«Ми в глибокому тилу, але небезпека є…»: як живе Пісочинська громада в умовах війни

20.05.2022 14:15 Пісочин

Пісочинська територіальна громада розташована в передмісті Харкова. Там не така напружена обстановка, як у деяких ТГ регіону, втім теж прилітають ворожі снаряди, що сіє паніку серед місцевого населення. Після деяких прильотів спостерігається масовий від’їзд місцевих, але за рахунок переселенців кількість населення громади тримається практично на тій самій позначці, що і до війни. Ми поспілкувалися з Пісочинським селищним головою Олегом Чернобаєм, який детально розповів про ситуацію в громаді.

Швидко усувають наслідки

Пісочинська громада зазнала ворожих обстрілів кілька днів тому, ввечері 11 травня. Сильну пожежу спостерігали не лише жителі Пісочинської ТГ, а й сусідніх населених пунктів. Як розповів очільник Пісочинської селищної ради Олег Чернобай, російський снаряд прилетів в один з населених пунктів Коротичанського округу.

– Снаряд прилетів у поле сільгосппризначення, розірвало газову трубу високого тиску. На щастя, обійшлося без загиблих і постраждалих. Хочу зазначити, що газова служба, рятувальники і поліцейські спрацювали дуже швидко – відключили в аварійному порядку газ, погасили пожежу тощо. Повністю без газу залишилися Коротич, Новий Коротич, Рай-Оленівка і частково Пісочин, а також садові това­риства на території ТГ. Уже зранку 12 травня газівники почали відновлювальні роботи, 15 травня газ уже був у всіх населених пунктах громади, – розповідає голова Пісочинської громади.

Не вперше жителі громади після ворожих обстрілів залишаються без води, газу чи електрики, втім, за словами Олега Чернобая, ці проблеми усували дуже швидко, за день-два.

– Так, нашу громаду значно менше обстрілюють, ніж Харків, утім до нас теж прилітає. За ці майже три місяці війни снаряди прилітали в Пісочинську громаду десь сім разів, але незручності, пов’язані з цими атаками ворога, усували оперативно.
Наприклад, коли в Коротичанському окрузі обстріляли «Нову пошту», постраждала водонапірна вежа – протягом доби все зробили, – зазначає очільник громади. – Найгарячішим за цей час було 10 квітня, коли в Пісочині прилетіло в приватний сектор. Там двоє загиблих, понад 20 будинків зазнали часткових пошкоджень. За час війни від нападу окупанта на території громади загинуло троє цивільних.

До слова, людей, чиї будинки постраждали, не залишать наодинці зі своїми проблемами. Наразі Пісочинська селищна рада веде детальний реєстр усіх пошкоджень із зазначенням адреси. Це робиться для того, щоб потім отримати допомогу від держави. Крім цього, посильну допомогу надають працівники відділу ЖКГ Пісочинської селищної ради, які допомагали усувати пошкодження, надавали наявний будівельний матеріал. Наприклад, приїжджали додому до бабусі, у якої з будинку злетів шифер, і швидко все відремонтували.

Як каже Пісочинський голова, люди починають панікувати після обстрілів, і саме тоді спостерігається масовий виїзд. За його словами, було дві хвилі виїздів місцевих. Перша припала на кінець лютого, коли розпочиналася війна, наступна – через пару днів.

– Багато людей виїхало на початку березня, коли були авіаудари в центрі Харкова, тоді і біля селищної ради снаряд упав. Ось після цього селище стало майже порожнім. Такі удари наводять сильну паніку, насамперед це стосується молодих сімей з маленькими дітьми. Приватний сектор залишився, жителі 60+ відмовились полишати свої домівки, рідне селище. Навіть більше, у приватному секторі активно приймають переселенців із міста, – розповідає Олег Чернобай.

Читайте також: Проблеми з житлом, готівкою і пальним: як в умовах війни живе Сахновщинська громада

Шукають «гуманітарку» повсюди

Саме за рахунок внутрішньо переміщених осіб кількість населення громади залишилася десь на тій позначці, що була і до війни, – близько 35 тисяч людей. Станом на 19 травня в громаді зареєструвалося 5100 ВПО. 90 % з усіх переселенців – харків’яни. Решта це жителі громад з передмістя обласного центру – Роганської, Дергачівської, Циркунівської, Старосалтівської тощо.

У березні протягом 10 днів у Пісочині функціонували евакуа­ційні центри. Люди з Харкова приїжджали в центр громади, а потім їх евакуювали до Полтави та Кременчука.

За словами селищного голови, великої проблеми з житлом для переселенців у громаді не було.

– Звісно, є такі будинки, де і 20 людей живуть, прийняли родичів, знайомих. До мене багато людей звертаються, просять розмістити приїжджих із сусідніх громад. У нас є санаторій «Роща», який завжди може прийняти ВПО. Наразі там проживають 340 переселенців. У десятих числах цього місяця туди привезли жінку з інвалідністю на візочку з Циркунів. А на початку війни санаторій прийняв тисячу іноземних студентів. Вони побули там день-два і поїхали далі, – зазначає Олег Чернобай.

Допомога у Пісочинській громаді як місцевим, так і ВПО надавалася селищною радою із самого початку війни.

– Як і всюди, спочатку в людей була страшна паніка. 25 лютого всі магазини були порожні, зняти готівку у банкоматах теж було проблемно. «ПриватБанк» не працював місяць, банкомати – півтора, потім усе запустили, й соціальне напруження було зняте, пенсія виплачується постійно. Найтяжчими були перші дні війни, оскільки ще не була налагоджена логістика з розвезення гуманітарної допомоги. Потрібно було в цей час шукати, хто може привезти продукти першої необхідності – хліб, воду тощо, де взяти ліки, речі особистої гігієни. Селищна рада організувала безкоштовний підвіз води, роздавали безкоштовно хліб, фермери давали безкоштовно м’ясо, молоко, курятину. Було важливо в ці дні стабілізувати обстановку. Наприклад, хліб було важко дістати. Місцеві збиралися й їхали за хлібом до Первомайського, а потім везли сюди. Було таке, що довозили хліб у Мерефу, там забирали і везли в нашу громаду, – ділиться селищний голова.

Наразі в громаді активно роздають централізовану гуманітарну допомогу, а саме в рамках президентської програми «Пакет кожному громадянину». Паралельно селищна рада шукає різноманітні варіанти, щоб доставити гуманітарну допомогу до громади, сформувати пакунки та розподілити між пільговими категоріями.