Про що знімати кіно, коли в країні війна?

Війна – війною, а дитяча творчість понад усе, бо саме вона є запорукою нашого успішного майбуття! Саме так вважають організатори найстарішого в Україні молодіжного кінофестивалю. Його повна назва: «Міжнародний дитячий, молодіжний фестиваль аудіо-візуальних мистецтв (кіно, телебачення, радіомовлення, фото) «Кришталеві Джерела». 

Юних аматорів «Джерела…» збирають із початку дев’яностих минулого сторіччя. Двадцять два роки цим поважним молодіжним форумом опікувалася Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, але часи змінюються: восени 2014-го Національна рада вийшла з лав засновників та організаторів, кинувши молоді таланти майже напризволяще.

Мотив, можливо, й доцільний: у країні війна та криза, не до фестивалів, бо гроші потрібні на більш важливі речі. І все ж таки фестиваль не збирається вмирати: друзі-опікуни наприкінці жовтня сповістили «джерелят», що, попри всі складнощі, починається черговий відбірковий тур. Молодь не забарилася: все цікаве, що відзнято ними цього року, вони радо надали на суд журі – майже 150 творчих робіт.

Найважче у «Джерелах-2014» прийшлося тим суддям, що оцінюють кіно та телефільми, бо виявляється, що конкурсантів більш за все хвилюють лаври режисерів і кінозірок: у цій номінації змагалися більше півсотні стрічок. На другому місці – бажання стати телевізійниками, бо у конкурсі майже три десятки телепрограм та десяток соціальних роликів. Кіноромантики та кінохудожники надіслали майже три десятки мультфільмів і відеокліпів.

Найлегше та найприкріше буде суддям-радійникам – вони мають оцінити всього з десяток радіопрограм, а потім пояснити молоді, що радіо – один з наймасовіших ЗМІ, що конче потребує талантів! «Кіношники», як завжди, знімали фільми про дружбу, співчуття та взаємини. Телевізійники цього року приділили значну увагу патріотичним настроям, але зняли й програми про спорт, про школу, про пошуки талантів і про майстрів своєї справи. Географія фестивалю цього року теж дещо незвична: немає жодного учасника з Росії. У іншому – все як завжди. Україна представлена майже вся: Тульчин, Кіровоград, Тараща, Верхньодніпровськ, Верхні Петрівці, Кривий Ріг, Сміла, Радехів, Житомир, Волинь, Вінниця, Кельменці, Кіровоград, Чернівці, Полтава, Вольногорск, Дніпропетровськ, Суми… Творча молодь Криму теж вважає себе українською: роботи надіслали відомі студії «Світанок», «Первый шаг» (Євпаторія), «Муза-Х» (Севастополь) та «МАНго» (Сімферополь). Є навіть представники Донбасу: бунтівний регіон представляє «Медіа-група «Скрепка» з Горлівки. А міжнародний статус фестивалю підтримує студія «Clip Club» (Берн, Швейцарія), що разом зі студією «Первый шаг» (Євпаторія) зняли та представили на фестиваль фільм «Украденный гол».

Юні харків’яни цього року виставили на конкурс 15 творчих доробок і отримали п’ять нагород. Дипломантами фестивалю стали студія «КВА» (ШСТСН) із мультиком «Якщо мені подарять човника», студія «Наш Мир» із програмами «Обманчивая красота» і «Ми – українці», а також студія ХОД ТРК із програмою «Маленька перерва». А програма «Молодіжний портал» цієї ж студії стала лауреатом конкурсу.

Іще вісім дипломів за серію передач «Дело мастера боится» привезли у наше місто учасники медіа-групи «Скрепка» та ГДО «ЮнПресКлуб», що виїхали з окупованої території та стали тепер справжніми харків’янами.

Ірина Шевченко, матеріал з газети "Слобідський край" № 3-4 від 10.01.2015