Як у Роганській громаді вдалося уникнути гуманітарної катастрофи. Фото

18.04.2022 13:15 Рогань
Фото: Роганська селищна рада Фото: Роганська селищна рада

Роганська громада – одна з тих громад Харківської області, які найбільше постраждали від обстрілів російських окупантів. Зокрема, у селищі Рогань неможливо було дістати їжу, тому людям залишалося сподіватися лише на гуманітарну допомогу. І вона пішла звідусіль – з різних куточків Харківщини та України. Роганці завдяки чуйності співвітчизників отримують усе необхідне – продукти, дитячі речі, ліки тощо.

Через бойові дії в селищі Рогань пошкоджена низка будинків та соціальні об’єкти. Багато жителів селища виїхали, а ті, хто залишився, опинились відрізаними від Харкова та інших громад. У населеному пункті неможливо було дістати їжу, жоден магазин не працював, тому людям залишалося сподіватися лише на гуманітарну допомогу.

Практично з першого дня війни росії проти України жителі Роганської селищної територіальної громади, а насамперед Рогані, опинилися дуже в непростій ситуації. Через територію ТГ проходила лінія фронту: з одного боку – наші захисники ЗСУ, з іншого – окупанти.

– Масовані обстріли розпочалися з 25 лютого. Через нас проходила лінія фронту Ростовською трасою, тому Рогань була постійно під обстрілами. Найспекотніша фаза – з 1 по 18 березня, – згадує очільниця Роганської громади Марія Черненко.

Фото зі сторінки Олега Синєгубова у Telegram

За період активних бойових дій усі населені пункти Роганської громади потрапили під обстріли різної сили. Найбільше постраждало селище Рогань, яке з другого дня війни в результаті обстрілів було без електропостачання. Також люди понад місяць були ще й без опалення. З 1 квітня опалювальний сезон у громаді завершився. Через обстріли місцеві залишилися й без водопостачання. У Рогані постраждали багато житлових будинків, багатоповерхівки, приміщення ліцею, дитячого садка, центральна садиба Роганської селищної ради, територія і виробничі приміщення АТ «Роганська картонна фабрика» та інші будівлі.

У селищі Докучаєвське влучання були в гуртожиток Державного біотехнологічного університету та багатоповерхівку, більшість будівель стоїть зараз без вікон.

На території старостинського округу з центром в селі Хролі теж були обстріли, хоча менш інтенсивні. За інформацією селищної ради, у населених пунктах громади залишилося проживати до 8000 людей – до початку війни ця кількість була майже вдвічі більшою.

Читайте також: Губернатор закликав мешканців Харківської області прислухатися до влади та за потреби евакуюватися

Допомога звідусіль

Через постійні обстріли місцеві повинні були тимчасово покинути свої домівки. Централізована евакуація жителів Роганської громади була в Дніпро, там зустрічали та розміщали вимушено переміщених осіб. Своїм ходом люди виїжджали в громади Харківської області – Пісочинську, Мереф’янську, Первомайську тощо. За словами Марії Черненко, багато жителів ТГ поїхали у західні регіони України і за кордон.

– Протягом березня ми успішно евакуювали наших земляків до міста Дніпро. Щиро дякуємо священнику Андрію Пінчуку та його команді за організацію евакуаційних автобусів, розміщення наших мешканців і надання гуманітарної допомоги. Нашим землякам у всіх містах, селищах та селах надали дах над головами, гарячу їжу та тепле ставлення, – зазначає очільниця Роганської громади.

Коли Роганська громада змогла централізовано евакуювати людей, важливим стало інше питання: як годувати людей, які з різних причин не змогли виїхати. Оскільки Рогань була відрізана від Харкова та інших селищ блокпостами, люди просто нікуди не могли поїхати. Мешканці жили тільки на своїх запасах, поповнити їх не могли. У перші дні магазини торгували тим, що залишилося, а потім просто закрилися.

Місцевим залишалося сподіватися на єдине джерело отримання продуктів – гуманітарну допомогу. І, благо, Роганська громада не залишилася наодинці зі своїми проблемами.

Як розповідає начальник відділу економічного розвитку, інвестицій, міжнародної співпраці, комунікації та туризму виконавчого комітету Роганської селищної ради Вадим Полях, гумдопомога спочатку почала приходити із сусідніх громад – Пісочинської, Мереф’янської, Лозівської, Зачепилівської. А потім до цієї справи долучилися й інші ТГ, і не тільки Харківщини, а й України загалом.

– У найгострішій фазі боїв та обстрілів населених пунктів громада потребувала гуманітарної допомоги у великих обсягах, на наші запити відгукнулися депутати всіх рівнів, волонтери, підприємці, громадські, релігійні та благодійні організації з усієї території України. Хочу подякувати за допомогу волонтерам та представникам Харкова, Кегичівської, Мереф’янської, Пісочинської, Лозівської, Зачепилівської, Південноміської, Безлюдівської громад і Тернополя, Львова, Луцька, Черкас, Рівного, Дніпра та іншим містам та громадам за те, що ви з нами і максимально нас підтримуєте, – дякує Марія Черненко.

Читайте також: У Харкові евакуюють мешканців найбільш небезпечних районів міста

Дефіцит рецептурних препаратів

У громаду приходить усе те, що вона просить. Це продукти харчування, речі першої потреби, багато дитячого (харчування, памперси, одяг) тощо.

– Ми не рахували і не зважували обсяг усієї отриманої «гуманітарки», оскільки допомога приходила в різних машинах – від легковиків до фур. Тим більше, «гуманітарка» кожна суттєво відрізнялася, тому за вагою важко визначити. А в перші дні гумдопомогу було просто неможливо завезти на територію громади – її розвантажували у Пісочині чи Мерефі, а потім бусиками завозили сюди, – згадує Вадим Полях. – Наразі усю «гуманітарку» максимально відправляємо в Рогань, оскільки там донині не працюють магазини та немає електрики. В інших населених пунктах ТГ видаємо гумдопомогу раз на тиждень.

Після того, як у громаді частково закрили питання з продуктами, взялися розв’язувати проблему з ліками. Препарати першої необхідності, на кшталт антибіотиків чи жарознижуючих, є в громаді, а от знайти ліки, що виписуються за рецептом, уже набагато важче.

– Звертаємося до Червоного Хреста, волонтерів, куди тільки можна – частково ці питання закриваються, якісь рецептурні препарати вдається знаходити. Після того, як інфраструктура Харкова запрацювала, аптек більше відкрилося, вже деякі питання вдається закрити через аптеки. Потребу в інсуліні та препаратах для хворих на діабет ми закриваємо повністю, – зазначає Вадим Полях.