«Моє місце роботи стало руїною»: як росія знищила управління соцзахисту в Золочеві (відео)

«Кабінет, якого більше нема»

«Ось це мій кабінет, місце моєї роботи – будівля соціального захисту населення Золочівської селищної ради. Прильот був саме сюди, – показує на руїни у центрі Золочева начальниця управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради Валентина Лівець. – На цьому місці був кабінет керівника підрозділу, мій кабінет. Поруч – кабінет пільгового забезпечення населення і надання соціальних послуг».

О 5-й ранку 18 лютого 2025 року ворожий 500-кілограмовий КАБ влучив прямо під будівлю управління, повністю її зруйнувавши. Вибухом також було суттєво пошкоджено приміщення селищної ради, знівечено кілька адмінбудівель, магазинів, а також постраждало житло мирних людей. 

Цей центр слугував жителям Золочівської громади із серпня 1985 року, понад 40 років. Саме тут люди отримували всі необхідні послуги.

«Дуже сумно стояти біля цих руїн. Тут забезпечувалася життєдіяльність моїх земляків. Від народження і до глибокої старості кожен міг отримати державні та місцеві соціальні послуги. Це було приміщення добра, розуміння, поради для кожного мешканця – жителя тодішнього району, а тепер громади. Але, на жаль, не склалося святкувати 40-річчя в наших рідних стінах. Це був робочий день, і дуже пощастило, що був ранній ранок – людей тут ще не було», – зазначає Валентина Лівець.

Чотири обстріли, останній – прицільний

Загалом будівлю управління соціального захисту населення у Золочеві за час повномасштабного вторгнення обстрілювали чотири рази. Включно з останнім, прицільним.

• 17 квітня 2022 року під час потужного артобстрілу Золочева сильно постраждали фасад і дах будівлі.

• 1 травня 2024 року на центральну площу селища прилетіли дві авіабомби. Знову були пошкоджені дах, вікна, зовнішні стіни. Унаслідок того удару також постраждали будівля Ощадбанку, понад 20 автомобілів і приватний будинок. Тоді загинуло двоє людей, ще тринадцятеро отримали поранення.

• 6 травня 2024 року, близько 02:30, знову відбувся обстріл – вибухнули КАБи. Було пошкоджено будівлі дитячо-юнацької спортивної школи, селищної ради, Будинку культури, управління соцзахисту, суду, а також щонайменше десять приватних будинків. Прямим влучанням знищено котельню ДЮСШ і два приватні будинки. Поранення зазнала 59-річна жінка.

«Там у нас зберігалися бази даних про гуманітарну допомогу, облік військових, зниклих безвісти, поранених і загиблих. Дякувати Богу, ми мали копії на жорстких дисках. Зараз усі дані перенесли. Але трагедія була велика», – ділиться начальниця управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради.

«Старі не могли сховатися»

Дивлячись на руїни свого місця роботи, Валентина Лівець пригадує, як доводилося рятувати людей під обстрілом. Найбільше врізався в пам’ять удар 1 травня 2024 року – тоді вибухи пролунали в центрі Золочева.

«Вони вдарили авіабомбами просто по нашій площі, прямо в центрі селища. Це не передати словами. Я всіх людей завела всередину будівлі, а сама залишилася в коридорі з клієнтами. А клієнти наші – переважно люди похилого віку, з паличками, немобільні. І тут як шарахнуло... Я стою в коридорі, а за спиною двері. Розумію – посипалися вікна, а двері придавили мене. Я кричу людям, щоб сідали, а вони не можуть – коліна не згинаються, вони старенькі. І коли я це кричала – знову вибух. Другий раз. Непередаваний звук, невимовний страх», – згадує цей день начальниця управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради.

Вона уже хотіла завести людей у внутрішню кімнату, де був архів управління. У цей момент через вибиті потужними вибухами вікна побачила, як на вулиці одна за одною вибухають і загоряються автівки.

«Полум’я, крики, вітер заганяє язики полум’я прямо в будівлю… Я не можу ні говорити, ні дихати. І розумію, що треба щось робити. Потім бачу – поліцейські вибігли, намагаються бігти до площі, а там уже загинули люди. Тоді я зрозуміла, що, можливо, обстріл закінчився. Ми ж не знали, що це саме було – авіаудар чи ракета... І я кричу їм: «Можна людей виводити?», а вони мені: «Швидко веди всіх до підвалу селищної ради». Ми швидко, наскільки могли, вивели всіх людей з приміщення, і все закінчилося. Тоді на площі загинули двоє людей – мама двох дітей і її батько. Це було страшно», – ділиться Валентина Лівець.

«Приміщення не буде, а клумба буде»

Після руйнування будівлі управління соціального захисту фахівці не зупинили роботу. Надання послуг вдалося відновити дуже швидко. Це стало можливим завдяки допомозі гуманітарних організацій, які надали офісні меблі та оргтехніку. Нині працівники соцзахисту допомагають людям отримувати гуманітарну допомогу, виплати, будівельні матеріали для ремонту домівок.

«На сьогодні практично вся громада отримує гуманітарну допомогу. Ми стараємося. У нас із міжнародними й українськими благодійними організаціями підписано 38 угод про співпрацю. У прикордонні села, де немає магазинів і люди не можуть приїхати по продукти, тричі на тиждень доставляємо харчові набори», – розповідає начальник Золочівської СВА Віктор Коваленко.

Також, за його словами, людям допомагають із дровами, пелетами, брикетами, медикаментами, а старости координують потреби у найвіддаленіших селах. З 2022 року в громаді створена комісія з розподілу гуманітарної допомоги, яка працює прозоро – під протокол і підписи, з обов’язковим фотофіксуванням видачі.

Серед тих, хто потребував особливої уваги, були й підопічні стаціонарного відділення – люди, які не могли врятуватися самостійно.

«У нас було стаціонарне відділення – будинок-інтернат, де проживали 17 одиноких людей, які потребували постійного догляду. У 2022 році ми евакуювали їх до Хорошівського будинку-інтернату – тоді це було питання життя і смерті. А в серпні 2024 року під приміщення Центру надання соціальних послуг прилетів КАБ. Адміністративна будівля зруйнована – дах знищено, несучі стіни й вікна вибиті. Отака наша реальність», – каже Валентина Лівець.

Жінка йде центром селища і показує руїни – вона пам’ятає, в який день і від якого обстрілу постраждала кожна будівля.

«От подивіться, яка гарна тут клумба. У нас біля управління теж така була – усе доглянуте, чисте. Але ми її обов’язково відновимо. Приміщення соцзахисту вже не буде, а клумба – буде. Так точно», – усміхається Валентина.