Знищена краса: храми Ізюмщини

06.11.2022 13:12 Хронограф
Скриншот з відео Юрія Бутусова Скриншот з відео Юрія Бутусова

Російські окупанти пишаються подвигом своїх дідів у Другій світовій війні тільки на словах. Так само – на словах – вони виступають за збереження православних традицій та канонів церкви. Те, що трапилося на Ізюмщині Харківської області– яскравий тому приклад.

Одне з найбільш постраждалих міст України – Ізюм. Старовинне місто Слобожанщини окупанти в прямому значенні слова стирали з лиця землі. Постраждали як пам’ятки давнини – половецькі баби на горі Крем’янець, так і пам’ятки недавнього минулого: унаслідок авіабомбардувань рф було зруйновано Меморіал слави, присвячений загиблим воїнам у Другій світовій війні. «Дісталося» і ізюмським храмам, які є свідками та втіленнням історії Слобожанщини і пам’ятками арітектури.  

Читайте також: Знищена краса. Половецькі статуї на горі Крем’янець в Ізюмі

Постраждалі від обстрілів

Навесні 2022 року під час боїв за Ізюм обстрілами російських окупантів була пошкоджена Хрестовоздвиженська церква – в ній постраждав купол. Ця церква була побудована в стилі класицизму з 1809-го по 1823 рік. Автором проекту був перший харківський професіональний  архітектор Петро Ярославський. У церкві збереглися розписи майстрів школи художника Віктора Васнецова. 

Хрестовоздвиженськая церква в Ізюмі до війни

Постраждав від російських обстрілів і найстаріший з існуючих кам’яних храмів Харківщини – Спасо-Преображенський собор, збудований у 1684–1685 роках на кошти представників знатних слобожанських родин: полковників Костянтина Донця та Федора Шидловського. Існує припущення, що будували храм ті ж майстрові люди із Сіверщини, які побудували і Покровський собор у Харкові в 1689 році. На стінах храму до 1919 року висіли трофеї, отримані Ізюмським полком у військових походах з 1686 року (переважно турецькі). У храмі зберігалися Євангеліє та риза, подаровані Петром I після відвідин Ізюма в травні 1709 року.  Під час обстрілів Спасо-Преображенський собор  був пошкоджений і частково втратив скління.

Свято-Вознесенський кафедральний собор, побудований у 1826 році, в якому зберігалася головна святиня Ізюмської єпархії – Піщанська ікона Божої матері, – теж потрапив під вогонь російських вояків: тут пошкоджено ґанок і частину даху. 

Свято-Вознесенський собор в Ізюмі після російських обстрілів