Жителька Лозівського району відзначила 100-літній ювілей

Як повідомили на сайті Лозівської міської ради, народилася ювілярка у 1919 році на хуторі Мальцівському. В родині Дениса Пинчука виховувалося десятеро дітей, і всі були обігріті й нагодовані. Віра Денисівна згадує, що поки був живий батько, а помер він у 1933 році від хвороби, родина не знала голоду навіть у Голодомор 1932-33 років. І після його смерті у 14-річному віці дівчині довелося піти працювати дояркою і заробляти на прожиток своїх менших братів і сестер.

З початком війни Віра Денисівна вирядила свого першого чоловіка на фронт, звідки він не повернувся, а сама лишилася з однорічною і дворічною доньками. Згадує, як в Миколаївці тривали жорсткі бої, і вона разом з дітьми та рідними ховалася від бомбардувань у погребі. А згодом німці розбомбили їхню хату, яку відбудували вже у післявоєнний час. Після війни Віра Денисівна знову вийшла заміж і народила третю доньку. А потім стали з’являтися онуки, їх у неї п’ятеро, народилося 6 правнуків та 5 праправнуків.

Віра Денисівна має чималий трудовий стаж — 70 років колгоспної роботи та 9 років поштаркою. Та незважаючи на важку працю і велику родину завжди знаходила час взяти участь у культурному житті села — вона дуже полюбляла читати гуморески на святкових концертах у будинку культури.

У свій ювілей вона усміхнена, життєрадісна і оточена дружньою родиною і людьми, які її безмежно люблять і поважають.

— Любов до життя і до Бога — це мої секрети довголіття, — говорить Віра Денисівна. — Мене Господь Бог тримає на світі. Я завжди у своїх молитвах дякувала йому за міцне здоров’я і усі блага, які він дав мені на моєму віку. Люблю людей і усе своє життя приходила їм на допомогу, не пройшла повз жодної нужденної людини, усіх обігрію й нагодую, а за потреби дам прихисток у своєму домі.