Альтернатива буржуйки – піч булер’ян: одна закладка дров на півдоби

05.10.2022 18:30 Корисно

Зима з кожним днем усе ближче, а ворог підступно завдає ударів по критичній інфраструктурі Харківщини. Тому, готуючись до зими, варто знати, що, окрім поширеної в нас буржуйки, є піч булер’ян. В ній дрова не горять, а тліють, тому однієї закладки вистачає на 8-12 годин.

Канадське походження

Історія виникнення булер’яна дещо заплутана. Більшість вважає, що її винайшли канадські інженери для опалення тимчасового житла лісорубів в умовах суворої північної зими.

Інші стверджують, що прообразом булер’яна була піч Фрі Флоу, яку в 1975 р. сконструював американський винахідник Ерік Дарнелл зі штату Вермонт. Зі США мода на цю піч поширилася на Канаду, а вже потім її почали успішно виробляти в Європі під назвою булер’ян.

Споживачам сподобалась низька вартість, невеликі розміри, надзвичайно високий коефіцієнт корисної дії – до 80%, простота монтажу та швидкість перенесення на нове місце.

 ККД – 80 відсотків

Чудова тепловіддача булер’яна досягається шляхом повільного горіння палива в режимі тління в основній камері, при якому відбувається газогенерація. Пічні гази, що утворилися таким чином, перед виходом у трубу потрапляють до другої камери. За допомогою спеціальних інжекторів у цю камеру впорскується додаткове повітря, яке підпалює гарячі гази.

Відбувається їхнє допалювання з величезною тепловіддачею. Тому витрата палива виходить дуже маленькою: однієї закладки дров вистачає на 8-12 годин. При цьому для печі годиться деревне паливо найнижчої якості.

Спочатку в топку рекомендується укласти тріску, а потім щільно доверху наповнити будь-яким сухим матеріалом. Керувати піччю допомагає спеціальний регулятор для подачі повітря на дверцятах і газифікатор у димарі. Ці важелі регулювання дозволяють установити необхідну температуру та тепловіддачу за низької інтенсивності горіння – тобто дрова не горять, а тліють.

Швидке обігрівання приміщення забезпечується за рахунок природної конвекції повітря через теплообмінні труби, які щільно примикають до корпусу топки. До труб, за бажанням, можна прикріплювати повітроводи з розведенням на різні кімнати.

Цей тип печі має оригінальний вигляд. За належним технологічним рівнем виготовлення булер’ян здатний навіть прикрасити інтер’єр будинку в індустріальному стилі.

Недоліки теж є

Правду кажучи, слід зазначити, що булер’ян має і низку недоліків.

Для нього можна використовувати тільки деревне паливо й не можна використовувати вугілля. При монтажі потрібно встановлювати досить високого димохід – не менш ніж три метри.

Щоб досягти оптимальних показників економії палива, заявлених виробником, необхідно розташувати заслінки, що знаходяться в трубі та піддувалі, у правильному положенні. Зробити це з першого разу не завжди виходить.

Режим тління дров, за порівняно низької температури, швидко призводить до утворення конденсату. Його доводиться часто вичищати з димаря.

Ну й нарешті, на відміну від буржуйки, цей тип печі дуже складно та економічно невигідно виготовляти кустарним способом у домашніх умовах – потрібна висока кваліфікація у зварювальних і слюсарних роботах.

В Україні є доволі широкий асортимент булер’янів за цілком помірними цінами. Вони зазвичай розраховані на обігрів площі від 50 м2 до 150 м2. Після купівлі булер’яна потрібно суворо дотримуватись правил протипожежної безпеки під час монтажу.

Сам булер’ян необхідно встановлювати на металевий лист з виносом не менш ніж 350 мм по всьому периметру печі. Під цей лист обов’язково слід підкласти шар будь-якого теплоізолювального матеріалу, який запобігатиме загорянню лінолеуму, ламінату або паркету. При цьому краще не використовувати дуже шкідливий для здоров’я людини азбест.

Крім того, булер’ян не повинен знаходитися ближче ніж на 1 м до легкозаймистих елементів інтер’єру.

Раніше ми писали також про те, яка буржуйка буде економною та як зробити її власноруч