Дворічанська громада: частина – в окупації, частина – під обстрілами

Як живе Дворічанська громада Харківської області, половина території якої досі перебуває під окупацією, чому люди повертаються додому, незважаючи на постійні обстріли, та які проблеми їх найбільш хвилюють, розповіла «Слобідському краю» начальник селищної військової адміністрації Галина Турбаба.

Дворічанська громада була окупована 24 лютого. До війни, за даними статистики, тут проживало 16,5 тисячі осіб. 12 вересня приблизно половину території (умовна межа – по річці Оскіл) звільнили. Зараз звільнене ще одне село за Осколом, але за кількістю населення більша частина громади досі в окупації.

Багато людей з громади виїхало: найбільше – з Дворічної, із сіл – менше. Зараз населення звільненої території – до 2 тисяч мешканців, це приблизно третина від кількості людей, що була раніше. Багато хто виїхав, коли почалися обстріли. В перші дні після деокупації, розповідає призначена 27 жовтня начальником Дворічанської селищної військової адміністрації Куп’янського району Галина Турбаба, було більш-менш спокійно, люди вірили, що все буде добре, а потім почалися масовані обстріли, зокрема житлових масивів.

Вирва біля лікарні та житлових будинків Дворічна 

Усі 35 багатоповерхівок пошкоджені

Найбільше від ворожих обстрілів потерпає селище Дворічна, що розташоване найближче до лінії фронту. Всі 35 багатоквартирних будинків, які тут є, розбиті, починаючи з вікон і закінчуючи дахом, стінами. Дві двоповерхівки з них відновити, мабуть, уже неможливо. Також у селищі пошкоджено 18 адміністративних будівель – школа, районний Будинок культури, заклади культури, дитячий садок, приміщення пошти, Укртелекому, фінансового управління, управління соцзахисту, селищна рада.

Розбито близько 30 відсотків житлових приватних будинків. І масовані обстріли продовжуються.

Розбита багатоповерхівка 2022

– Логіки в цьому немає. Палять, щоб просто все знищити. Чим їм школа заважає? У громаді на звільненій території три школи зруйновано – Дворічанська, Колодязненська і Рідкодубська. Дитсадок у Дворічній зруйнований, Будинок культури із спортивною школою теж. У нас така спортивна школа була! Стільки дітей займалися і мали успіхи на всеукраїнському рівні, – розповідає очільниця Дворічанської селищної військової адміністрації.

Саме через обстріли громада не має можливості відновлюватися. Наприклад, можна налагодити електропостачання від сусідів, яким уже все зробили. Але те, що дадуть напругу на підстанцію, ситуацію не покращить: треба відремонтувати багато опор, перекинути проводи. Хто і як буде це робити під масованими обстрілами на замінованій території?.. Те ж саме – з газопостачанням. 

Школа в селі Рідкодуб

Нагальне питання – забезпечення людей дровами

Оскільки світла, газу та тепла в громаді немає, в селах перейшли на альтернативні види опалення: пічки, твердопаливні котли. Зараз селищна військова адміністрація роздає людям буржуйки. Ними також обладнали колективні підвали у багатоквартирних будинках, де зараз живуть дворічани.

Частина людей із Дворічної переїхала в села громади, де спокійніше і є рідня чи просто знайомі. Серед них багато жителів саме розбитих багатоповерхівок. Але у п’яти будинках на житловому масиві та в двох у центрі селища залишилися мешканці, які не хочуть виїжджати або їм нікуди. Тож підвальні приміщення забезпечили буржуйками для опалення, людям дали постільну білизну – і вони зможуть пережити зиму.

Дворічна: підвальне приміщення, де мешкають люди

Одне з нагальних питань зараз у громаді – забезпечення дровами. Куп’янський лісгосп, з яким селищна адміністрація має укласти договір на державні кошти, що вже надійшли, теж чекає розмінування території.

– Зараз місцеве ПСП «Виселок» проплатило дрова, і ми розвозили їх по Дворічній. Хоч трішечки забезпечуємо населення, – говорить Галина Турбаба.

«Ми» – це працівники селищної військової адміністрації, де зараз працюють лише Галина Турбаба та її помічник. Частина штату селищної ради звільнилася і виїхала після того, як голову громади перший раз забрали росіяни, і жінка місяць була в полоні. Дехто тоді і погодився на співпрацю з агресором. Потім пані Галину забрали вдруге – це тривало 50 днів. Коли після деокупації Харківщини вона повернулася на роботу, тих, хто погодився на співпрацю, вже не було: втекли.

Тож штатних працівників у селищній військовій адміністрації зараз двоє, а ще ті, хто почав працювати дистанційно. На місці їм допомагають дворічани, до того ж за власним бажанням. 

Возять питну воду в село Рідкодуб

Галина Турбаба вдячна Харківській обласній військовій адміністрації та волонтерам, які забезпечують громаду всім необхідним. «Дуже багато молоді нашої, яка зараз живе в різних куточках України, збирають кошти, телефонують, питають, яка потреба є, і привозять нам продукти, засоби гігієни, свічки, ліхтарики, пальне. Ми вдячні цій молоді за небайдужість», – каже очільниця Дворічанської громади.

Молодь передала для ДСНС    

Допомагають волонтери з Прилук, Білої Церкви, з Волині, приїздили поляки та англійці. Місцевим залишається лише розвозити гуманітарні грузи по селах.

Завдяки військовим налагодили пекарню, де двічі на тиждень печуть хліб і відвозять у населені пункти. Комунальне підприємство «Дворічна», директор якого Дмитро Стоянов багато допомагає громаді, забезпечує населення водою. Генератор на свердловині наповнює одну башту, а потім питну воду возять у село Рідкодуб і по Дворічній. Інші населені пункти мають колодязі або жителі зробили власні свердловини, тож водою забезпечені.

– Люди не голодують. Від хліба до води – все їм роздаємо. Тушонку, крупи, олію, вершкове масло, макаронні вироби, борошно – все, що до нас доїжджає. В селах легше, у Дворічній трішки важче, бо в жителів менше підсобного домашнього господарства. А в селах є городи, які встигли прибрати, навіть зорати на весну – допомогли місцеві фермери-одноосібники, – розповідає Галина Турбаба.

Роздають гуманітарну допомогу Слобідський край  

Ще колишні жителі громади передають плівку, щоб можна було закрити розбиті вікна. Ставити нові немає сенсу через масовані обстріли. Куп’янська районна військова адміністрація передала тарпаулін, щоб накрити пошкоджені дахи, бо шифер класти зараз також марно.

Фермери готують дітям подарунки на Новий рік

Машину, якою в селищній військовій адміністрації розвозять гуманітарну допомогу, надало господарство «Дворічанське-Агро». Автівка вже тричі потрапляла під обстріли, але нічого, працює. Це господарство багато допомагає громаді. Зараз запитали кількість дітей – хочуть зробити їм на Новий рік подарунки. До речі, дітей у громаді залишилося чимало, є школярі, які зараз не навчаються через відсутність зв’язку.