Боєць харківської ТрО про другий день народження та бойовий шлях

21.04.2023 11:50 Суспільство
Фото: Харківська окрема бригада ТРО Фото: Харківська окрема бригада ТРО

Віталій з позивним «Хантер» служить у Богодухівському окремому батальйоні Харківської окремої бригади сил ТрО.

Історію військовослужбовця кореспонденту медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.

До війни чоловік працював комірником та вів цивільне життя. У 2019–2021 роках проходив строкову службу в армії. Зізнається, був упевнений, що зі Збройними силами його більше нічого не буде пов’язувати, проте 24 лютого 2022 року все змінило.

«Після закінчення строкової служби я пообіцяв собі, що більше ніколи не вдягну військову форму, але 24 лютого довелося знову одягнути та піти захищати неньку Україну», – каже Віталій.

Чоловік захищав не тільки Харківську область, а й устиг побувати й на Донбасі: на Бахмутському та Лиманському напрямках.

«Запам’яталося 14 грудня, це в мене другий день народження. Було дуже запекле протистояння, ми потрапили у засідку, нас оточили з трьох боків. Коли виходили із засідки, по нас працювали снайпер та міномет. Ми ховалися в ямках, воронках від приходів, де тільки могли. Відійшли на безпечну дистанцію, а потім ми їх знищили», – розповідає «Хантер».

Найбільше Віталій хоче повернутися до мирного життя, задля цього, каже, він і воює.

«Для мене найбільша мотивація – вигнати загарбника з нашої землі та повернути свої території. Повернутися до спокійного справжнього цивільного життя, щоб мої рідні жили у безпеці, щоб мої діти могли спокійно ходити по своїй землі», – говорить боєць.

Нагадаємо, боєць з Ізюма дев’ять разів отримував поранення та щоразу повертався на фронт.

Раніше ми писали про бійця із Залізної бригади побачив руїни рідної Кам’янки.

Раніше ми писали про Ігоря з позивним «Француз», який 23 лютого пішов дізнатися, як потрапити до лав Харківської ТрО, а вже наступного дня росія розпочала повномасштабне вторгнення.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.

Автор: Ксенія Карпенко