«Виходиш, як на полювання»: снайпер Павло розповів, як знищує ворога на Харківщині

Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі бригади «Гарт», передає «Слобідський край».

29-річний Павло із позивним Луцьк — снайпер бойової прикордонної бригади «Гарт», що служить на Харківщині. До повномасштабного вторгнення він працював менеджером у мережі магазинів електроніки та займався поліруванням лакофарбового покриття автомобілів. Після початку повномасштабного вторгнення рф вирішив стати на захист Батьківщини, і у 2023 році чоловік підписав контракт зі службою в ДПСУ. 

Після проходження базової загальновійськової підготовки та адаптації в бригаді його призначили снайпером до спеціалізованого підрозділу — саме цього фаху він прагнув.

Військовий визнає, що снайперство сьогодні — це вже не романтика, бо потрібно проходити значні відстані з повним спорядженням, а роботу ускладнюють дрони, які постійно у повітрі. Знайти ціль у таких умовах непросто — більшість позицій замасковані.

«Виходиш, як на полювання. Просто перебуваєш на позиції, дивишся в одну точку та чекаєш, що ціль зʼявиться. Щоб когось на позиції зараз знайти, то це майже не реально. Всі ховаються в першу чергу від дронів. У більшості все замасковано, якийсь видно горбочок та й усе, хіба що у степах може бути видно стежечку», — розповідає військовослужбовець.

Павло відзначає, що сучасне снайперське озброєння дозволяє ефективно працювати навіть тим, у кого неідеальний зір. Головне — бажання постійно вдосконалюватися. Військові регулярно тренуються на полігонах: вчаться визначати вітер, відстань, робити необхідні поправки, і ці знання, за умови мотивації, засвоюються доволі швидко.

Він переконаний, що кожна військова спеціальність робить свій внесок у загальну справу — перемогу над російським агресором. Як приклад Павло наводить один із нещодавніх випадків бойової роботи. Після того, як побратими зафіксували рух ворожої піхоти неподалік переднього краю оборони, на цю ділянку висунулася снайперська пара. Спершу військові не розраховували побачити противника, оскільки вважали, що він уже змінив позиції. 

«Зайшли на позицію, зробили каву. Особливо не сподівались нікого побачити. Хлопці на місці зорієнтували, де саме бачили противника. Пили каву, я обернувся й побачив дві тіні, але відстань була далека. Навіть не пробували стріляти, адже поки розкладемось, то встигнути було нереально», — розповідає Луцьк.

Але, перебуваючи на спостережному пункті, снайпери все ж виявили ворожих піхотинців і успішно по них відпрацювали — в результаті було знищено двох окупантів.

Раніше ми розповідали про військову Князівської бригади Аліну, яка пройшла лікування від онкології, реабілітацію та повернулася на службу. Зараз вона служить на Куп’янському напрямку й нещодавно отримала звання лейтенанта.

Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».