Як куп’янська зоозахисниця в окупації рятувала покинутих тварин
Окупантів терпіла, як погану погоду
Повномасштабне вторгнення росії викликало паніку і страх у куп’янської зоозахисниці Вікторії Кручини. Першою була думка волонтерки, як бути з домашнім притулком і що робити з вуличними тваринами. Вона знала, що в росії немає гуманних законів стосовно безпритульних тварин.
Відійшовши від шоку, жінка вирішила відкинути всі страхи, адже відчувала відповідальність за братів наших менших. Вона вірила, що все вдасться. Саме з таким переконанням залишилась у Куп’янську і повернулася до своєї звичної справи – годувати вуличних тварин.
Вікторія говорить, що окупантів терпіла, як погану погоду. Вірила, що наші обов’язково повернуться в Куп’янськ, а от коли – не знала. Проте зізнається, що роздумувати більш глобально просто не було часу. На вулицях міста її чекали підопічні. Адже їсти вони хочуть завжди. Жінка згадує, що з кормами в перші дні окупації було зовсім скрутно. Магазини були закриті, бо запаси їжі для тварин дуже швидко розкупили. Тож для хвостатих готували кашу з мелених зернових.
– На зібрані від волонтерської діяльності гроші я закупляла крупу. Звичайно, не так, як раніше, по 100 мішків, а мішків 5-6 по 50 кг. Ділила відрами. Роздавала людям, які не мали коштів прогодувати навіть власних тварин, – розповідає Вікторія Кручина.
Жінка згадує, що в окупації дуже додавалося проблем через відсутність зв’язку та Інтернету. Для кращої комунікації зооволонтерці довелося змінити навіть власний імідж. На своєму одязі вона розмістила оголошення про те, що віддає в добрі руки кошенят та цуценят. На її футболці була інформація й про стерилізацію кішок і собак за пільговими цінами.
Оскільки більшість її добровільних помічників евакуювалася, Вікторії доводилось дуже багато переміщатися вулицями, щоб погодувати тварин у найвіддаленіших куточках. Згодом волонтерці подарували велосипед, і, зустрічаючи жінку в різних районах міста, люди бачили інформацію про роботу зоозахисниці. Власноруч, кульковою ручкою, Вікторія писала і оголошення, де повідомляла про місце та час стерилізації домашніх тварин, і розвішувала їх на стовпах.
Корми допомогли знайти ветлікаря
Згодом, коли частково відновилося транспортне сполучення, жінка почала виїжджати на закупки до Старобільська. Сухі корми там коштували дорого – більше 2 тисяч гривень за 10 кілограмів. Однак був Інтернет, де можна було розмістити інформацію для волонтерів з проханням про фінансову допомогу і таким чином закупити корми для тварин.
Одного разу, зайшовши в зоомагазин у Сватовому, Вікторія зраділа, бо побачила великі упаковки саме тих кормів, які полюбляють її підопічні. Та продавці відмовили жінці, бо корм уже був замовлений. Вони й розповіли їй про місцеву зоозахисницю Олену, яка має в домашньому притулку 79 кішок та більше 20 собак.
Згодом, коли виникла необхідність стерилізації тварин, Вікторія Кручина згадала про колегу зі Сватового, поїхала знову в сусіднє місто, віднайшла її будинок і попросила порадити спеціаліста зі стерилізації. Так до порятунку куп’янських хвостатих долучилася ветлікарка з Рубіжного.
У більшості випадків люди лишали своїх тварин
У довоєнному Куп’янську вже й забули про збільшення кількості вуличних тварин. Ще у 2016 році активістка Вікторія Кручина створила благодійну організацію «Промінь милосердя». Чимало зусиль доклала жінка, щоб довести куп’янським депутатам про необхідність прийняття гуманітарної програми «ВСВВ – вилов, стерилізація, вакцинація, випуск». Саме завдяки їй наступні декілька років куп’янчани не боялися міських вуличних собак. Кожний з них мав спеціальну кліпсу у вусі як знак того, що тварина стерилізована, вакцинована і безпечна.
– Я розуміла, що через початок військових дій цього року розраховувати на бюджетні кошти не варто. Однак збільшувати чисельність вуличних тварин не можна в жодному разі, – говорить зоозахисниця. – Тому за кошти волонтерів ще під час окупації нам удалося простерилізувати більше 100 куп’янських тварин. 20 безпритульних собак ми прооперували в Шевченковому.
Жінка розповідає, що після деокупації ситуація з кількістю тварин на вулицях значно погіршилась. З першими пострілами люди в паніці виїжджали і в більшості випадків лишали своїх котів і собак.
– Скоріш за все, так легше, простіше, – намагається виправдати своїх земляків Вікторія Кручина. – Та водночас не можу зрозуміти тих господарів, які залишили чотирилапих у закритих квартирах і просто кинули напризволяще. Таких тварин доводиться звільняти чи підбирати на вулицях, годувати, лікувати, стерилізувати, а вже потім прилаштовувати в небайдужі родини.
Стерилізації тварин жінка приділяє найбільшу увагу. Говорить, що господарям зазвичай шкода оперувати підопічних. Однак, коли кошенят та цуценят потім підкидають волонтерам, то добрих рук, на жаль, на всіх не вистачає.
Коли в місті стало гучно – ховалися разом
Разом з тваринами в підвалах Вікторія Кручина перечікувала обстріли під час деокупації. За офіційною версією звільнення Куп’янська відбулося 10 вересня, та за відчуттями зооволонтерки найгарячішим було 21 вересня. Жінка згадує, що цілий день орки обстрілювали Куп’янськ касетними бомбами. Одна з них прилетіла прямо на подвір’я будинку. Вікна в під’їзді повилітали разом з рамами.
– Мої собаки цілий день перебували в підвалі, дуже боялися. Вони відчували, що гатять прямо по нас, – говорить зоозахисниця. – Поряд у клітках переживали обстріли підібрані на вулиці чорно-білі коти. Одного я знайшла в районі цукрокомбінату, другого – на ринку, третій сам приблудився у двір і навіть не побоявся собак.
Сама ж Вікторія того дня об’їхала на велосипеді більшість локацій. Та з пів дороги все ж довелося повернутися в підвал до своїх підопічних, а планувала ще й води набрати.
– Встигла нагодувати собак біля поліції та на ринку. Насипала корму кішці біля дев’ятиповерхівки, накормила й трьох покинутих мисливських собак, перебуваючи вже в підвалі, – згадує Вікторія свій маршрут.
Слухаючи обстріли на вулиці, жінка думала, що багато тварин залишаються на цукрокомбінаті, евакуювати їх дуже важко, адже міст через Оскіл окупанти, відступаючи, підірвали. І на лівобережжі ще точаться запеклі бої.
– З поверненням України ситуація покращилась, бо до Куп’янська приїжджає багато волонтерів. Вони привозять корми для тварин та вакцини, допомагають евакуювати хворих до ветлікарень у Харкові. Крім того, багато собак живуть з українськими військовими, які їх годують і доглядають, – розповідає Вікторія.
На своїй сторінці у Facebook жінка ділиться свіжою історією, коли на вулиці знайшли цуценя, в якого був уже замалий ошийник, що вріс у шкіру. В місті обмаль лікарів, а ветлікарів і зовсім немає. Тож по допомогу звернулися до військового хірурга, який і прооперував бідолашного.
– Та й місцеві жителі стали більш гуманними, – розмірковує волонтерка. – Якщо на вулиці залишились одна-дві людини, то вони годують усіх собак і котів тієї місцевості, а ми намагаємось допомагати кормами. Раніше місцеві жителі не афішували свою допомогу тваринам, годували тихцем, боялися осуду сусідів. Зараз же всі як одна родина, допомагають одне одному і вуличним тваринам зокрема.
Говорить жінка й про те, що інколи догляду за тваринами «приплітають» політичну складову. Наприклад, нещодавно до неї зателефонувала куп’янчанка і поскаржилася на сусідського собаку, який вкрав її курку.
– Так годувати ж собаку потрібно, кормами можу допомогти, – порадила їй Вікторія.
Відповідь була приголомшливою:
– Нащо він мені, його ж господарі були проросійські і втекли за поребрик.
Сама ж Вікторія згадує, як розбитими мостами вивозила велосипедом собаку, який улітку жив з російськими військовими на ворожих блокпостах. Говорить, що перехожі куп’янчани не приховували здивованих поглядів, однак допомогти чомусь не поспішали. А ще зооволонтерка дивується мародерству. Вже після відступу росіян вона виявила розбиті будиночки в парку, які довгий час слугували прихистком вуличним котам.
Щастя під обстрілами
У домашньому притулку Вікторії Кручини залишаються тварини, які потребують лікування. Зараз у неї 25 пухнастиків. Кішку Асю Вікторія відбила у собак, а в кота Дракули хвора печінка. Наразі вони перебувають у Харкові, лікуються в стаціонарі. Здоровим тваринам жінка намагається знайти хорошу родину. Під час щоденних об’їздів зоозахисниця помічає нових котів. Говорить, що зазвичай вони залишаються на своїх нажитих місцях. Так, навіть на розбитому міському ринку доводиться годувати тих котів, які жили там у мирний час.
Покинуті собаки самі знаходять Вікторію. Нещодавно з центру міста і до самого дому її проводжав молодий алабай. І вона вже оголосила в соцмережах пошук родини для нього. Не менш вражає і історія вже немолодої вівчарки. Собака сам знайшов собі нову родину і проживає зараз на мікрорайоні Ювілейному. Люди розповідають, що, скоріш за все, він раніше жив у родині з дітьми, тому що дуже любить малих бешкетників – дозволяє їм усе.
Собаки більш прибиваються до людей. 25 жовтня в районі стадіону Вікторія зустріла добре знайомого багатьом куп’янчанам Жоріка. Погодувала й не могла здогадатися, де ж був Жорік під час обстрілів. Уже через декілька днів, переглядаючи соцмережі, жінка натрапила на відео визволення Куп’янськ-Вузлового і впізнала там пса. Виявляється, він став учасником історичної події, а можливо, й допомагав українським військовим.
– 20 вересня весь вечір ішов бій. Наші дуже красиво його вели – хоч музику пиши. Я відчула – все, переломний момент настав! Нарешті наші звільнять моє рідне місто, – згадує Вікторія. – Після деокупації, навіть під обстрілами, почуваю себе надзвичайно щасливою. ЗСУ просто боготворю. І радію, що можу тепер вільно рятувати, кормити, стерилізувати і щось організовувати заради куп’янських чотирилапих.
Вікторія згадує, з якою радістю зустріла нещодавно знайому продавчиню Анюту. Побачивши на початку вересня закритий магазин, зоозахисниця подумала, що подруга поїхала, та потім замислилася, а як же її коза.
Виявилося, що за два дні до приходу ЗСУ Анюту разом з чоловіком рашисти заперли в «комнату раздумий», що знаходилась у приміщенні міськрайсуду. Говорить, що при зустрічі замість звичного «здрасьте» в один голос і привіталися «Ну, слава Україні!». А потім зі сміхом згадували, як був приліт, як вони з чоловіком тікали, як потім на вулиці зустріла того ж російського вояку, показала йому середній палець і втекла. Навіть чоловік, увесь синій від побоїв, посміхається і говорить: «Ось так і переживаємо все – зі сміхом та адреналіном!»
Залишили тварину – допоможіть волонтерам фінансово
Вікторія говорить, що майже ніколи не рахує своїх зусиль, які вона вкладає в обрану справу. Та, на жаль, стерилізація, корми та лікування потребують доволі значних коштів. Зазначає, що не завжди є можливість невідкладно звернутися до волонтерів, тому інколи доводиться винаймати авто для перевезення тварин.
Куп’янські зоозахисники поспішають відновити до зими і будиночки для безпритульних тварин та облаштувати пункт стерилізації. Все це без фінансової складової реалізувати неможливо. Тому зооволонтерка Вікторія Кручина звертається по допомогу до небайдужих куп’янчан. Якщо вже сталося так, що ви змушені були покинути домашнього улюбленця, то допоможіть грошима. Адже більшість мешканців, які залишаються в місті, не мають роботи і стабільних доходів. Але вони діляться з покинутими тваринами їжею і теплом. Тому кожна гривня, перерахована зооволонтерам, допоможе і зігріє в зимову віхолу тваринку.
Перерахувати кошти можна:
- на картку Приватбанку 5168742724963073 Кручина Вікторія
- задонатити PayPal [email protected]
Обласне медіа «Слобідський край» частково об'єднало свої зусилля та майданчики з «Новим життям» (Близнюки), «Обріями Ізюмщини», «Куп'янськ.City» («Вісник Куп'янщини») та іншими ЗМІ регіону, щоб сприяти широкому розповсюдженню інформації про події на Харківщині.
Нагадаємо, триває евакуація жителів міста Куп’янськ. Через ризик постійних ворожих обстрілів мешканцям громади пропонують переїхати у Харків, а потім за бажанням у більш безпечні області країни.
Всіх евакуйованих забезпечать безоплатним проживанням у прихистках, гуманітарною допомогою, харчуванням, медичною підтримкою. Також їм допоможуть оформити довідки ВПО і відповідну грошову допомогу від держави та міжнародних організацій.
Нагадаємо також, що жителям районів області, помешкання яких найбільше постраждали в результаті збройної агресії окупантів, доставляють металопластикові вікна. Наразі робота із забезпечення людей віконною продукцією триває в Ізюмському, Куп’янському та Харківському районах.
Більше новин про події в місті Куп’янськ читайте на нашому сайті.