Із польських гмін - у громади Харківщини: який досвід ЄС може стати реальністю українських сіл
Охайні вулиці й дороги, роздільне збирання сміття, школи без їдалень і очисні споруди без неприємного запаху. Цієї осені представники громад Харківщини відвідали Польщу та побачили зсередини систему управління маленькими громадами. Деякі європейські практики вже зовсім скоро втіляться і в наших селищах і селах.
Довгоочікуване поновлення
Навіть невеликі за розміром громади можуть бути успішними, якщо їхні управлінці та мешканці в цьому зацікавлені й готові робити щось для змін. У цьому переконалися українські представники місцевого самоврядування під час навчального візиту до Польщі.
Такі поїздки з обміну досвідом ГО «Польсько-українська аграрна асоціація» почала влаштовувати ще до старту децентралізації в Україні – з березня 2015-го. Як розповів організатор поїздки, заступник голови ГО «Українсько-польська аграрна асоціація» Віктор Нестеренко, за кілька років відбулося багато таких візитів, завдяки яким найактивніші українські учасники вивчили, адаптували та впровадили у себе на територіях досвід польського місцевого самоврядування.
Зокрема, багато європейських практик успішно втілили у своїй громаді представники Нововодолазької селищної ради Харківської області.
Але у 2020 році через пандемію коронавірусу такі візити припинилися. І от після дворічної перерви українсько-польська співпраця поновилася.
Цьогорічний візит відбувся завдяки кільком організаціям: ГО «Польсько-українська аграрна асоціація», ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» за підтримки Польсько-української господарчої палати, Генерального Консульства Республіки Польща в місті Харкові та Генерального Консульства України в Кракові.
До Польщі попрямувала делегація з 15 чоловік: представників трьох громад Харківської області (Краснокутської, Коломацької та Олексіївської) та однієї громади з Житомирської області. Вчитися місцевому самоврядуванню в поляків їздили не тільки голови громад, а й спеціалісти, освітяни, лікарі та представники структурних підрозділів місцевих рад.
Програма поїздки була доволі насиченою. Із 18 по 22 жовтня члени української делегації зустрілися в Малопольському воєводстві з керівниками та представниками польських урядових і громадських організацій: Малопольської агенції регіонального розвитку, Краківської дорадчої сільськогосподарської служби, відділу сприяння розвитку сільських територій Малопольської маршалківської адміністрації. Крім того, гості з України побачили цікаві практики управління у гмінах Вішнев, Неполоміце, Скала, Мишлєніце і Шафляри.
Під час зустрічей українські й польські самоврядовці обговорювали, як активізувати міжрегіональне співробітництво з метою обміну досвідом. Крім того, налагоджували контакти у сферах залучення інвестицій, зеленого туризму, культури, медицини, освіти, спорту, фермерства, організації роботи в сільській місцевості дитячих дошкільних закладів та добровільних пожежних дружин.
Бібліотека як центр життя
У перший день українську делегацію прийняв Генеральний консул України в Кракові Вячеслав Войнаровський. Під час зустрічі обговорювали важливість для українських громад впроваджувати європейські практики та досвід.
Крім того, українська делегація поспілкувалася з представниками Асоціації фермерів, нашим самоврядовцям розповіли про розвиток сільського господарства, державні дотації фермерам і розвиток зеленого туризму в гмінах.
Другий день пройшов у гміні Вішнев, де учасники поїздки ознайомилися з роботою закладів культури, освіти й організацією благоустрою на території гміни.
Ірина Карабут
Голова Краснокутської селищної ради
‒ Мене особисто вразила робота бібліотеки, ‒ розповідає учасниця візиту, селищний голова Краснокутська Ірина Карабут. — Головна ідея цього закладу – відірвати дітей і дорослих від гаджетів, дати їм можливості для повноцінного цікавого дозвілля. Бібліотекарка – це «людина-живчик». Незважаючи на свій вік (понад 50 років), вона дасть фору навіть молодим людям. Вона закрутила навколо бібліотеки велику кількість населення, проводить різні конкурси, читання, виставки для дітей і дорослих, благодійні акції, волонтерством займається. Це людина, яка насамперед живе справами та життям гміни.
Харківські делегати побачили, як працюють у польських селах школи, розповів Віктор Нестеренко.
Наприклад, школу в Неполоміце побудували за кошти гміни, але потім влада передала заклад в управління громадській організації – батьківському комітету.
Школа обрала для себе нестандартні методи навчання та концепцію шестигранника. У цій геометричній формі тут виконано безліч речей: від навчальних класів і клумб до грудочок рафінаду в їдальні. Кожен клас має власну вбиральню та вихід на подвір’я. У школі є сучасний спортивний і гімнастичний зали, власна музична студія та подвір’я для активних занять на свіжому повітрі. Дуже вільна й тепла атмосфера в кабінеті літератури, де заняття можуть проводитись на килимі, а діти не сидять за партами, вони влаштовуються на пуфиках, підлозі чи стільцях.
Читайте також: Децентралізація на Харківщині: історія з географією
Заклад працює за принципом навчально-виховного комплексу: 18 дітей навчаються у школі, 37 ‒ у дитсадочку. Школа вельми популярна серед населення, тому батьки возять сюди своїх дітей навіть з центру гміни.
Українські гості відвідали кілька шкіл і садочків у польських гмінах, і наших земляків вразило те, що в Польщі нема шкільних автобусів. Влада не витрачає кошти на утримання автобусів і перевезення. Діти добираються до шкіл пішки, на велосипедах, на громадських автобусах, або їх привозять батьки.
Не виділяє держава кошти й на шкільне харчування. Це – прерогатива батьків. Вони сплачують, а заклад укладає договір з фірмою-постачальником, яка доставляє школярам їжу в боксах. До того ж, у школах нема харчоблоків.
Ірина Карабут
Голова Краснокутської селищної ради
‒ Мене, як у минулому вчителя, вразило те, як польські діти поводяться на перервах, ‒ ділиться враженнями Ірина Карабут. ‒ Вони роблять що хочуть: лежать або сидять на підлозі, бігають, граються. Ніхто їх не зупиняє і не обмежує. Вони витрачають зайву енергію на перерві, а на уроці займаються вже навчанням.
Школи, що вражають
Харківські делегати побачили, як працюють у польських селах школи, розповів Віктор Нестеренко.
Наприклад, школу в Неполоміце побудували за кошти гміни, але потім влада передала заклад в управління громадській організації – батьківському комітету.
Школа обрала для себе нестандартні методи навчання та концепцію шестигранника. У цій геометричній формі тут виконано безліч речей: від навчальних класів і клумб до грудочок рафінаду в їдальні. Кожен клас має власну вбиральню та вихід на подвір’я. У школі є сучасний спортивний і гімнастичний зали, власна музична студія та подвір’я для активних занять на свіжому повітрі. Дуже вільна й тепла атмосфера в кабінеті літератури, де заняття можуть проводитись на килимі, а діти не сидять за партами, вони влаштовуються на пуфиках, підлозі чи стільцях.
Заклад працює за принципом навчально-виховного комплексу: 18 дітей навчаються у школі, 37 ‒ у дитсадочку. Школа вельми популярна серед населення, тому батьки возять сюди своїх дітей навіть з центру гміни.
Українські гості відвідали кілька шкіл і садочків у польських гмінах, і наших земляків вразило те, що в Польщі нема шкільних автобусів. Влада не витрачає кошти на утримання автобусів і перевезення. Діти добираються до шкіл пішки, на велосипедах, на громадських автобусах, або їх привозять батьки.
Не виділяє держава кошти й на шкільне харчування. Це – прерогатива батьків. Вони сплачують, а заклад укладає договір з фірмою-постачальником, яка доставляє школярам їжу в боксах. До того ж, у школах нема харчоблоків.
Охайні вулиці й чисті села
Найбільше наших самоврядовців у Польщі вразив охайний стан населених пунктів і чистота. Це й не дивно, адже поляки дуже відповідально ставляться до навколишнього середовища і ще змалечку привчають дітей дбати про екологію.
Ірина Карабут
Голова Краснокутської селищної ради
Ми часто говоримо, що треба починати із себе. Там біля кожного двору, біля кожної садиби прибрано, насаджено багато хвойних дерев, і кущів, і газонна трава. Дуже красиво та естетично.
Світлана Непомяща
Заступник директора Шелестівського ліцею
Ми їздили селами Польщі, такими самими, як наше Шелестове чи Коломак, ‒ розповідає представниця Коломацької громади, заступник директора Шелестівського ліцею Світлана Непомяща. ‒ Ми бачили, який там порядок і чистота. У садочках і школах ведеться роздільне збирання сміття. Дітей з дошкільного віку вчать сортувати відходи. Це дуже добре, і вважаю, що в нас також слід це зробити.
Мешканці польських сіл самі організовують сортування і збирання, сумлінно платять за вивезення сміття, а влада лише контролює стан вулиць.
Ще одна практика, яка вразила наших представників, ‒ це система очисних споруд. У місько-сільській гміні Скала побудований такий сучасний комплекс, до якого підключені всі будинки населеного пункту. Стічні води з будинків проходить багато ступенів очищення з дотриманням усіх екологічних норм, у результаті чого кришталево чиста вода надходить у річку. При цьому на очисних спорудах абсолютно відсутній неприємний запах.
Цікавою стала для представників Харківщини і система формування місцевих бюджетів у Польщі. Як розповіла представниця Олексіївської сільської ради, начальниця фінансового відділу сільради Ірина Шевченко, головний місцевий податок, з якого наповнюється бюджет гміни - це ПДФО. Він стягується не за місцем реєстрації підприємства, як в Україні, а за місцем реєстрації працівника. А тому влада гміни намагається створити якомога сприятливіші умови для життя людей. А щоб молодь переїжджала жити у гміну, намагаються побудувати якісну інфраструктуру.
Клуби за інтересами
Мешканці польських містечок беруть активну участь у суспільному житті. Тут є багато клубів за інтересами для жінок і чоловіків, для молоді і людей поважного віку. Приміром, громадська організація «Коло господинь» збирає активних жінок. Працівники відділу культури проводять з ними різноманітні творчі заняття, майстер-класи. Жінки малюють, плетуть, виготовляють різні вироби, а потім організовують ярмарки хендмейду.
‒ Це дуже активні люди, які організовують ярмарки, громадські обговорення, розв’язують якісь громадські проблеми. Люди похилого віку в Польщі не замкнуті в собі, а перебувають у вирі суспільного життя, ‒ розповідає краснокутська самоврядівка.
Цікавою для представників місцевого самоврядування України став польський досвід організації роботи добровільної пожежної дружини ‒ «Стража Пожежна». Стражі займаються первинною ліквідацією пожежі до приїзду бійців державної пожежної служби, виїжджають на місця ДТП та займаються рятувальними роботами. Свою справу дружинники роблять безоплатно та сумісно з основною роботою.
«Стража Пожежна» має своє приміщення з гаражем для пожежних автомобілів, кімнатою відпочинку та залом для зборів. До речі, загальні приміщення не простоюють у вільний час, а здаються в оренду для святкових заходів і бенкетів. Таким чином громадська організація ще й заробляє кошти на своє утримання.
Причому такий принцип діє також і в інших закладах інфраструктури: школах, клубах та адміністраціях.
Побачили, повернулися, запровадили
Навчальна поїздка до Польщі дала харківським гостям багато ідей для втілення у своїх громадах. Зокрема, як зазначила Ірина Карабут, одразу по поверненню в громаді почали наводити лад на узбіччях доріг: косити, вирубати кущі, прибирати сміття. «Узбіччя – це обличчя громади, тому вони мають бути чистими», ‒ вважає голова селищної ради.
На цьому обіцяють не зупинятися, а передавати європейську охайність іншим мешканцям громади.
Світлана Непомяща
Заступник директора Шелестівського ліцею
Найперше хочеться, щоб був такий порядок. І починати треба із себе: навести лад у своїх дворах, на узбіччях доріг, у парках. Починати слід з дошкільних закладів, адже ще змалечку потрібно привчити дітей дбати про свою батьківщину, про її чистоту й порядок, про екологію, ‒ говорить Світлана Непомяща. ‒ Хотілося б, щоб і наші мешканці дбали про екологію, не спалювали сміття, не забруднювали землю і повітря.
Домовилися українці з поляками і про культурний обмін. Так, цілком імовірно, що на музичний фестиваль на Співочих терасах, що проходить на Краснокутщині, наступного року запросять і творчі колективи з Польщі. Також плануються візити з обміну для дітей і молоді.
‒ Головне, що ми зрозуміли й побачили у такій поїздці ‒ успіх громади залежить не від Києва чи Харкова, а від самих мешканців, від їхнього бажання щось змінювати. А тому, сподіваюсь, цей досвід ми втілимо й у своїй громаді, ‒ підсумовує заступниця директора Шелестівського ліцею.