Командир БТР «Браун»: Я бачив баули і рюкзаки росіян, вони заповнені не боєкомплектами, а краденими речами

– Чекав на «гостей» з росії на передовій лінії. За Липцями, в районі Веселого. Того ж дня підбили БТР,  у якому був я зі своїм екіпажем. Снарядом пробило обшивку, мотор, двох людей поранило. З-під ворожого вогню вибиралися пішки. Це було, мабуть, найстрашніше, що довелося пережити на той час, – розповідає він. – Але тоді ж я остаточно упевнився, що можу покластися на своїх побратимів, у біді не кинуть. Узагалі, хлопці дуже мотивують. Я бачу, що вони не здаються, отже, і я як командир молодшої ланки не можу показувати свою слабкість. Вперед і тільки вперед. 

«Браун» – харків’янин. Мешкав на Північній Салтівці. За понівечені вулиці рідного міста, за знищені салтівські будинки, за сльози рідних людей мститиметься росіянам, допоки вони не зникнуть з нашої землі. 

– Коли російські війська заходили в Харків, вони думали, певно, що їх зустрічатимуть з квітами. Зустріли, але не так приязно, як вони сподівалися, – говорить «Браун». – Бо не можна взяти місто, в якому буквально з кожного вікна на ворога спрямовують зброю! Я бачив речі росіян, їхні баули і рюкзаки. Вони були заповнені не БК, а краденими речами. Якісь набори інструментів, вудки, посуд із сервантів… Будемо воювати, доки не викинемо з країни цей непотріб. Військом назвати це язик не повертається. Це злодії і мародери. 

Раніше ми писали також про снайпера "Арчі", який розповів, як гвардійці боронять Харківщину .