Краснокутська громада розвиває бізнес, дає роботу ВПО та допомагає ЗСУ

31.05.2023 13:50 Новини

Ця громада в Харківській області – одна з тих, де ситуація відносно спокійна. Тут не було окупації та не проходили бойові дії, тож до них приїхало багато ВПО. Допомога їм та підтримка ЗСУ – наразі головні завдання жителів Краснокутської громади.

Навчилися щедрувати

Депутат селищної ради Ганна Безверха – волонтер. Допомагає ВПО, але основна направленість її роботи – це ЗСУ. З початку війни де тільки не була! Починала свою волонтерську роботу із Сумщини: Тростянець, Охтирка, Велика Писарівка, бо ці населені пункти зовсім поруч. Зараз «перебралися» на Донбас – Кремінна, Курахове, Часів Яр, Бахмутський напрямок.

Їздить до військових кожного тижня, нещодавно повернулася з Часового Яру. На запитання, як збирають кошти, сміється: навчилися щедрувати.

– Краснокутська селищна рада завжди чим може підтримує, але в неї й так багато тих, хто потребує уваги. Діти, люди похилого віку, родини загиблих та зниклих безвісти – в першу чергу їм треба допомогти, люди й так залишилися з пораненою душею, – розповідає депутат селищної ради.

Дуже багато роблять для ЗСУ сільгосппідприємства та округи громади. Зібралися робити вареники, потрібна капуста – подзвонили підприємцям, а ті одразу: «Приїжджайте, беріть, скільки треба». Нещодавно староста Пархомівки допомагав, коли виникла термінова потреба у спальниках для розвідки. Зараз бійцям замовили аптечки, а ще волонтери збирають кошти, бо треба придбати хлопцям одяг – він швидко горить через фосфорні бомби, що використовує ворог.

У Лозовій є дівчата, які і волонтерять, і шиють одяг. У них дуже хороша якість, а ціна ще краща, говорить Ганна Безверха. Найдешевші штани у магазині коштують 2800 гривень, а у дівчат – 1000–1200 залежно від моделі.

Ще один напрям підтримки ЗСУ – приготування їжі. Головний висновок – тушонка на передовій не потрібна, сміється Ганна Безверха. Тож передають бійцям готову їжу, бо це найкращий варіант. «Наші дівчата з громади у Рябоконевому самоорганізувалися, в автоклавах закривають і рибу, і кашу з м’ясом. Уже більше 5 тисяч банок закрили, а ми відвезли», – розповідає волонтерка.

Якщо в когось є бажання та можливість допомогти, ось картка волонтерки Ганни Безверхої:

5168745031911032

 волонтерка краснокутськ

Бізнес тримає тил

Як розповідає Краснокутський селищний голова Ірина Карабут, із самого початку війни місцевий бізнес активно включився у роботу. Допомагали чим могли і ЗСУ, і ВПО.

– Всі сільськогосподарські підприємства, які діють на території громади, займають активну позицію і допомагають: приватна агрофірма «Ватал», СТОВ «Нива», ПСП «Явір», ПП «Карат-АПК». СТО наші дуже багато допомагають з ремонтом, – каже Ірина Карабут.

Бізнес тримає тил, бо інакше зараз не можна. Збирають кошти та закупляють необхідне для військових – дрони, тепловізори, автомобілі, підтримують ВПО, працевлаштовують їх.

Один з місцевих сільгоспвиробників, керівник фермерського господарства «Прогрес Бері» Олег Кудлай, займається вирощуванням органічних ягід – малини, суниці. Починали у 2012 році на площі 4 гектари – зараз мають до 18 гектарів. У 2017 році отримали міжнародну сертифікацію і з 2019 року експортують ягоду до Європи. За два останні роки зробили будівлю з необхідним обладнанням для переробки та зберігання ягід.

– Проблем вистачає. Раніше Польща забирала до 60 відсотків усього обсягу замороженої малини з України, зараз вона цього робити не буде, бо склади переповнені минулорічною ягодою. Тож ціни дуже сильно просіли. Тому ми зробили ще одну камеру зберігання, щоб малину, яка прийде з поля, заморозити, покласти на зберігання і тоді вже протягом року спокійно займатися експортом. Я зараз працюю над тим, щоб знайти контакти у Німеччині, Нідерландах. Або по Україні будемо шукати покупців, – розповідає керівник господарства.

Влітку в період збору в них працює до 160 людей із 7-8 сіл громади. Ті невеликі господарства, які здають їм малину, також забезпечують роботою місцевих. 

– Не всі сорти в нас органічні, бо це дуже складно. Вирощуємо і певний обсяг неорганічної ягоди. Також допомагаємо малим фермерським і сімейним господарствам нашої громади, які вирощують малину. Купуємо у них продукцію за високою ціною, забезпечуємо стабільний збут, – пояснює Олег Кудлай.

Улітку минулого року в «Прогрес Бері» працювали ВПО. За словами Краснокутського селищного голови, всі залишилися задоволені і заробітною платою, і ставленням до них. Цього року така практика напевно продовжиться. Підприємство взагалі відповідально ставиться до працівників: своєчасно сплачує внески до Пенсійного фонду та податки, за минулий рік сума склала близько мільйона.

На запитання, чи не було бажання виїхати, керівник ФГ зізнається, що спочатку так, було. Але тоді все стане, а хто буде працювати та підтримувати людей, громаду, військових? ЗСУ він особисто допомагає постійно. Тому потрібні кошти на пікап, тому – бронежилети, тому – інструменти якісь, щоб машини ремонтувати… Всіх треба підтримати, а як інакше? Але розповідати про це не хоче, тому що вважає, що не робить нічого особливого. Тому ми дізналися дещо від селищного голови.

підприємство "прогрес бері" 

Пральні машинки працювали постійно

Кількість ВПО у Краснокутській громаді з початку війни швидко збільшувалася. Починали з 2000 людей, дійшли до 18 тисяч – така цифра була на вересень 2022 року. Зараз вона зменшилася – на 1 березня внутрішньо переміщених у громаді 14 тисяч. Кількість місцевого населення – 26,7 тисячі. Найбільше ВПО приїхали до Краснокутська і в села Пархомівка, Козїївка та Мурафа.

На початку війни багато харків’ян, які мали в громаді родичів чи знайомих, хотіли сюди виїхати через постійні обстріли міста. Вивозили їх шкільними автобусами, очільниця Краснокутської громади каже, що дуже вдячна тим водіям, які погодилися їздити під обстрілами.

– Я їхала по зустрічній смузі зі своїм посвідченням селищного голови, і дякую, що поліція все розуміла. Телефони не замовкали, і як ми тільки не були в людей підписані: і перевізник, і поселення, і евакуація. Небезпечно було, я з однієї поїздки повернулася без заднього скла, – згадує Ірина Карабут.

У перші місяці війни у громаді жили не лише цивільні, а й військові. Зараз їх немає, але місцеві досі згадують, як носили їм їжу, пекли пиріжки, а пральні машинки в людей працювали постійно.

Не можемо стояти осторонь

Допомагає громада й родинам своїх військовослужбовців. Гуманітарну допомогу вони отримують у першу чергу. Нещодавно працювали з ФАО ООН, отримали комбікорм. Спочатку забезпечили кормами для корів і свиней ці сім’ї, а вже потім роздали багатодітним родинам, літнім людям 80+ у старостинських округах.

Тут є особлива традиція. Якщо військовослужбовці приїздять додому у відпустки, їм та їхнім побратимам громада обов’язково передає подарунки. Місцеві жителі готують їжу та смаколики, купують речі першої необхідності, засоби гігієни. Все це за нагодою через земляка передають захисникам.

Є ще традиція, сумна та гірка, але, як каже очільниця громади, це їхній обов’язок перед їхніми хлопцями та родинами загиблих. Людям дають кошти на поховання та на пам’ятник загиблому герою. Депутати селищної ради прийняли на сесії таку програму.

– Так, родини загиблих отримують кошти від держави, але й ми, громада, не можемо не допомагати їхнім родинам. Вважаємо, що це правильно, бо це наші люди, які забезпечили мир і спокій на території громади. У людей горе, як ми можемо стояти осторонь? – говорить Ірина Карабут.

Потрібні лікарі та вчителі, житлом забезпечать

Багато ВПО знайшли роботу в громаді чи відкрили свою справу, наприклад, цех з пошиття обмундирування для військових, салони краси. Але спеціалістів багато не буває, місцевий бізнес не зупиняє свій розвиток. Так, один із сільгоспвиробників закінчує будувати елеватор, восени відкривається. Йому потрібні трактористи, водії – близько 90 людей на нові робочі місця.

У громади є потреба в лікарях, учителях, працівниках культури, Ірина Карабут каже, що вони дуже чекають на таких спеціалістів. Потрібні фахівці приїхали у минулому році до громади з Харкова через війну, але повернулися додому, коли обстрілів стало менше.

– Громада з радістю візьме на роботу людей, які їй потрібні. І забезпечимо їх житлом, це важливий момент, особливо якщо хтось з переселенців удома його втратив. Ми запланували реконструкцію 4-поверхової будівлі поліклініки у житловий будинок, уже здали документи на експертизу, але змінилися містобудівні умови, тож треба переробляти. Але відомчим житлом усіх забезпечимо, – обіцяє Краснокутський селищний голова.

Нагадаємо, як живуть ВПО у Краснокутській громаді.

Також нагадаємо, що у Краснокутському ліцеї відкрили клас безпеки для школярів, а ще у громаді пройшли благодійні концерти на підтримку ЗСУ.

Про головні новини Краснокутськ та інших населених пунктів громади читайте на нашому сайті.

Автор: Віта Яковлева

Теги: