Оформлення спадщини: 4 головні проблеми та варіанти їх розв’язання

27.12.2019 17:30 Корисно
Фото: pixabay.com Фото: pixabay.com

Що робити, якщо при оформленні спадщини, наприклад, немає документів на майно, пропущено термін прийняття спадщини, спадкодавець необґрунтовано усунув когось від спадщини або заповіт визнали недійсним? Адвокат Роман Чумак відповідає на запитання, які найчастіше надходять від читачів рубрики «Право знати».

Відсутність документів на майно

Однією з найбільш поширених проблем при оформленні спадщини, за словами Романа Чумака, є відсутність необхідних документів на нерухоме майно. Як пояснив адвокат, для того, щоб нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину, потрібно надати йому оригінал правовстановлюючих документів. Якщо ж таких документів немає, тоді нотаріус видасть спадкоємцю постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

– Такі ситуації доволі поширені на практиці, і для оформлення права на спадщину потрібно буде йти іншим шляхом – через суд, – каже Роман Чумак.

У цьому разі, за словами адвоката, для звернення до суду щодо визнання права власності на спадкове майно потрібно зібрати такі документи:

1) копії свідоцтва про народження спадкодавця та спадкоємців;

2) документи, що підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем (копії свідоцтв про народження чи усиновлення спадкоємців);

3) постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії;

4) оцінку вартості спадкового майна;

5) технічний паспорт на житловий будинок;

6) копії паспортів спадкоємців;

7) копію свідоцтва про смерть спадкодавця;

8) копії документів, що підтверджують факт прийняття спадщини (виписка з домової книги, копія заяви про прийняття спадщини тощо).

При зверненні до суду позов потрібно пред’являти до спадкоємців, якщо вони оформили свої спадкові права, оскільки це означатиме, що в них є правовстановлюючі документи, або до органу, що може видати необхідний документ.

Пропуск термінів прийняття

Чинне законодавство передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється термін у шість місяців, який починається з дня смерті спадкодавця (відкриття спадщини). Якщо ж спадкоємець запізнився, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Як пояснив Роман Чумак, у такому разі спадкоємець може подати до суду позов про поновлення або надання додаткового терміну для прийняття спадщини. Позивач має довести, що терміни пропуску для прийняття спадщини були поважними (хвороба, відрядження, незнання про смерть спадкодавця тощо).

Читайте також: Як відмовитись від спадщини

Крім того, можливий варіант, коли спадкоємець є таким, що фактично прийняв спадщину. Це може бути лише в тому разі, якщо на момент смерті спадкоємець проживав разом з померлим, але цей факт потрібно довести.

– Відповідно до законодавства спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадини він не заявив про відмову від неї, – зауважив адвокат. – Доказами можуть бути довідка про реєстрацію місця проживання зі спадкодавцем, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування, договори оренди житла.

Необґрунтоване усунення від спадщини

- Трапляються випадки, коли особа звертається із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса і при цьому дізнається неприємну новину про те, що спадкодавець залишив заповіт, у якому усунув її від спадщини. Відповідно до законодавства, спадкодавець має право усунути від спадщини будь-кого з рідних, і при цьому йому не потрібно вказувати якихось причин такого рішення, – пояснив Роман Чумак.

Однак, за його словами, незалежно від змісту заповіту, малолітні, неповнолітні, інваліди, пенсіонери мають право на обов’язкову частку при спадкуванні. Ця частка буде становити половину того, що особа могла б отримати при спадкуванні за законом. Тому якщо особа належить до вищезазначених категорій, подавши нотаріусу відповідний документ (свідоцтво про народження, довідка МСЕК тощо), вона має право отримати частину спадкового майна.

Визнання заповітів недійсними

Цілком можливі випадки, коли несподівано для себе родичі померлого дізнаються, що є заповіт на особу, якій спадкодавець за жодних обставин не міг заповісти майно. При цьому якщо існували заповіти раніше, кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. У такому разі спадкоємці можуть звернутись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. 

Читайте також: Чи має право на спадок цивільна дружина

– Підставами для визнання недійсним заповітів може бути складання заповіту спадкодавцем проти його справжньої волі внаслідок застосування до нього фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи або якщо спадкодавець у момент оформлення заповіту не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, – зауважив адвокат. – Ці обставини можна підтвердити результатами проведеної в рамках розгляду справи судової психологічно-психіатричної експертизи на підставі письмових доказів, пояснень свідків, медичної документації.