Не залишати нікого наодинці з бідою: осередок добрих справ у прифронтовій Оскільській громаді

Пріоритет – людина

У грудні 2019 року в Оскільській громаді створили територіальний центр, який у травні 2024-го перетворився на повноцінний Центр надання соціальних послуг. Ним охоплені різні верстви населення: літні люди, особи з інвалідністю, сім’ї, які потрапили у складні життєві обставини, діти-сироти, ветерани та демобілізовані.
Створення Центру стало відповіддю на нагальну потребу місцевих жителів у підтримці. 

Сільський голова Геннадій Загоруйко

«Під час повномасштабного вторгнення наша громада пережила багато випробувань – окупацію, обстріли, руйнування. Люди були змушені жити в умовах постійного стресу та невизначеності. І в цей час ми зрозуміли, що найважливіше – не залишити нікого наодинці з бідою», – наголошує Оскільський сільський голова Геннадій Загоруйко.

За його словами, Центр надання соціальних послуг дозволив централізувати допомогу і зробити її доступною для всіх, хто цього потребує.

«Наш Центр став тим місцем, де люди можуть отримати не тільки матеріальну чи фізичну допомогу, а й психологічну підтримку. Тут вони спілкуються, діляться своїми проблемами і болем, разом проводять час, відчувають себе частиною великої родини. Ця підтримка, особливо в реаліях війни, є безцінною», – додає сільський голова.

Допомога в умовах війни

Про роботу Центру, виклики воєнного часу та плани на майбутнє розповіла його директорка Юлія Молочкова.

«Фактично, обсяг послуг залишився той самий, що й до війни, але значно зросла кількість людей, які потребують підтримки. На жаль, погіршився фізичний і психологічний стан населення. У нас досі немає психолога, хоча потреба в ньому величезна. Працюємо над тим, щоби такий фахівець з’явився», – каже пані Юлія.

Директорка Центру соціальних послуг Юлія Молочкова

У складі Центру – чотири відділення: соціальної допомоги вдома, денного перебування, адресної, натуральної та грошової допомоги, а також відділення сім’ї, дітей і молоді. Крім того, з 1 березня 2025 року до команди долучився фахівець із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, який допомагає з отриманням документів та вирішенням інших питань.

Соціальні послуги доступні мешканцям Оскола, Капитолівки, Комарівки, Миколаївки, Студенка та Вірнопілля. До повномасштабного вторгнення послугами Центру було охоплено 15 населених пунктів громади.

У відділенні соціальної допомоги на дому працюють 22 соціальні працівники. Під їхньою опікою перебувають 216 осіб з обмеженою рухливістю, які не можуть самостійно дістатися до магазину чи лікарні.

Відділення денного перебування не лише надає оздоровчі послуги, а й організовує дозвілля: співочі та шахові гуртки, книжкові клуби та різні бесіди. Тут працюють дві медсестри, а під опікою перебувають 355 людей, які можуть самостійно приходити до Центру. Вони мають доступ до медичних оздоровчих апаратів, таких як масажні крісла та спеціальні прилади для ніг, а також до соляної кімнати.

Оздоровчі послуги у відділенні денного перебування

Третє відділення – адресної, натуральної та грошової допомоги, охоплює 683 особи. Тут працюють перукарі (в Осколі та Студенку), які обслуговують людей і в приміщенні Центру, і вдома. Також діє команда, яка допомагає з господарськими роботами (розпилювання дров, дрібний ремонт тощо). 

Перукарські послуги для людей літнього віку в Капитолівці

Відділення сім’ї, дітей та молоді відносно нове, воно створене у зв’язку з розширенням послуг Центру. Його мета – супровід сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах, включно з дітьми, які перебувають без батьківського піклування, та патронатними сім’ями. Наразі під супроводом відділення перебуває 46 сімей.

«Усі послуги Центру надаються безкоштовно. Оскільки громада є прифронтовою зоною, підтримка людей у таких умовах є першочерговим завданням», – зазначає директорка Юлія Молочкова.

Замість самотності – дружба

У невеликому приміщенні Центру надання соціальних послуг Оскільської сільської ради панує особлива атмосфера. Тут лунають сміх, пісні та ведуться жваві розмови. Цей осередок став справжнім домом для багатьох людей поважного віку, які не тільки знайшли тут дозвілля, а й відчули себе потрібними та активними членами суспільства.

Колишня лікарка, а нині постійна відвідувачка Центру Ольга Павлівна Безпала, щиро ділиться своїми враженнями. «Ми дуже раді, що навіть у пенсійному віці можемо бути корисними для країни та суспільства», – каже жінка.

Пані Ольга

Окрім чаювання та спілкування, відвідувачі мають змогу дізнатися багато нового, обговорити актуальні події, а також поділитися власним досвідом. 

«Ми співаємо українські пісні, вивчаємо нові, згадуємо щось із минулого, ділимося кулінарними рецептами», – розповідає Ольга Павлівна. 

Вона зазначає, що в Центрі вже сформувався дружний колектив, і люди поспішають сюди щодня, щоб зустрітися з друзями. «Якщо кілька днів не бачимося, вже сумуємо», – зізнається жінка.

Особливого значення підтримка та спілкування набули в найважчі часи, під час російської окупації. Ольга Павлівна згадує, як відвідувачі Центру допомагали одне одному. «Ми підтримували одне одного, ділилися припасами, згадували минуле і сподівалися на краще майбутнє. Це нас і врятувало», – розповідає пенсіонерка.

Робота всупереч окупації

Коли почалася повномасштабна війна, директорка Центру надання соціальних послуг Юлія Молочкова, як і багато інших мешканців, була змушена виїхати з громади. Однак Центр продовжив працювати в дистанційному режимі. Ті соціальні працівники, які залишилися в селах Оскіл, Капитолівка, Комарівка, Миколаївка, Студенок і Співаківка, не припинили своєї місії.

Під час окупації Оскільської громади соціальні працівники не залишили своїх підопічних. Попри небезпеку та тиск з боку російських окупантів, вони продовжували надавати допомогу літнім людям. Керівництво Центру підтримувало з ними телефонний зв’язок, поки це було можливо.
Ще до окупації були розроблені «плани А і Б», які передбачали дії в екстремальних умовах. Соціальні працівники знали, як діяти, щоб підопічні не залишилися без найнеобхіднішого. Вони ризикували (адже окупанти прагнули контролювати все), але не могли залишити наодинці людей, які потребували допомоги.

«Під час окупації наші соціальні працівники не пішли на співпрацю з окупантами, а, ризикуючи, продовжували допомагати своїм підопічним. Вони намагалися зробити все, щоб люди не залишалися самі зі своїми потребами», – говорить пані Юлія.

Зруйновані, але не зломлені

Головна будівля Центру в Осколі під час окупації вціліла, хоча й зазнала пошкоджень. Окупанти намагались облаштувати в ній свою роботу, але їхні плани не здійснилися.

«Наше приміщення ціле, не зруйноване окупантами. Була проблема з опаленням та побиті вікна. Сьогодні все полагодили та відновили», – розповідає Юлія Молочкова.

На жаль, так пощастило не всюди. У селах Вірнопілля та Довгеньке приміщення Центру були повністю знищені. Ці філіали мали сучасне обладнання для медичних послуг, а також були місцем, де люди поважного віку могли займатися в гуртках. «У нас взагалі не залишилося там нічого. Зруйнували окупанти повністю», – із сумом констатує пані Юлія.

Незважаючи на втрати, робота Центру не зупинилася. Головний офіс в Осколі став центром, звідки скеровується вся діяльність, спрямована на допомогу жителям громади.

Назустріч майбутньому

Попри всі виклики, Центр не зупиняється у своєму розвитку. За словами його директорки, у планах – залучення психологів, логопедів, розвиток послуг медіації та створення «центрів життєстійкості». Також є намір залучити місцеву молодь, яка опановує потрібні Центру професії, до роботи в соціальній сфері громади.

Центр також активно співпрацює з волонтерами та різними фондами, зокрема з міжнародною організацією MEDAIR, яка допомогла закупити обладнання для відділення денного перебування на суму 5 тисяч доларів.

Працівники Центру

Попри всі труднощі, колектив Центру сповнений рішучості робити життя у громаді кращим. 

«Робота ведеться, і всюди, де є можливість людям на краще зробити, це робиться», – зауважує Юлія Молочкова.

Оскільський сільський голова Геннадій Загоруйко зазначає, що інвестиції у соціальну сферу – це інвестиції в майбутнє.

«Ми робимо все можливе, щоб наш Центр надавав якомога ширший спектр послуг – від допомоги літнім людям до підтримки ветеранів, дітей та сімей у складних обставинах. Ми вдячні всім працівникам Центру за їхню самовіддану працю. Вдячні тим, хто у важкі часи окупації допомагав своїм підопічним і не пішов на співпрацю з ворогом, і тим, хто, попри небезпеку, повернувся у громаду, щоб допомагати людям. Також вдячні волонтерам і міжнародним організаціям, які допомагають нам у цій нелегкій справі. Разом зможемо подолати всі труднощі та відновити нашу громаду, роблячи її ще сильнішою та стійкішою», – підсумовує Геннадій Загоруйко.