Знищена краса. Меморіал на горі Кременець в Ізюмі

26.03.2022 17:15 Хронограф
Пошкоджений Меморіал на горі Кременець в Ізюмі Пошкоджений Меморіал на горі Кременець в Ізюмі
На південно-західній околиці міста Ізюм височіє гора Кременець (Крем’янець). Вона бачила, як було зруйновано Ізюм у 40-х роках минулого сторіччя. Вона побачила, як руйнують місто у 2022 році. А ще – як руйнують місце, яке повинно було нагадувати всім про страшні наслідки війни.

Письмові джерела вперше згадують шлях від кургану в петлі Дінця на офіційному кордоні Київської Русі як місце зупинки князя Ігоря під час його східного походу та протистояння між російськими князями і половецькими ханами.

Сучасна  історія гори виходить до XIV сторіччя, коли Кременець став одним з форпостів татар на північних околицях Дикого Поля з появою на його вершині укріплення «Гезун-Кермен», що слугувало  базою для набігів на прилеглі землі.

Коли царська влада відсунула рубежі татарського впливу на південь до Таврії, харківський полковник Григорій Донець-Захаржевський у 1681 році зайняв утрачені кримчаками позиції, поглибивши виритий ними біля підніжжя Довгої гори (Ізюм-курган) рів, збільшивши висоту кам’яних стін і обгородивши периметр гострими палями.

З того часу Кременець став одним з ключових слобожанських опорних пунктів, хоча із зміцненням московського панування на цих землях поступово наприкінці XVIII століття його роль обмежилася спостережним пунктом.

Під час Другої світової війни  через місто та район пройшла лінія фронту, запеклі бої в районі Ізюма йшли по травень 1942 року, а 24 червня 1942 року місто було окуповане наступаючими німецькими військами.

5 лютого 1943 року місто було звільнено радянськими військами Південно-Західного фронту. Під час війни у місті було зруйновано 1430 будівель, заводи, кінотеатр, бібліотека, 4 школи, педучилище, лікарня, Держбанк, музей.

Пам’ятники загиблим захисникам з’явилися в Ізюмі відразу після деокупації міста. Першим було споруджено монумент на вершині Кременця над братською могилою, в 1950-му увічнено подвиг генерала П. В. Волоха, що загинув  під Ізюмом у 1943-му, а  в 1988-му на вершині пам’ятної висоти Кременець був відкритий величезний Меморіал Слави.

Над проєктом працювали архітектори Л. Левін, Ю. Градов, В. Лисенко, скульптори Н. Афанасьєва, Ю. Сінкевич, конструктор В. Сусько. Вінцем меморіалу виступає пам'ятник з трьох гранітних геометричних стел заввишки 26,5 метра, звернених у бік міста, між двома з яких у повітрі летять силуети воїнів-захисників та ластівок.

Меморіал Слави для майбутніх поколінь повинен був стати наочним нагадуванням про жорстокий урок історії. Але для російських манкуртів не став. Російські окупанти, що на словах пишаються подвигом дідів у Другій світовій війні, є байдужими до пам'яті полеглих.

Унаслідок авіабомбардувань рф було зруйновано меморіал «Атака», присвячений загиблим у Другій світовій війні. Про це повідомив представник Ізюмської міської ради Максим Стрельник.

«Вони зруйнували Меморіал пам’яті Другої світової війни на Крем’янці. Одна зі стел пам’ятника впала від їхнього авіабомбардування. Фашисти!», — пише Стрельник.

 

З використанням матеріалів:

zabytki.in.uа

https://zabytki.in.ua/uk/1952/izyumska-gora-kremenets

https://zabytki.in.ua/uk/1946/memorial-slavi-v-izyumi

Livejournal varandej

https://varandej.livejournal.com/381484.html

Автор: Володимир Луканцевер