Володимир Святаш: «Наступним кроком має стати будівництво кардіологічного центру»

Володимир Святаш: «Наступним кроком має стати будівництво кардіологічного центру»

Фото: СК

Будівництво сільських амбулаторій, створення госпітального округу, відродження ефективного лікування онкології – про ці та інші компетенції Постійної комісії з питань соціальної політики, охорони здоров’я, реабілітації учасників бойових дій та АТО «СК» говорив з головою комісії Володимиром Святашем, його заступником Денисом Дорожкіним і членом комісії Тетяною Бідняк.

– Які з питань, що розглядала комісія протягом року, на вашу думку, були найважливішими для області?

ВС: Однозначно, головні питання стосувалися реформи охорони здоров’я. Вони були винесені на обговорення не тільки серед членів нашої комісії, адже багато з моїх колег входять у склад тимчасової комісії з реформування охорони здоров’я. Щодо роботи комісії, яку я очолюю, то ми намагаємося максимально сприяти вирішенню актуальних питань у сфері медицини: будівництво амбулаторій, затвердження кількості госпітальних округів, а також процес автономізації закладів охорони здоров’я.
Зокрема, одне з позачергових засідань комісії було присвячено первинній ланці медицини та будівництву сільських амбулаторій. Результатом стало те, що на останній сесії депутати затвердили будівництво 30 амбулаторій. По 27 об’єктах уже проведено тендерні процедури та розпочато роботи. Знаковим є те, що ці медичні заклади матимуть житло для лікаря та автомобіль. На мій погляд, саме цей проект має повернути висококваліфікованих медиків у село.

– До речі, на останньому пленарному засіданні сесії обласної ради депутати затвердили створення одного госпітального округу на всю область. Що буде після того, як Уряд ухвалить цю схему?

ВС: Аби говорити, що буде після, потрібно розуміти передісторію такого рішення. Звичайно, ми подавали своє бачення кількості госпітальних округів, які б могли забезпечувати якісну медицину на вторинному рівні. І це не один округ.
У Кабміні нам запропонували чотири округи – ми не погодилися. Ми зібрали робочу групу, до якої ввійшли науковці, медики-практики, аби все обговорити та прийняти консолідоване рішення. Після обговорення зупинилися на семи госпітальних округах: шести в області та одному в Харкові.

Саме таке рішення затвердила сесія обласної ради. Але в Кабінеті Міністрів з таким баченням не погодились. А відсутність в області госпітальних округів загрожувала тим, що з 1 жовтня ми просто не отримали б фінансування. Тому в серпні ми затвердили один госпітальний округ в області – абсолютно не зрозуміле для мене рішення. Але не голосувати за нього ні я як депутат, ні мої колеги не могли, адже медицина залишилася б без фінансування.
Що буде далі – зараз сказати важко. Але можу сказати точно, що якщо Кабмін затвердить таку схему, в області з’явиться два керівні органи – нині чинне Управління охорони здоров’я ХОДА та Управління госпітальним округом, яке теж матиме відношення до всіх медичних закладів регіону.
Виходить, управління, що опікуватиметься госпітальними округами, матиме фінансування, а чинне управління – ні, воно матиме тільки управлінські функції.

– Скільки разів загалом збиралася комісія?

ВС: Із початку каденції комісія провела 36 засідань, вісім з них – цього року. Я очолюю комісію вже дванадцять років і хочу сказати, що каденція, у якій ми зараз працюємо, надзвичайно важка. Це пов’язано з великою кількістю проблемних питань. Одне з них стосується війни на сході України, а оскільки Харківщина терито-
ріально межує з областями, де зараз триває конфлікт, ми прийняли найбільшу кількість переселенців. На сьогодні їх в області близько 130 тисяч. Відповідно, для регіону додалися витрати на лікування внутрішньо переміщених осіб. Саме для регіону, бо держава не передбачає фінансування цієї категорії громадян. Вийшло так, що перерозподіл фінансів, які раніше витрачалися лише на лікування хворих, відбувся і через збільшення поранених на сході. Частину коштів спрямували на реабілітацію і лікування учасників бойових дій. Враховуючи, що ми обмежені в коштах і на всі види діяльності грошей не вистачає, ми намагаємося скрупульозно підходити до викликів, які постають перед жителями області сьогодні.

– На Харківщині впроваджується обласна програма «Здоров’я Слобожанщини 2017–2018», контроль за якою здійснює облрада. Розкажіть про здобутки програми за минулий рік.

ВС: Ця програма не нова для Харківщини. Вона працює вже більш ніж дванадцять років. Минулого року для її реалізації з обласного бюджету та медичної субвенції було виділено 486 мільйонів 300 тисяч гривень. Програма розробляється спільно комісією та Управлінням охорони здоров’я ХОДА.
Чинна програма ввібрала в себе всі напрями нашої діяльності: будівництво та ремонти закладів охорони здоров’я, закупівля медикаментів та обладнання.

Приміром, на позаминулій сесії ми вносили пропозицію закуповувати за кошти обласного бюджету препарат герцептин для жінок, хворих на рак молочної залози. Таке рішення було прийнято після того, як ми проаналізували кількість хворих і побачили, що з держбюджету не виділяється необхідне фінансування. Також через обласну програму ми намагаємося привернути увагу до орфанних захворювань, на лікування яких знову ж ніколи у країні не виділялися кошти. Ці захворювання рідкісні, але для хворих, або ж батьків, діти яких хворіють, лікування дуже затратне. Також за допомогою цієї програми в районах ми створили унікальні центри. Приміром, ще в попередні роки в Лозовій відкрили відділення гемодіалізу. Таким чином спеціалізована допомога, яка є третинним рівнем медичної допомоги в Україні, наблизилася безпосередньо до населення. Це дало можливість не їздити на цю процедуру в Харків
жителям Сахновщинського, Кегичівського, Близнюківського, Лозівського, Первомайського та Зміївського районів.

– Які заходи передбачає ця програма на 2018 рік? Чи буде розроблятися подібна програма на наступні роки?

ВС: Програма охоплює широкий спектр питань, пов’язаних із серцево-судинними захворюваннями, онкологією, травмами, дитячими хворобами. Звичайно, у наступні роки її буде продовжено, адже це єдиний механізм фінансування медицини з обласного бюджету.
Щодо заходів на майбутнє можу сказати, що два останні роки ми спільно з облдержадміністрацією працюємо над відродженням сучасного та ефективного центру лікування онкологічних захворювань у регіоні. Поки цей напрям є одним з найбільш уразливих місць медицини області й загалом України. І це не тому, що тут працюють погані фахівці чи ще щось, а тому, що і будівля, і обладнання застаріло. Але, звичайно, самостійно область будівництво не потягне. Це можливо лише за державної або міжнародної допомоги. Але кроки керівництва області й та робота, яка сьогодні ведеться, дають надії, що нам усе вдасться. Але це тільки початок. На мою думку, наступним кроком має стати будівництво кардіологічного центру. Адже найбільший відсоток смертності сьогодні в Україні саме через серцево-судинні захворювання – інфаркти, інсульти. До того ж кваліфікованими кадрами ми забезпечені. 

ТБ: Ми звертатимемося до обласної ради та Управління охорони здоров’я ХОДА з тим, щоб нам надали статистику щодо найбільш поширених онкологічних захворювань. Маємо намір включити до обласної програми на наступні роки ще окремі категорії пацієнтів, тому що коштів, які ми виділяємо через комісію, недостатньо.

– Ще цієї весни комісія ухвалила звернення до Кабміну щодо виділення додаткових коштів на закупівлю інсуліну. Яку відповідь отримали? Скільки коштів ще бракує
регіону на інсулін?

ВС: Додаткові кошти ми не отримали. Такі звернення надсилає не тільки наша область, проблеми з інсуліном є і в інших регіонах. Щодо коштів, необхідних на інсулін, то давайте рахувати: сьогодні на Харківщині 13 709 хворих на інсулінозалежний тип цукрового діабету (за даними галузевої статистичної звітності). Із загального числа 8773 хворі проживають у Харкові, ще 6860 хворих – у районах та містах обласного значення. Відповідно до розрахунків фахівців, річна сума, яка необхідна, аби забезпечити інсуліном усіх хворих, складає майже 120 мільйонів гривень.

А субвенція з держбюджету цього року становила 45,3 мільйона гривень. Ці кошти було розподілено між місцевими бюджетами області пропорційно чисельності хворих за місяцями. За узагальненою інформацією керівників закладів охорони здоров’я, аби повністю забезпечити хворих препаратами, регіону не вистачає 53,8 мільйона гривень.
Звичайно, таких коштів в обласному бюджеті немає. Тому щоб своєчасно забезпечити хворих препаратами, як тимчасовий варіант вирішення проблеми, Управління охорони здоров’я ХОДА перерозподілило державні кошти. Так, частину коштів субвенції, яка була розбита по місяцях, з кінця року перенесли на липень-серпень 2018 року.

– Розкажіть про програму соціальної підтримки учасників АТО на 2017–2018 роки: скільки коштів було виділено, скільки осіб вдалося охопити?

ТБ: Ця програма – комплексна. Вона охоплює всі проблеми, що стосуються учасників бойових дій і членів їх сімей, тому діє за кількома напрямами. Основні з них – це психологічна реабілітація та адаптація і охорона здоров’я учасників бойових дій. Для цього з обласного бюджету було передбачено близько 3 мільйонів гривень. Приміром, з початку 2017 року завдяки програмі ми відправили на оздоровлення в санаторно-курортних закладах області 164 АТОвців. На це з обласного бюджету витратили 735 тисяч гривень. Окрім цього, наші бійці проходять лікування в обласному госпіталі ветеранів війни. За минулий рік тут отримали медичні послуги 688 учасників АТО і четверо членів сімей загиблих учасників бойових дій, ще 24 особи проходили стаціонарне лікування.

ДД: Цього року ми маємо намір охопити більше учасників АТО оздоровленням у санаторно-курортних закладах області. Раніше ми не розуміли, чому вони відмовляються відправлятися до санаторіїв. Потім виявилося, що коли людина приходить у відпустку, то просто хоче проводити час зі своїми близькими. Тому зараз програма охоплює не тільки учасників АТО, а й членів їх родини. Тобто АТОВці разом з подружжям і дітьми можуть провести разом вихідні та оздоровитися.

Окрім цього, санаторно-курортним лікуванням за кошт державного, обласного та місцевих бюджетів охоплені чорнобильці. Так, цього року, використавши всі ці джерела фінансування, ми плануємо витратити 14,2 мільйона гривень. Ця сума майже в півтора раза більша, аніж минулоріч. Усього плануємо оздоровити 1741 людину.


Постійна комісія з питань соціальної політики, охорони здоров’я, реабілітації учасників бойових дій є однією з найчисленніших у Харківській обласній раді. До її складу входять 12 депутатів: Володимир Святаш («Відродження», м. Чугуїв та м. Харків), Денис Дорожкін («Відродження», м. Харків, Великобурлуцький район), Лариса Орлова (БПП «Солідарність», Лозівський район), Вікторія Мілютіна (Об’єднання «Самопоміч», Ізюмський район), Тетяна Бідняк (Об’єднання «Самопоміч», Чугуївський, Печенізький, Великобурлуцький райони та м. Харків), Максим Водка («Наш край», м. Харків), Олена Гречаніна («Відродження», м. Харків), Тетяна Деменко («Відродження», Дергачівський район), Тетяна Лобанова («Наш край», м. Чугуїв), Ольга Львова (БПП «Солідарність», Богодухівський район), Валерій Пітько («Відродження», Нововодолазький район), Євгеній Сироткін («Опозиційний блок», Зміївський район).


Особистий прийом голови
постійної комісії з питань соціальної політики, охорони здоров’я, реабілітації учасників бойових дій та АТО Харківської обласної ради проходить у другу середу кожного місяця з 15.00 до 17.00 за адресою: Харків, вул. Сумська, 64, к. 19, тел. (057) 700-53-33.

Автор: Марічка Зорняська