Окупанти затоптали вишитий рушник: як майстриня з Оскільської громади «реанімувала» його

17.05.2024 16:50 Оскіл
Ніна Нерезенко зі своїм "реанімованим" рушником/Фото: Надія Степанян Ніна Нерезенко зі своїм "реанімованим" рушником/Фото: Надія Степанян

У селі Заводи Ізюмського району живе вишивальниця Ніна Нерезенко. Коли жінка виїздила з окупації, ховала свої роботи в потайних місцях. Російські солдати викрили деякі зі схованок. Недовишитий рушник кинули в багнюку і затоптали чобітьми. Повернувшись додому, вишивальниця вибілила його і довишивала.

Про це медіа «Слобідський край» розповіла сама Ніна Нерезенко.

 – Як тільки ворога вигнали із Заводів, навідалась додому. Будинок стояв з вибитими вікнами, розкритим дахом, а посеред двору був втоптаний у багнюку, наче якась ганчірка, вишитий наполовину рушник. Я вибілила його і довишивала. Для мене це стало власною, хай і невеличкою, перемогою над російськими окупантами, – розповідає Ніна Нерезенко.

Творчий набуток пані Ніни становить близько 40 робіт. Вони виконані і заполоччю, і бісером. До війни роботи жінки неодноразово виставлялись в Ізюмському краєзнавчому музеї.

 – У мене є спеціальна скринька, де під номерами розфасовані невеликі набори з бісером, нитки. Я навіть під обстрілами не забула прихопити її з собою, коли виїздила на Дніпропетровщину. Першим ділом, коли навідалась у деокуповані Заводи, витягла з багнюки рушника, якого встигла вишити тільки наполовину, а також попідбирала ікони. Я в лики святих всю душу вклала, а російські військові порозбивали рамки, в буквальному сенсі ногами потопталися по моїх вишиванках, – розповідає жителька Заводів Ніна Нерезенко.

У березні минулого року пані Ніна остаточно повернулася додому. Разом із чоловіком полагодили свою садибу. Як і до війни, жінка знову взялася за нитку з голкою і дуже шкодує, що п'ята частина її робіт була знищена під час окупації села та активних бойових дій. 

Нагадаємо, що випускники Савинського ліцею Ізюмського району продовжили традицію і висадили ялинки.

Також нагадаємо, що у Савинській громаді видавали набори городника.

 

Автор: Тетяна Чмут