Спортсмен з Близнюківщини підкорив Босфор

16.09.2021 16:10 Близнюки

У серпні цього року пройшов 33-й щорічний міжконтинентальний заплив через протоку Босфор у Стамбулі. Ця подія завжди привертає до себе велику увагу спортсменів та любителів з усієї планети. Вирішив узяти участь у запливі і Сергій Незбрицький з Близнюківщини Харківської області.

За фахом правознавець, за місцем роботи програміст, а за покликом душі – спортсмен, Сергій поділився своїм досвідом підготовки до події та враженнями від неї.

Труднощі підготовки

Першим та найважливішим етапом для підкорення Босфору, звісно, є фізична підготовка. Зокрема, з плавання. А Сергій – не плавець. Раніше чоловік займався гирьовим спортом та навіть ставав чемпіоном світу 2012 року, а потім захопився важкою атлетикою. Іноді, як у будь-якого спортсмена, в нього траплялися травми. І тоді, щоб відновитись, він ходив до басейну. Під час чергового тренування тренер і запропонував переплисти Босфор. Так розпочався шлях Сергія до змагань.

«Під час тренувань доводилося пропливати дистанції у п’ять кілометрів та проводити у воді по дві-три години. У цей момент навіть не думаєш про змагання. Але згодом розумієш, що вся ця атмосфера це моє», – ділиться зі «Слобідським краєм» враженнями плавець.

Проте підготовка не закінчується тренуваннями. Є ще абсолютно «неспортивні» аспекти.

«Правду кажучи, найскладніше було придбати квиток для участі», – зізнається спортсмен. Чоловік мріяв потрапити на змагання ще в минулому році, але не встиг придбати квиток.

Це пов’язано насамперед з тим, що для України надають буквально 300–400 місць, а сам продаж відбувається вночі і триває лічені хвилини. Саме після цього учасники починають постійні тренування, оскільки на горизонті з’являється омріяний Босфор.

Головною проблемою під час запливу Сергій називає мінливість течії у протоці, а не дистанцію в шість кілометрів, яку він вважає останньою проблемою в цій справі. А ще дуже важливим фактором для учасника є чітке знання маршруту, оскільки від чіткості дій залежить не тільки перемога чи програш, але й життя плавця.

«Важливо знайти потрібну течію, яка тобі допоможе швидше подолати відстань. Ускладнює цей момент необхідність орієнтуватися на різноманітні об’єкти. В одному відрізку це був прапор, далі міст, а потім навіть лінія електропередач. Це було для мене найскладнішим – відчути маршрут», – ділиться своїми враженнями спортсмен.

Підкорити Босфор йому вдалося всього за 53 хвилини. Така швидкість зумовлена зміною течії на всьому маршруті. У звичайному басейні, наприклад, за такий час можна подолати лише 2 кілометри. А ще Сергієві доля посміхнулась у тому сенсі, що зазвичай вода в протоці крижана, і плавці її порівнюють з холодним душем. Проте в цьому році вода була достатньо теплою. До того ж нашому земляку пощастило з часом: ті, хто почав раніше підпливати до берега, потрапили в протитечію, а ті, хто пізніше, – були віднесені течією далі від фінішу. 

«Так що, як на мене, фініш був найважчим моментом», – зізнається Сергій Незбрицький.

Щодо цікавих спостережень під час змагань, то Сергію запам’яталось те, як деякі інші учасники, які вже пропливали після нього, неправильно зай­шли в течію. З берега це мало вигляд ніби вони пливуть на місці. А деяких навіть течія відносила назад.

Читайте також: Понад 400 тисяч підписників у Тік Ток зібрала школярка з Краснокутщини

Головне – пробувати і не кидати

Відповідаючи на запитання, це хобі чи спорт, чоловік схиляється більше до хобі. Проте він певен, що має ще раз підкорити Босфор.

«Незважаючи на те, що це змагання та доводиться швидко плисти, коли зупиняєшся на хвилинку, аби озирнутись на орієнтири, усвідомлюєш, що ти перебуваєш в дуже красивому місці. Після цього одразу виникає думка – я хочу це повторити», – ділиться враженнями Сергій.

Стосовно інших змагань відповідає відверто: «Зараз ми продовжуємо тренування. Після Босфору завітали на змагання Oceanman 2021 в Одесі, на відкритій воді. Ще планую побувати на трьох різних змаганнях в інших країнах».

За фахом Сергій Незбрицький правознавець. Навчався одразу у двох вишах – у Харківському політехнічному інституті та Націо­нальному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Про своє навчання спортсмен відповідає відверто – було важко. Як він сам зазначає, одразу після навчання встиг попрацювати і в університеті, і в патентному бюро. Але доля мала свої плани, тому зараз Сергій – програміст. Компанія, в якій він працює, розроблює інтернет-магазини.

До речі, незважаючи на те, що вже довгий час Сергій живе в Харкові, чоловік так і не полюбив шум та квапливість, які притаманні великому місту. І рідні Близнюки займають окреме місце в серці спортсмена. Каже, що навіть квітучі парки не замінять справжньої краси природи малої батьківщини.

На запитання про те, які поради міг би дати тим, хто тільки починає самостійний шлях, відповів швидко: «Можу дати тільки одну – починати пробувати і не кидати. В мене є приклади, як знайомі після декількох місяців випробувань покинули справу, якою займались, і вже не змогли повернутись. Та і у мене самого був період, коли через роботу довелось покинути цікаву мені справу, а потім повертатися до неї було дуже важко».

А взагалі у чоловіка свої принципи, за якими він нама­гається жити.

«Роблю те, що мені подобається. Крім цього, вважаю, що дуже важливо мати витримку. І розуміти, що, коли довго щось не виходить, головне – перечекати цей момент. Після цього обов’язково все вдасться», – каже Сергій Незбрицький.