Фермерські сподівання: кому дістануться мільярди держпідтримки

Фермерські сподівання: кому дістануться мільярди держпідтримки

Фото: Український інтерес, Марина Проценко

На підтримку малих фермерських господарств і створених ними кооперативів цього року витратять із держбюджету мільярд гривень, що в сорок разів більше, ніж у середньому за останні сім років. Крім того, аграріям пообіцяли дотації для зниження вартості агротехніки та кредитів, компенсації вартості закупівлі насіння вітчизняного виробництва та інші аграрні «пряники».

Непідйомні податки

Останню держпідтримку від держави фермери отримували ще десять років тому, розповідає керівник господарства зі Зміївського району Олександр Строгий, який вже понад 20 років очолює СФГ – Строгого Олександра Федоровича. Останні роки підтримки не було, що й поставило сільгоспвиробників у складне становище. Завершальною краплею стало скасування спецрежиму ПДВ.

Нагадаємо, до 2016 року українські сільгоспвиробники отримували на спеціальні рахунки платника 100 % суми ПДВ, а вже із січня 2016-го для сільгосппідприємств запровадили нові правила. Так, для тих підприємств, які займалися тваринництвом та ВРХ, співвідношення між часткою доходів, яка відходила до держбюджету, та часткою, яка залишалася на його спецрахунку, становило 20 % на 80 % відповідно. Для аграріїв, які вирощували та реалізовували зернові та технічні культури, це співвідношення становило 85 % на 15 %, де менша частина залишалася у власному розпорядженні виробника. При реалізації іншої сільгосппродукції – 50 % на 50 % відповідно.

Але з 2017 року спецрежим узагалі припинив діяти.
– Ми бачимо, що спецрежим уже забрали. А це гроші – зовсім не ті 6 мільярдів гривень, які вони (Уряд. – Авт.) планують витратити на підтримку фермерства, – додав Олександр Строгий.

Не погоджується зі скасуванням спецрежиму і його колега з Близнюківського району – голова ФГ «Агротрек» Володимир Сморщок.
– Що таке ПДВ? Це коли беруть якийсь матеріал, з нього виробляють щось нове і продають. Ми беремо насіння,  добрива і вирощуємо культуру, тобто робимо цю додану вартість. Якщо хтось купує цю продукцію та вивозить за кордон – це вже не додана вартість. Натомість  після скасування спецрежиму, Уряд запровадив відшкодування ПДВ для господарств, які експортують зерно за кордон, – каже Володимир Сморщок. – Чому не можна зробити таке: якщо вивозиться сирець, то буде відшкодовуватися 10 %, якщо це продукція переробки – 15 %, якщо повністю готова продукція – вже 20 %?

На думку фермера, це сприяло б розвитку фермерства та збільшило кількість робочих місць у селі.
Про високі податки говорить і голова правління Харківської обласної організації роботодавців у сфері агропромислового комплексу, керівник ПСП Фрунзе, що в Зачепилівському районі, депутат Харківської облради Іван Глянь. Він теж понад 40 років працює у сільському господарстві.

– Тільки вдумайтеся в цифри. За минулий рік господарство заплатило з одного га 4266 грн різних податків – це і ПДФО, і ЄСВ, й інші. Постає питання: яка віддача від поля, того клаптика землі та ферми? – каже аграрій. – На фоні цього не всі сільгоспвиробники працюють офіційно та сплачують податки. Багато хто працює в тіні – і це проблема сьогодення.
За словами Івана Гляня, правильно, що Міністерство дійсно взялося за розвиток малого фермерського господарства. Адже розпочати свій бізнес, не маючи необхідної матеріальної бази, важко.

Майбутнє  за фермерством

Фактично без підтримки держави, на думку аграріїв, село втратило прошарок середнього класу, який складають малі господарства. Так, за інформацією Міністерства агрополітики, на тисячу сільського населення  маємо лише 2,5 фермерських господарств, що значно нижче за показник у Європі.

Зокрема, на Харківщині, за даними Департаменту агропромислового розвитку ХОДА, виробничу діяльність ведуть 2 тисячі сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання, у тому числі 1,3 тисячі фермерських господарств, які мають у своєму розпорядженні 271,3 тисячі гектарів сільськогосподарських земель. Середня площа одного фермерського господарства в області складає близько 215,5 гектара.

Крім того, станом на 1 січня на території регіону зареєстровано 16 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, але лише два здійснюють господарську діяльність у галузі рослинництва.
– Питома вага валової продукції сільського господарства, виробленої фермерами, залишається незначною. За минулий рік вона склала 8,5 %. При цьому це в основному продукція рослинництва, – розповів директор Департаменту АПР Харківської облдержадміністрації Олександр Нездюр.

Головна причина такого становища, зазначає директор Департаменту АПР, – це дефіцит коштів для якісного поліпшення матеріально-технічної бази.
– На моє глибоке переконання, за розвитком фермерського та кооперативного руху – майбутнє.  Про це свідчить досвід  країн ЄС, – додав Олександр Нездюр.

Курс  на європейську модель

За словами президента Асоціації фермерів та землевласників України Івана Томича, цьогоріч Уряд дає чіткий сигнал і програму розвитку фермерських господарств із чималим фінансуванням, якого не було вже багато років.
– Кількість фермерських господарств протягом останнього десятиріччя впевнено знижувалася, проте відтепер усе буде інакше: ми повернемо людей до землі й села. Завдяки цим програмам розвитку можемо створити понад мільйон робочих місць, і люди вже в пошуках кращої долі не їхатимуть на заробітки на чужину, – розповів Іван Томич.
За його словами, в Україні почнуть створюватися та міцнішати ферми сімейного типу, яких чимало є в країнах Європейського Союзу.
Дотації та дешеві кредити

Про те, що європейська модель господарювання, а саме розвиток малого та середнього фермерства, – у пріоритеті Уряду, говорить і заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета. Так, у Державному бюджеті на 2018 рік передбачено 6,3 мільярда гривень на розвиток сільського господарства.


На нову програму з розвитку фермерських господарств та кооперації передбачено фінансування в 1 мільярд гривень. Сюди закладено й виплати дотацій, здешевлення агротехніки та кредитів, компенсації вартості закупленого насіння.
За інформацією Міністерства агрополітики України, одним із прогнозованих результатів дії програми має стати збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції аграрної галузі з 6 до 10 %.

Основна частина суми піде на кредити для фермерів. Тут компенсуватиметься 1,5 облікової ставки Національного банку, що на сьогодні становить 24 %.
– Є практика, коли банки не дуже охоче кредитують малих виробників через те, що в них немає застави, – повідомив 26 лютого під час семінару в Харкові Віктор Шеремета. – Ми зараз проводимо роботу, і я бачу, що вже деякі банки почали  знижувати планку вимог для отримувачів кредитних ресурсів. Якщо раніше вони розглядали позичальника, у якого більше 500 га, то на сьогодні, приміром, «ПриватБанк» готовий до 500 тисяч гривень позичати без застави. «Ощадбанк» теж уже почав розглядати виробників, які обробляють до 100 га.

Одна корова =  24 тисячі гривень компенсації

Загалом на розвиток тваринництва планують спрямувати  4 мільярди гривень. Більшість від загальної суми – 2,5 мільярда гривень дістанеться агровиробникам, які цього року будуватимуть або реконструюватимуть тваринницькі комплекси.

За словами заступника міністра, якщо кошти залучені за допомогою кредитних ресурсів, буде відшкодовуватися 25 % від загальної суми кредиту, а якщо фермер побудує тваринницький комплекс за власні ресурси, то держава поверне 30 % від вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів.
Але, аби отримати компенсацію, сільгоспвиробник має обов’язково розробити проектно-кошторисну документацію, яка підтвердить вартість витрачених матеріалів і робіт.

Ще один напрям підтримки тваринництва, куди спрямують 300 мільйонів гривень, – компенсація за придбання племінних тварин. Так, на закупівлю однієї племінної корови чи нетеля передбачається відшкодування у розмірі 24 тисячі гривень.
– Тобто 50 % від закупленої вартості. Тож якщо племінний нетель коштує приблизно 48 тисяч, то фермеру відшкодують половину суми, – додав Віктор Шеремета.

Не забули у новій програмі й про інших тварин. Приміром, за купівлю племінної свині господарству відшкодують 5 тисяч гривень, а за племінну  вівцю – 4 тисячі гривень.
– Також у тваринництві передбачили ще одну компенсацію, яку можуть отримати громадяни, які вирощують телят, – розповів заступник міністра. – Так, за теля до однорічного віку компенсація складатиме 2,5 тисячі гривень і виплачуватиметься щоквартально. Загалом, на це передбачено 700 мільйонів гривень.

За словами Віктора Шеремети, тут основна робота ляже на органи місцевого самоврядування. Адже селянин повинен буде зареєструвати теля і отримати паспорт на тварину, а сільська рада – оформити документи та подати їх на область.
– Далі формується реєстр, який передається в Міністерство, а ми інформуємо Казначейство, яке здійснює виплату коштів уже на особисті рахунки селян, – додав заступник міністра.
У свою чергу, для агровиробників, які утримують молочних корів, у програмі передбачено 1,5 тисячі гривень компенсації на одну голову. Ця сума виплачуватиметься одноразово, за умови, якщо корова, зареєстрована на 1 січня, буде збережена до 1 липня. Загальний фонд цього напряму складає 500 мільйонів гривень.

Підтримка вітчизняного

Ще один напрям підтримки фермерів – це компенсації вартості придбаної вітчизняної техніки. Крім стандартних 25 % компенсації, за програмою здешевлення сільськогосподарської техніки фермери додатково отримають 15 % компенсації – тобто загалом 40 %. В оновленій програмі держпідтримки збільшено перелік техніки – з 800 до 2300 найменувань від 60 українських виробників.
Фермер може отримати цю компенсацію від державного банку, через який повинен придбати техніку, а потім подати відповідні документи та отримати свої кошти. Компенсують не тільки техніку, а й насіння, пояснює заступник міністра, але головна умова – знову вітчизняний виробник.

– Галузь насінництва є важливою складовою розвитку агропромислового комплексу. Селекції та генетиці насіння ми завдячуємо успіхам у високій врожайності, валовому зборі зернових та експорті. Зараз закордонні компанії пропонують широкий спектр якісного насіння, але з такою тенденцією може зникнути наш вітчизняний виробник. І це тільки сприятиме зростанню цін на закордонний посівний матеріал, – розповів Віктор Шеремета.
За його словами, хоча сума обмежена і складає не більше 30 тисяч гривень на одне господарство, це дозволить підтримати як аграріїв, яким будуть повертатися кошти, так і українських виробників насіння.

Також Віктор Шеремета  додав, що механізм надання  коштів – на фінальній стадії погодження, але вже сьогодні фермери можуть закуповувати українське сертифіковане насіння, щоб отримати компенсацію. Після складання відповідного акта посіву та оформлення всіх необхідних документів фермер отримає компенсацію 80 % протягом двох місяців. Документи розглядатимуться двічі на рік – після весняної  та осінньої посівної.
Ще 5 мільйонів гривень спрямують на компенсацію дорадчих послуг, але не більше 10 тисяч гривень на одного суб’єкта.
– Ми розуміємо, що не кожний фермер може написати бізнес-план, і йому на допомогу можуть прийти експерти у цій справі, – додав заступник  міністра.

Ягідники та молочники – у кооперативи
Ще один з механізмів фермерської підтримки в Україні – відшкодування кооперативам 70 % вартості обладнання. Це можуть бути кооперативи, що працюють, або ж новостворені.
– У цьому році ми зосередимося на двох видах кооперативів – молочному та плодово-ягідному. Ці напрями передбачають найбільший ефект зі збільшення продукції з доданою вартістю, створення робочих місць для селян та розвитку місцевої інфраструктури, – відзначив  Віктор Шеремета.
Так, ягідничим кооперативам компенсація надаватиметься за обладнання для зберігання і шокової заморозки.
 – До речі, ягідництво – це дуже перспективний напрям. Тут з одного гектара можна отримати 500 тисяч гривень прибутку, реалізувавши продукцію. Але потрібні вкладення в сотні тисяч гривень. Тому займатися одноосібно тут важко. Ось тут  можуть прийти на допомогу  кооперативи, – додав він.
Молочні кооперативи отримають компенсацію за доїльне обладнання і обладнання для охолодження молока.
За словами заступника міністра, цим шляхом пішли країни Європейського Союзу. Приміром, у свій час Польща та країни Прибалтики надавали допомогу тим господарствам, у яких більше трьох корів, щоб люди збільшували кількість поголів’я.
Також 300 мільйонів гривень у Держбюджеті України на 2018 рік передбачено на компенсацію вартості придбаного посадкового матеріалу для садів та виноградників.
 – Якщо придбаний саджанець сертифікований, господар може повернути 80 % від вартості матеріалу, – додав Віктор Шеремета.

Автор: Марина Проценко