Як ставляться до «дистанційки» учні, їх батьки та освітяни

23.03.2021 13:50 Суспільство
Фото: korektno.com.ua Фото: korektno.com.ua
Україна поступово звикає до дистанційного навчання, яке на сьогодні стало якіснішим, ніж минулоріч. Про це свідчать результати анкетування, проведеного серед школярів, їх батьків і освітян. Однак учасники освітнього процесу, як і раніше, вважають звичайне навчання ефективнішим за дистанційне.

Не бачать необхідності

Державна служба якості освіти України з 2 по 9 лютого 2021 року провела анонімне онлайн-опитування. Воно стосувалося якості освіти під час дистанційного навчання у цьому році.

В опитуванні взяли участь 273 тисячі 564 респонденти, серед яких 68 тисяч учнів 9– 11-х класів, 158 тисяч батьків учнів та 47 500 освітян (43 тисячі вчителів та 4500 директорів шкіл).

На думку респондентів, у цьому навчальному році значно якіснішою стала організація змішаного та дистанційного навчання. Про це повідомили в Управлінні Державної служби якості освіти в Харківській області.

Згідно з результатами опитування керівників шкіл, більше половини закладів освіти (54,3 %) систематично використовують матеріали, розміщені на платформі для дистанційного та змішаного навчання учнів 5–11 класів і методичної підтримки вчителів «Всеукраїнська школа онлайн». Проте 245 (5,4 %) закладів освіти взагалі ніколи не користувались цією платформою.

Аналіз відповідей освітян засвідчив, що 31 % опитаних учителів систематично використовували матеріали, розміщені на платформі для дистанційного та змішаного навчання учнів «Всеукраїнська школа онлайн», а 47,3 % педагогів – періодично. Ніколи не використовували матеріали платформи 13,5 % учителів.

Відмову користуватися матеріалами «Всеукраїнської школи онлайн» освітяни обумовили наступним. Учителі не бачать у цьому необхідності та використовують власні цікавіші навчальні матеріали. Також педагоги не користуються матеріалами платформи через відсутність швидкісного Інтернету та матеріально-технічного забезпечення. Деякі вчителі просто не знали про платформу, а деякі школи не пройшли реєстрацію на платформі. Також освітяни дорікають на те, що матеріали на платформі не завжди є актуальними, теми занять не збігаються з темами у підручниках, відрізняється календарно-тематичний план, недостатня якість контенту. Учні погано сприймають викладення матеріалів іншими вчителями, а в деяких школах використовували іншу платформу.

Спілкування у месенджерах

Педагоги забезпечували зворотний зв’язок, зокрема проводили консультації, у тому числі в онлайн-режимі, використовуючи месенджери та під час телефонних розмов (89,2 % керівників шкіл, 81 % педагогів та майже всі старшокласники). Три чверті опитуваних учнів указали, що найчастіше спілкувалися з вчителями за допомогою відеоконференцій.

Найчастіше вчителі спілкуються зі школярами та їх батьками через месенджери (Viber, Whatsapp, Telegram, Messenger тощо) – 83 %; використовують Zoom, Skype чи подібні програми для відеоконференцій – 75 %; використовують спеціальні навчальні програми (LearningApps, Microsoft Teams, Google Classroom, Moodle тощо) – 71 %; спілкуються телефоном майже 63 %; надсилають завдання та отримують роботи через електронну пошту – 39 %.

За результатами опитування, 34 % учителів зазначили, що в них недостатньо досвіду щодо використання спеціальних навчальних програм, електронних платформ. А 16 % педагогів скаржаться на брак досвіду щодо ефективного використання комп’ютерної техніки.

Серед проблем, які найбільш ускладнюють організацію дистанційного навчання, передусім керівники шкіл вбачають брак досвіду щодо використання спеціальних навчальних програм та електронних платформ (71 %), 25 % опитуваних директорів навчальних закладів не вистачає досвіду щодо організації дистанційного навчання.

Також серед факторів, які мають найбільш негативний вплив на організацію «дистанційки» за допомогою цифрових технологій, більшість керівників (56 %) назвали обмежений доступ учнів до Інтернету та відсутність ґаджетів (53 %). На недостатню кількість цифрових пристроїв у закладі освіти поскаржились 42 % керівників, понад 40 % повідомили про ненадійне/повільне підключення до Інтернету в школі. Ще 35 % вказали, що в закладах обмежена або відсутня технічна підтримка організації дистанційного навчання. Значна частина керівників (40 %) називає низьку мотивацію учнів. 12 % вбачають труднощі в організації дистанційного навчання через низьку обізнаність вчителів у цифрових пристроях.

Звичайне ефективніше

67 % керівників шкіл висловили думку, що дистанційне навчання менш ефективне, ніж звичайне. Близько 30 % вважають, що елементи дистанційного навчання мають бути одним із постійно вживаних інструментів взаємодії вчителів і учнів, лише 1 % керівників оцінюють дистанційне навчання як ефективніше, а 4 % респондентів дотримуються думки, що дистанційне та очне навчання є однаково ефективним.

А як вважають учні? 18 тисячам 700 дітям, а це 43 % від всіх опитуваних школярів, цілком сподобалося навчатися вдома. Дистанційне навчання позитивно впливає на рівень моїх знань – так вважають 9 тисяч 600 учнів (22,4 %). Цю думку частково розділяють 15 тисяч 900 учнів (37 %). А 13 тисяч 200 учнів (31 %) не мають бажання повертатися до звичайних уроків.

Більшість батьків школярів та вчителів вважають «дистанційку» гіршою за звичайне навчання. Тож 46 тисяч 106 батьків (82,2 %) та 22 тисячі 217 педагогів (74 %) вважають дистанційне навчання не таким ефективним, як звичайне. Протилежну думку мають 3 тисячі 743 батьків (7 %) та 2 тисячі 196 учителів (8 %). Серед респондентів знайшлися й ті, які вважають, що «дистанційка» взагалі ефективніша за звичайні заняття. Так вважають 1 тисяча 167 батьків (2,1 %) та 293 вчителів (1 %). На думку 5 тисяч 57 батьків (9 %) та 5 тисяч 375 учителів (18 %), елементи дистанційного навчання мають бути постійним інструментом, який вживається у взаємодії вчителів та учнів.

Автор: Савелій Мякушко