Мобілізація: які права та обов’язки мають військовозобов’язані українці

27.02.2023 13:50 Новини
Тема мобілізації наразі дуже актуальна. Хто та як може вручати повістки? Як довести, що маєш право на відстрочку? Куди звертатися, якщо під час мобілізації порушують права?

Харківський адвокат Світлана Артюшкова дала медіа "Слобідський край" відповіді на ці та інші важливі питання щодо мобілізації.

Де можуть вручати повістки?

Українське законодавство не регулює місця вручення повісток, тож їх можуть роздавати на вулиці, блокпостах, за місцем проживання та в будь-яких інших місцях.

Основною умовою є встановлення особи, якій вручається повістка, на підставі паспорта, посвідчення водія тощо.

– Те, що в громадянина немає із собою документів, нічого у процедурі не змінить – його затримають для того, щоб установити особу. Тому раджу завжди носити із собою документи, бо в нас воєнний стан, тож вони мають бути в кожного завжди, – пояснює адвокат Світлана Артюшкова.

Хто має право вручати повістки?

Повістки має право видавати обмежена кількість осіб:

безпосередньо посадові особи територіального центру комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП);

представники органу місцевого самоврядування;

керівник чи уповноважена особа на підприємстві, в установі, організації, де працює військовозобов’язаний;

уповноважені особи в навчальному закладі, де військовозобов’язаний навчається;

управителі багатоквартирних будинків.

– Якщо повістку вручають представники ТЦК та СП, то, звісно, на уповноважених особах повинна бути форма, також у них мають бути відкритими обличчя. Ніяких балаклав! Обов’язково вони повинні мати із собою військовий квиток та відповідне доручення ТЦК та СП. Якщо повістки видають уповноважені цивільні особи, то військової форми на них не буде, але паспорт та доручення ТЦК та СП для встановлення їхніх повноважень повинні бути в наявності, – підкреслює Світлана Артюшкова.

Що робити, якщо мають місце порушення закону під час видачі повістки?

За будь-яких порушень (закриті обличчя, немає посвідчень про встановлення повноважень тих, хто роздає повістки, вони намагаються використовувати силу тощо) телефонуйте на 102 або своєму адвокатові. І вже з ними будете розглядати ситуацію, що склалася.

– Але хочу наголосити – повістку, якщо її вручили законно, треба брати обов’язково. Бо вирішувати питання з відстрочкою, якщо ви маєте на неї право, треба в ТЦК та СП, де ви надасте підтверджуючі документи. Ховатися, щоб вам не вручили повістку, це не вихід, тим більше не вихід не з’являтися до терцентру, коли ви вже її отримали, – зауважує Світлана Артюшкова.

Який має вигляд повістка?

Повістка обов’язково має містити:

– підпис керівника ТЦК та СП і мокру печатку;

– дату вручення;

– адресу територіального центру;

– час, коли потрібно туди з’явитися.

– Подавати позовну заяву до суду щодо скасування повістки немає сенсу. Це завідомо програшна справа та марно витрачені ваші гроші і ваш час. Якщо у вас є законні підстави для відстрочки, краще витрачайте час на збирання документів, – рекомендує Світлана Артюшкова.

Які бувають повістки?

Наразі існує чотири види документів, які можна назвати загальним терміном «повістка». Перший вид повістки вручається з метою уточнення облікових даних призовника – для внесення до бази відомостей щодо його особи, сімейного стану, інформації про працевлаштування, наявність чи відсутність дітей.

Результатом такої перевірки можуть бути виявлені підстави для звільнення від служби в армії. Окрім того, можуть бути встановлені підстави для відстрочки від призову на строкову військову службу, якщо в призовника є захворювання, які унеможливлюють її проходження.

– Це саме та повістка, яку зараз видають усім військовозобов’язаним громадянам. Ще раз наголошую – раджу її брати, а вже потім вирішувати питання з відстрочкою, якщо ви маєте на це право, – каже адвокат.

Другий вид повістки видається на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Вона зобов’язує призовника пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного, в якій зазначається про його придатність чи непридатність до строкової служби.

Третій – повістка-призов на строкову військову службу. У ній вказано термін, в який потрібно з’явитися до призовної дільниці. Окрім того, в такій повістці зазначається, що із собою необхідно мати: паспорт, військовий квиток (тимчасове посвідчення) або посвідчення про приписку до призовної дільниці (для призовників), а також обліково-послужну картку та мобілізаційне розпорядження (за наявності).

Четвертий вид – мобілізаційне розпорядження. Воно вручається військовозобов’язаним особам, котрі пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Здебільшого мобілізаційне розпорядження вручається під час оголошення мобілізації. У ньому зазначається про обов’язок з’явитися у визначений призовний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації.

Хто не підлягає мобілізації за законом?

Це питання регулює стаття 23 «Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації» Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

– заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

– визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до 6 місяців (з подальшим проходженням військово-лікарської комісії);

– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

– жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;

– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III–IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II–III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв установлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

– усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

– зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

– народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

– інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації також не підлягають:

– студенти, аспіранти та докторанти, які навчаються на денній формі навчання;

– наукові та науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів за умови, що вони працюють відповідно у вищих навчальних закладах, наукових установах та організаціях, загальноосвітніх навчальних закладах за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

– жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

1) військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

2) працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

3) осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

4) осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

– Громадяни деяких перелічених категорій можуть бути призвані на військову службу, але тільки за їхньою згодою. Крім того, наприклад, особи з інвалідністю, які дають згоду йти на військову службу, за законом мають її проходити тільки за місцем проживання, – пояснює Світлана Артюшкова.

Протягом 6 місяців з дня звільнення з військової служби також не підлягають призову під час часткової мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу в оперативному резерві першої черги). Такі особи в зазначений період також можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Призов на військову службу внутрішньо переміщених осіб

Усі призовники, військовозобов’язані та резервісти зобов’язані перебувати на військовому обліку:

– за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання – це стосується і ВПО;

– за місцем роботи (навчання);

– у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців – за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України.

Якщо людина прибула на нове місце проживання, вона зобов’язана особисто повідомити про це комісаріат, в якому перебуває на обліку. Те ж саме стосується змін сімейного стану, стану здоров’я, місця навчання – про все це необхідно сповістити в семиденний термін. За правопорушення, пов’язані з військовим обліком, установлено відповідальність.

Адміністративна: за перше порушення – штраф від 510 до 850 гривень. Повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, загрожує накладенням штрафу від 850 до 1700 гривень.

Кримінальна відповідальність наступає у разі ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України. Це штраф у розмірі від 5100 до 8500 гривень або виправні роботи на строк до одного року.

Крім того, Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає окремі штрафи на посадових осіб органів влади, керівників підприємств, організацій, установ, які своєчасно не повідомили у військкомат інформацію про наявність потенційних призовників.

Чи можуть мобілізувати тих, хто виїхав за кордон?

– Мобілізація чоловіків з-за кордону – це зараз питання, що викликає багато дебатів. Механізм реалізації не врегульований, тому поки що ніхто нікого не чіпає. У мережі багато фейків, тому ставитися до подібної інформації треба уважно. Краще читати і довіряти лише офіційним джерелам інформації, – зазначає Світлана Артюшкова. 

Що буде, якщо громадянин ігнорує отримані повістки?

– Я теж чула історії про те, як люди отримують по 10 повісток, не приходять до терцентру, і їм усе сходить з рук. Це вигадки. У своїй адвокатській практиці я нічого подібного не зустрічала. Нагадаю, що мобілізація в Україні не припинялася, а зараз законодавство з цього приводу стало більш суворим. За ігнорування врученої повістки можна отримати від трьох до п’яти років позбавлення волі – вже є такі вироки суду, – підкреслює адвокат.

За її словами, якщо ігнорувати повістку, які масово роздають громадянам з метою уточнення облікових даних призовника, то на перший раз буде адміністративна відповідальність. Якщо військовозобов’язаний пройшов ВЛК, отримав повістку-призов на строкову військову службу і пропав, його буде розшукувати поліція. Далі на нього чекає кримінальна відповідальність. Ця практика вже почала працювати.

Людина отримала повістку, що далі?

Отримавши повістку, військовозобов’язаний має прийти до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, надати всі необхідні дані і документи.

Якщо в людини немає підстав для відстрочки від призову, то виписують повістку на проходження ВЛК. Після її проходження комісія має видати на руки свій висновок.

Якщо громадянин не згоден з висновками ВЛК?

– Саме на цьому етапі зустрічається багато помилок. Необхідно знати, що рішення ВЛК можна опротестувати. У спірних питаннях, пов’язаних з незгодою з висновками лікарів, у питаннях контролю за об’єктивністю їхніх висновків за рішенням штатної ВЛК військовозобов’язаний може бути скерований для проходження контрольного обстеження у військовий лікувальний заклад, – розповідає Світлана Артюшкова.

Щоб оскаржити рішення ВЛК у досудовому порядку, потрібно:

– подати заяву про перегляд рішення комісії до ВЛК вищого рівня, обов’язково зазначивши причину перегляду рішення;

– до заяви необхідно долучити всі документи, надані ВЛК, рішення якої оскаржується;

– варто надати зафіксовані результати попередніх медичних обстежень.

Щоб оскаржити рішення ВЛК у судовому порядку, потрібно:

– звернутися з позовною заявою до окружного адміністративного суду – це може бути суд за місцем проживання або за місцем розташування ВЛК. 

Хто не підлягає призову за висновками ВЛК?

Не підпадають під мобілізацію військовозобов’язані, визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я або ж повністю непридатними з виключенням з військового обліку.

У воєнний час відстрочка від призову за станом здоров’я може надаватися призовникам на строк до двох місяців. За медичними показаннями вона може бути продовжена на 2 місяці і втретє – на такий самий термін. Після завершення відстрочки має бути проведений повторний медогляд для вирішення питання придатності до військової служби.

Висновок про непридатність до військової служби має право зробити тільки відповідна військово-лікарська комісія.

Чи можуть мобілізованого без будь-якого військового досвіду відразу відправити на фронт?

– Спочатку він має пройти навчання. На моїй практиці саме таких випадків, щоб одразу на фронт, не було, всі їхали на навчання. Звідти повертали, якщо документи не в порядку. Днями була така ситуація – вранці відвезли, а ввечері повернули. І це вже не перший випадок. А щоб без навчання на фронт – з такими порушеннями у своїй роботі я не зустрічалася, – говорить Світлана Артюшкова.

Наостанок адвокат вкотре нагадала важливий момент, неодноразово підтверджений її практикою.

– Якщо вам законно вручили повістку, єдина правильна поведінка – йти до територіального центру комплектації та соціальної підтримки, надавати документи, які дають вам право на відстрочку, та вирішувати всі питання законним шляхом. Якщо відстрочки немає, то давайте не будемо забувати, що під час мобілізації та воєнного стану у військовозобов’язаних є не лише права, але й обов’язки. Один із них – захист своєї держави, – підкреслює Світлана Артюшкова.

Адвоката Світлану Артюшкову можна знайти у соцмережах:

https://www.facebook.com/Svitlanaartushkova

Нагадаємо, що Харківщина - один з регіонів, що найбільше постраждав за рік війни.

Автор: Віта Яковлева