати надійний фундамент велетенської будови. Вздовж лінії майбутнього каналу створюються бази тресту «Дніпроканал­буду».

На околиці Орільки розташувалася база дільниці № 4. Тут уже виросли стіни двоповерхового жилого будинку. Поруч – два фінські будиночки.З одного з них раз у раз долинає: «Я «Канал-3», я «Канал-3», як чуєте мене? Прийом!».

На дільницю вже завезено деталі двох гуртожитків. Кожен з них розрахований на 60 чоловік. Трохи далі від жилого масиву споруджується бетонний завод.

Читайте також: Як у Харкові почали будівництво нового театру та універсаму

Будівельний матеріал надходить з Лозової. Це дуже незручно, адже автомашини з розчином мають долати відстань близько 30 кіломет­рів. Тому на дільниці вирішили обладнати тимчасовий бетонний вузол, який видаватиме за зміну 25 кубометрів бетону. Бригада монтажників на чолі з Віктором Бобровим докладає всіх зусиль, щоб здати цей об’єкт раніше встановленого строку.

На трасі майбутнього каналу «Дніпро – Донбас» розпочато будівництво підстанції, яка забезпечуватиме електроенергією земснаряди. Йде закладка фундаменту під будинок загальнопідстанційного пункту керування. Теслярі і бетонники під керівництвом Кирила Дворжевського працюють добре. Щозміни бригада виконувала норми на 105–110 процентів.

Хороших результатів добиваються шофер Олександр Єгоренко, зварник Борис Павлов та багато інших першопрохідників каналу «Дніпро – Донбас». Їх приклад наслідують інші трудівники дільниці.

Підпис: В. Гавриш, працівник лозівської міськрайгазети «Радянське слово»

№ 217 від 3 листопада

Виростає гребля

5,5 мільйона кубічних мет­рів ґрунту необхідно вкласти в тіло греблі, яку споруджує колектив Краснопавлівського будівельно-монтажного управління № 7 тресту «Целінгідробуд» у районі села Князева, що на Лозівщині.

Траса каналу місцями проходить по руслах колишніх річок. У свій час природа зробила своє діло – нанесла на твердий ґрунт десятки тисяч кубо­метрів мулу. На місці майбутньої греблі такого «м’якого» ґрунту близько дванадцяти метрів висотою. По попередніх роз­рахунках необхідно «зчистити» 12,7 мільйона кубометрів цієї природної подушки. Величезні витрати! Наші вчені пішли іншим шляхом.

В чаші майбутньої греблі на всій її площі бурильні машини в шаховому порядку проб’ють свердловини діаметром 350 міліметрів, які пізніше за­повняться піском. Тільки після цього сюди накладатиметься твердий ґрунт. Таким чином, гребля буде стояти на піщаних стовпах. Вона і перетвориться у ту «стіну», яка стримуватиме воду в Краснопавлівському водоймищі. Нині на будівництві греблі досліди по зміцненню мулистих ґрунтів піщаними дренами проводять науковці Ленінградського інституту гідротехніки імені Веденеєва та Краматорської експедиції № 6 «Укргідропроекту».

Від Дніпродзержинська до Краснопавлівки спорудження каналу ведуть кілька будівельних управлінь. Саме на цій ділянці і буде поставлено 12 насосних станцій. Завдання колективу Краснопавлівського БМУ – провести всі роботи на дільниці від села, тобто майбутнього водоймища, до річки Сіверський Донець, куди і понесе свої води Дніпро.

Дванадцять насосних станцій подаватимуть воду в Краснопавлівське водоймище, звідки вона «своїм ходом» піде по трасі каналу. Водоймище буде поповнюватись за рахунок опадів. На шляху води до Сіверського Дінця стоятимуть греблі-перепади. Їх буде п’ять. Ці греблі теж споруджуватиме колектив Краснопавлівського БМУ № 7.

Що буде являти собою водоймище? Це величезна чаша води довжиною 17, а шириною 2–3 кілометри. З нього в канал буде виходити 120 кубічних метрів води в секунду. Але такої продуктивності добитися зразу неможливо. З пуском в експлуатацію першої черги каналу подача води становитиме близько 40–50 кубічних метрів. Навіть коли зупинити всі 12 насосних станцій, то водоймище може забезпечити безперервну подачу води споживачам протягом 1–1,5 місяця. З цього водоймища одержить «велику воду» Харків.

Читайте також: Як у Харкові "Акварену" будували

Траса каналу повинна перетинати залізничну колію. Щоб не порушувати ритм руху залізничного транспорту, проектанти вирішили застосувати метод будівництва тунелів з малим перерізом. Таких тунелів, діаметром кілька метрів, повинно бути три, по яких теж піде вода. Їх споруджує колектив Київського тунельного загону № 4 тресту «Київметробуд».

Довжина тунелів кілька кілометрів. Роботи ускладнюються тим, що тут м’які ґрунти, які дуже заважають вести проходку швидкісними методами. Але колектив загону з честю справляється зі своїм завданням. Вже закінчено проходку першого вертикального каналу, і метробудівники почали пробивати горизонтальний штрек.

Колектив Краснопавлівського будівельно-монтажного управління докладає зусиль, щоб вирішити важливе завдання. Перша тисяча кубічних метрів ґрунту вже вкладена в тіло греблі.

Підпис: В. Сиваков