Договір довічного утримання. Як самотнім старим не потрапити на гачок шахраїв

"Мені вже 82 роки, діти з онуками живуть далеко, а мені самій важко. Допомагає мені молода сусідка – добра порядна жінка, що і в хаті прибереться, і за продуктами сходить, і комунальні за мене оплатить... От я і думаю, як їй віддячити – подарувати квартиру, аби вона могла нею користуватися після моєї смерті, чи укласти договір довічного утримання? Допоможіть, бо сама не розберуся".

Відповідь дав досвідчений нотаріус. Цивільний кодекс України передбачає низку цивільно-правових договорів, які можна обрати, коли виникає необхідність чи бажання розпорядитись своїм майном, тим самим не урізавши себе у правах. Серед них найбільш поширеними є договір дарування та договір довічного утримання. Аби зробити між ними вибір, обов’язково треба з’ясувати їх правові наслідки.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно у власність. Дарувальник не має права вимагати від обдаровуваної особи зустрічних дій майнового чи грошового характеру. Предметом договору дарування можуть бути будинки, квартири, земельні ділянки, інша нерухомість, рухоме майно, гроші, цінні папери тощо. Щодо нерухомого майна, то при укладанні договору його дарування існують певні вимоги: він підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Важливо пам’ятати, що право власності на майно в обдаровуваної особи виникає одразу після отримання дарунку, тим самим обдаровуваний має право розпоряджатися дарунком (продати, подарувати, обміняти тощо) за власним бажанням без згоди дарувальника відразу.

– Майте на увазі, що уклавши договір дарування, ви перестаєте бути власником свого майна та втрачаєте будь-які права на це майно, – наголошує державний нотаріус Шостої харківської державної нотаріальної контори Світлана Афанасьєва. – Особа, якій ви подарували своє майно, має право вимагати від вас передачі їй майна, має право проживати в подарованій квартирі чи будинку, має право вимагати виселення вас із житла чи заборонити користуватися земельною ділянкою. Отже, якщо ви вирішили подарувати своє майно взамін надання підтримки на старості літ, будьте дуже обережними. Адже розірвати такий договір у подальшому практично неможливо.

Дуже поширеним зараз є договір довічного утримання. За ним одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме чи рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням і доглядом. Право власності на майно за договором довічного утримання в набувача виникає з моменту нотаріального посвідчення такого договору та його реєстрації.

Право розпорядження отриманим у набувача виникає лише після смерті відчужувача. Нотаріус звертає увагу на те, що відчужувач втрачає право власності на майно, яке він передає за договором довічного утримання.

– У подальшому ви вже не зможете передати це майно у спадок, продати, подарувати чи обміняти. Але й набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу це майно. На предмет договору не може бути стягнення за боргами набувача. При посвідченні договору довічного утримання нотаріус накладає на майно заборону відчуження, – пояснює Світлана Афанасьєва.

Утім, незважаючи на те, що право власності одразу переходить до набувача та відчужувач втрачає права на майно, що є предметом договору довічного утримання, якщо набувач не виконує свої обов’язки за договором, сторони мають право розірвати цей договір у судовому порядку або (за взаємною згодою сторін) у нотаріуса.
Фахівці радять при укладанні договору довічного утримання вимагати включення в документ пункту про зобов’язання набувача забезпечити відчужувача довічним житлом у будинку (квартирі), який передається за цим договором.

Договір довічного утримання, на відміну від договору дарування, є прийнятним як для власника майна, так і для особи, яка погодиться доглядати та забезпечувати відчужувача на старості. Цей договір є оптимальним шляхом використання власного майна для забезпечення гідного життя на старості літ.

Христина Островська, матеріал з газети "Слобідський край" №30-31 від 14.03.2015