Від росіян одне лихо: боєць ТрО про ворога

13.05.2023 19:33 Суспільство
Фото: Харківська окрема бригада ТРО Фото: Харківська окрема бригада ТРО

Сергій з позивним «Сивий» у лавах територіальної оборони давно. У 2014–2015 роках брав участь в АТО у складі створеного в той час 22-го батальйону ТрО, який прикомандирували на початку 2015 року до складу 92-ї окремої механізованої бригади.

Історію військовослужбовця кореспонденту медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.

До лютого 2022 року Сергій працював виконробом на будівництві. Каже, до повномасштабної війни готувався заздалегідь, був упевнений, що росіяни намагатимуться захопити всю країну. Проте все одно вірив у краще. Боєць має велику родину – дружину та четверо дітей. Коли вранці 24 лютого родина почула перші вибухи, швидко зібралися виїжджати.

«Домовленість з дружиною була така, що вони евакуюються протягом перших чотирьох годин. Десь до дванадцятої години вони виїжджали з Харкова, а я почав збирати військові речі. Зранку наступного дня, поспілкувавшись телефоном з побратимами, і десь о другій виїхали на позицію», – розповідає «Сивий».

Перший місяць військові тримали оборону в Харкові. А потім були Богодухів, П’ятихатки, Питомник, Рубіжне неподалік від Старого Салтова.

«Тяжкі бої тоді були, прорив був, і тиждень ми вирівнювали лінію оборони. У ворога була перевага в артилерії, коптерах, вони крили з усього, що можна, але ми вистояли, закріпилися і потім уже трималися на одному рубежі й нікуди не відступали», – згадує чоловік.

Потім бійці зайняли позиції в Одноробівці, що неподалік від Золочева. Саме там почався Харківський наступ, і військові побачили державний кордон.

«Виходили на кордон, знімали відео, що ми вийшли й закріпилися», – каже Сергій.

З півночі області підрозділ перемістився на південь під звільнений Ізюм, а потім – на Донеччину в Часів Яр та Курдюмівку.

«Коли йшла активна фаза й почали Бахмут оточувати, інтенсивність боїв була дуже високою, були поранені і контужені. Постійні обстріли, контактний бій. Було таке, що ми на пів дня відступили, бо дуже сильно крили й ми не встигали закріпитися на позиціях, але потім відбили їх назад», – говорить чоловік.

Під Новий рік бійців перемістили поблизу Кремінної, там були найважчі бої та втрати, каже Сергій.

«Ми дуже різні з росіянами народи, і разом нам жити не можна, бо від них одне лихо», – зазначає «Сивий».

Ми також розповідали про Фею, яка рятує життя гвардійців на передовій.

Раніше ми розповідали про снайпера, який уразив російський бронеавтомобіль «Рись».

А також про офіцера Нацгвардії, який розповів про бої на Кремінському напрямку.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.

Автор: Ксенія Карпенко