Новий фейк про Харків: як росЗМІ змішують минуле з теперішнім

«Слобідський край» показує, як швидко розвінчати фейкове повідомлення на конкретному прикладі.

На одному з російських пропагандистських Telegram-каналів днями з’явилася так звана «новина»: мовляв, Харківську митницю очолив Олег Шахрай. Це твердження супроводжувалося саркастичним коментарем про прізвище чиновника:

«Какая говорящая фамилия! Начальником Харьковской таможни стал Шахрай. Шахрай в переводе на русский — мошенник».

Але ця інформація — фейк, який легко спростовується звичайною перевіркою у відкритих джерелах.

У Телеграмі 10 грудня 2025 року росіяни «призначили» керівника митниці / Скрін з пропагандистського пабліка 

Як швидко з’ясував «Слобідський край», жодних кадрових змін у керівництві Харківської митниці наразі не відбувається. Очолює її Андрій Танцеров, і це підтверджується офіційними даними.

8 грудня 2025 року Танцеров звітував про результати роботи митниці за 11 місяців поточного року. Жодної згадки про зміну керівництва чи кадрові перестановки немає як у звітах, так і в новинах офіційних ресурсів Державної митної служби.

Звідки взявся Шахрай?

Проста перевірка прізвища Олега Шахрая у Google показує: він дійсно працював на посаді керівника Харківської митниці — але у 2021 році. Про це свідчать публікації на офіційній Facebook-сторінці митниці та в регіональних ЗМІ.

Світлину Олега Шахрая, яку нині поширюють пропагандистські канали, також узято з відкритих джерел того періоду. Російські автори фейку використали реальні факти минулого, щоб створити «сенсацію» у теперішньому.

Новина про призначення Олена Шахрая від 10 грудня 2021 року / Скрін з офіційній сторінці Харківської митниці у Фейсбуці

Типовий прийом пропаганди — змішування фактів з різних років

Зазначимо, що використання реальних подій, які відбувалися у різні роки в Україні, — один з улюблених прийомів маніпуляторів. Це далеко не перший випадок, коли російська пропаганда використовує події минулого, видаючи їх за актуальні. Такий підхід дозволяє їм маніпулювати емоціями аудиторії, особливо в періоди, коли в українському суспільстві зростає увага до теми корупції або змін у владі.

Можна припустити, що цей конкретний фейк про «нового» керівника Харківської митниці зроблено на фоні громадського резонансу, який виник у суспільстві після корупційного скандалу в енергетиці та відставці глави ОП Єрмака. Російські маніпулятори грають на емоціях і сподіваються, що прізвище Шахрай викличе обурення та недовіру до влади.

Отже, критичне мислення — найкращий захист від фейків

У часи інформаційної війни важливо не просто читати новини, а вміти їх перевіряти. Навіть один пошук у Google або перевірка на офіційному сайті може зруйнувати весь фейковий наратив.

Тож перед тим, як поширювати подібні «сенсації», радимо поставити собі просте запитання: чи це взагалі можливо, і що про це кажуть офіційні джерела?

Нагадаємо, «Слобідський край» зробив три експлейнери по медіаграмотності. Ми вже писали що таке медіаграмотність і чому вона критично важлива для харків’ян під час війни, як перевірити джерело інформації та за допомогою яких інструментів перевірити фото і відео.

Також можете пройти тест та перевірити, чи зможете ви захистити себе від інформаційних пасток. 

Кожен з вас допомагає нам триматися і працювати. Приєднуйтесь до спільноти «Слобідського краю».