Смертельно небезпечний сказ: що треба знати, щоб уберегтися

06.12.2023 10:20 Корисно
Фото: zaxid.net Фото: zaxid.net

Лікарі б’ють на сполох: на Харківщині почастішали випадки сказу. Як поводитися з потенційно хворою на сказ твариною, що робити, якщо вас вкусив такий звір, та чи потрібно робити ті самі «40 уколів у живіт»? Відповіді на всі ці запитання ми зібрали в одному матеріалі.

Сказ – це вірусне захворювання, яке має найвищий рівень смертності серед усіх інфекційних хвороб. Якщо вірус уразив центральну нервову систему і в людини з’явилися симптоми, вилікувати її неможливо: 100 % людей помирають від цієї хвороби.

Для того щоб убезпечити себе, потрібно розібратися з питанням, хто та як сказ передає.

  • По-перше, на сказ хворіють усі ссавці, тобто вірус може бути не тільки у свійського собаки або кота, а й, наприклад, у кажана, їжака, білки, борсука, вовка, гризуна. Зараз найчастіше джерело сказу – лисиці. 
  • По-друге, вірус передається через слину хворої тварини, але ніяк не через кров або сечу. Ця слина може знаходитись не тільки в роті, але й на пазурах, коли тварина лиже лапи (тому навіть подряпини від кігтів можуть бути небезпечними). Крім того, вірус може потрапити в організм людини через слизові оболонки очей, носа, рота, пошкоджену шкіру разом із слиною хворої тварини.

Ознаки сказу у тварини

Загальні ознаки сказу – слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч – іноді можуть бути відсутні. У собак і кішок сказ протікає у двох формах: буйній і тихій.

Раніше ми писали також, що на Харківщині у корови виявили сказ  

Хвора буйною формою тварина поводить себе не так, як завжди: стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети. Водночас голос у неї пропадає. 

Тварина стає дратівливим, відмовляється від їжі і води, не озивається на поклик, не слухається господаря. У собаки, наприклад,  відвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється слина, з’являється хиткість ходи. Вона здатна мовчки, без гавкоту накинутися на зустрічних і вкусити їх.

Але найбільш небезпечна інша форма сказу – тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені слабо, і відрізнити таку тварину за поведінкою вкрай складно. 
Іноді хвороба взагалі протікає у безсимптомній формі; у собак перші ознаки захворювання можуть проявлятися через 3–6 тижнів після зараження.

Читайте також: На Харківщині 70 % випадків сказу тварин виникли на деокупованих територіях

Як запобігти розповсюдженню

  • Власникам свійських собак і котів треба щорічно обов’язково вакцинувати своїх улюбленців. Цим ви убережете від сказу не тільки тварину, а й себе та свою родину. 
  • Уникати контактів з дикими та безпритульними тваринами; роз’яснювати це дітям, щоб уникнути зараження не тільки сказом, але й іншими небезпечними захворюваннями.
  • Проявляти насторогу в разі незвичної або без причини агресивної поведінки будь-якої домашньої тварини і повідомляти про це Держпродспоживслужбу. 
  • У разі виявлення трупів тварин не чіпати їх, не знімати шкіру, а в обов’язковому порядку повідомити Держпродспоживслужбу.
  • Не слід вбивати домашню тварину, що покусала або подряпала людину: за нею має бути встановлено 10-денне спостереження. 
  • Ті, хто працює з тваринами – ветеринари, мисливці, лісники, зооволонтери тощо – мають завчасно вакцинуватися проти сказу та постійно робити бустерні щеплення проти нього згідно з графіком.

Перша допомога при підозрі на сказ 

Якщо є хоча б натяк на можливість зараження сказом, потрібно діяти негайно. Ви повинні: 

  •     не менше 10 хвилин промивати рану, садно, подряпину великою кількістю проточної води з милом;
  •     обробити рани йодною настоянкою;
  •     накласти стерильну пов’язку;    відразу ж звернутися в медичний заклад.

Підступність цієї хвороби в тому, що у сказу довгий інкубаційний період, у середньому 4–6 тижнів. Іноді він скорочується до одного тижня, а іноді – розтягується на рік і більше. 

Спочатку з’являються симптоми загального нездужання: температура, нудота, блювота, головний біль, загальна слабкість.

Поступово наростає сильне почуття тривоги, з’являються свербіж, поколювання, тягнучі болі по ходу найближчих до місця укусу нервових шляхів.

Далі хвороба переходить у стадію виражених клінічних явищ. Розвивається водобоязнь – хворобливе судомне скорочення м’язів глотки і гортані під час спроби пити воду, коли бачиш воду або чуєш звуки води, що ллється.

Урятувати людину можна одним-єдиним способом: зробити курс щеплень не пізніше 14 днів після контакту з потенційно хворою твариною.

А ще ми писали, що у Кегичівській громаді хворий на сказ кіт вкусив жінку

40 уколів у живіт – це міф

Медицина не стоїть на місці, і ті самі 40 уколів у живіт, яких колись так боялися діти, перетворилися на міф. 

Зараз зазвичай графік вакцинації складається з 5 щеплень: 0-й день (день звернення до лікаря), а потім на третій, сьомий, чотирнадцятий і двадцять восьмий дні. 

Варто пам’ятати, що антирабічна (проти сказу) вакцина запобігає виникненню захворювання в 96–99 % випадків.

Ні в якому разі не можна самовільно переривати вакцинацію, припиняти або скорочувати курс, інакше щеплення будуть неефективними.

Сучасна вакцина є якісною, а вакцинація – безоплатною: пацієнту не треба за неї платити. 

Автор:
Ірина Мнішек