101 рік життя: історія довгожительки із Близнюківської громади
Жителька села Софіївка Близнюківської громади Ольга Андріївна Сторчай 6 лютого відзначила 101-й день народження. За довге життя вона пережила Другу світову війну, примусові роботи в Німеччині, втрату чоловіка і десятиліття тяжкої праці. Сьогодні поруч із нею — син, онуки та правнуки.
Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповів син Ольги Андріївни Леонід Сторчай.
За словами сина довгожительки, його мама Ольга Андріївна Сторчай 6 лютого відзначила поважний ювілей — 101 рік. За цей час її доля вмістила і важку працю, і війну, і втрати, і звичайні людські радості.
«Мама все життя працювала в колгоспі. Різноробочою була, ланку полола, навіть ланковою ставала. Її портрет не сходив з колгоспної дошки пошани», — пригадує Леонід Сторчай.
Працювала Ольга Андріївна в колгоспі імені газети «Правда», який колись діяв у Софіївці. За словами сина, це було велике господарство, де роботою були зайняті сотні людей.
Життя випробовувало жінку не раз. Під час Другої світової війни її вивезли до Німеччини на примусові роботи.
«Вона там була три роки. На заводі працювала. Забрали її як остарбайтерку. Після звільнення мама повернулася додому», — розповідає Леонід Сторчай.
Після війни жінка знову почала працювати і будувати життя. Разом із чоловіком звели власну хату, облаштували господарство.
«Починали з нуля. І хату поставили, і сараї збудували, і колодязь викопали. Садок був великий, колись мама на пару з батьком його закладала. Батько рано пішов з життя. Його немає з нами вже 46 років», — каже син.
Родина для Ольги Андріївни завжди була найбільшою цінністю. Вона виховала двох дітей. Сьогодні має чотирьох онуків і трьох правнуків.
Леонід Сторчай згадує, що мама, коли ще мала сили, була справжньою господинею.
«Вона все вміла. І готувала добре, і хліб пекла. Навіть мене навчила. Я чоловік, але хліб пекти вмію — від мами перейняв», — посміхається син довгожительки.
Навіть у поважному віці жінка довго залишалася діяльною.
«Вона й зараз ще по хаті пересувається, але, звичайно, без допомоги вже не можна», — зауважує Леонід Сторчай.
За більш ніж століття життя Ольга Андріївна пережила війну, тяжку працю та передчасну смерть чоловіка. Але поруч із нею залишаються рідні.
«Добре, коли є мама. Тепло на душі стає вже від того, що зайдеш у хату, а вона там є», — каже син довгожительки.
Кожен з вас допомагає нам триматися і працювати. Приєднуйтесь до спільноти «Слобідського краю».
