Нові громади Харківщини: що зміниться у житті місцевих рад після виборів

Без посередників

Місцеві вибори – 2020 одночасно стали завершенням процесу територіальної реформи на базовому рівні та початком нового етапу життя у громадах. Серед основних змін, які їх торкнуться вже зовсім скоро, – система бюджетного забезпечення.

З 1 січня 2021 року абсолютно всі нові громади перейдуть на прямі взаємовідносини з Держбюджетом і вже не будуть залежати від районного рівня
влади. Приміром, раніше уряд забезпечував фінансування сіл, селищ і міст через районні бюджети, які своєю чергою виконували роль «посередника», перерозподіляючи кошти на базовому рівні тільки на власний розсуд.

Фінансова децентралізація передбачає, що новостворені ОТГ отримують державні кошти у вигляді субвенцій (інфраструктурна, освітня, медична, базова) напряму та самостійно, у межах своїх повноважень, управляють та розпоряджаються ними.

Перерозподіл бюджетних надходжень районів на користь бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань народні депутати прийняли у змінах до Бюджетного кодексу цього вересня. Це необхідно було зробити, аби узгодити положення бюджетного законодавства з огляду на завершення адміністративно-територіальної реформи (№ 3614).

Зокрема, районні бюджети виключили з процесу вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів та з числа «отримувачів» освітньої, медичної та субвенцій на виконання інвестиційних проектів. Також з нового року доходи та видатки усіх новоутворених сільських, селищних, міських територіальних громад закріплюються в обсягах, які були у міст обласного значення та ОТГ.

Нагадаємо, до бюджетів ОТГ, крім доходів, що отримували бюджети до їх об’єднання, зараховується 60 % податку на доходи фізичних осіб. Раніше цей податок зараховувався до районного бюджету. Також до місцевої скарбниці йтимуть місцеві податки і збори, рентні платежі, акцизний податок, плата за комунальне
майно громад, плата за адмінпослуги і дотації та субвенції з державного бюджету.

«Усе залежить від спроможності»

Проте, окрім фінансів, громади отримують додаткові повноваження. Вони у органів ОТГ доволі широкі – від розробки стратегії розвитку до організації благоустрою
сіл і селищ, які входять до складу громади. Зокрема, рада затверджує бюджет ОТГ, утворює виконавчий комітет, установлює місцеві податки і збори, визначає, яким буде соціально-економічний і культурний розвиток громади.

– Тепер на перший план місцевих рад виходитиме господарська діяльність, і вони стають господарями на своїй території, – розповів президент Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов. – Це дає можливість раді громади контролювати всіх, хто займається на її території підприємництвом. Бо ми розуміємо, що це кошти, які підуть на розвиток конкретної території. Для влади це мотивація залучати на свою територію інвестора, який би вкладав кошти та створював робочі місця в громаді.

Виконавчий комітет своєю чергою забезпечує виконання бюджету ОТГ, координує діяльність відділів, управлінь, комунальних підприємств, установ та організацій ОТГ, має право змінювати чи скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь та їх посадових осіб.

Серед повноважень – не тільки утримання об’єктів комунальної власності, об’єктів житлово-комунального господарства, але й забезпечення освітніх, соціальних та медичних послуг на території громади.

Приміром, до сьогодні чимало створених ОТГ у Харківській області, які з’явилися шляхом добровільного об’єднання, не брали «під своє крило» первинну ланку медицини. А її фінансування здійснювалося через район. Водночас в Україні є приклади, коли об’єднані громади фінансують не тільки «первинку», але й районні лікарні. Як буде тепер, за словами Сергія Чернова, безпосередньо залежатиме від спроможності самих громад.

– Безумовно, на рівні об’єднаних громад має бути первинна ланка медичної допомоги. Що стосується районних лікарень, то тут усе залежить від розміру громади і її спроможності. Є такі громади, які зможуть узяти на баланс колишні районні лікарні, будуть їх утримувати, і медична послуга буде надаватися безперервно. Але є громади, які не зможуть цього зробити. У них немає необхідного бюджету та кадрового забезпечення. Тому тут ми і пропонували зберегти сьогодні вже укрупнені районні ради, які б мали відповідний ресурс і повноваження та надавали послуги там, де цього не зможуть зробити громади. А їх сьогодні в Україні достатня кількість, – зазначив голова Харківської обласної ради.

Навіть більше, за його словами, з часом виникне потреба прийняти закон, який дасть можливість уже створеним об’єднаним громадам, але неспроможним,
об’єднуватися з іншими громадами.

Фото: Харківська облрада

– Поки, на жаль, законодавче поле відстає. Як і в питанні уточнених повноважень для районних укрупнених рад. На сьогодні у нас є можливість провести організаційні сесії, а для подальшої ефективної роботи та використання майна спільної власності територіальних громад – необхідне законодавче рішення Верховної Ради. Тому ми неодноразово зверталися до народних депутатів із тим, щоб прискорити розгляд законопроектів, які вже давно напрацьовані та розмежовують конкуренцію компетенції між районними радами і адміністраціями, районними та місцевими радами. Щоб кожен чітко розумів, за що він відповідає, – додав Сергій Чернов.

Перша сесія

А поки всі ради в ОТГ і створені нові райради мають провести організаційні сесії. На цих зборах буде визнано обраних депутатів, а також обрано секретарів об’єднаних громад, затверджено положення про постійні комісії, структури виконавчих апаратів або комітетів, залежно від органу місцевого самоврядування, а ще
керівний склад і регламент.

– Законом передбачено, що всі обрані депутати мають реєструватися до 6 грудня, і після цього територіальна комісія оголошує першу сесію та проводить її не пізніше ніж на 14-й день. Тобто до 20 грудня, якщо немає судових справ щодо набуття повноважень та підбиття підсумків виборчої кампанії, в радах мають відбутися перші сесії, – зауважив Сергій Чернов.

На першій сесії голови об’єднаних громад мають запропонувати депутатам кандидатури очільників старостинських округів. До речі, оновлення у складі керівництва
старостинських округів – теж є новацією для місцевого самоврядування. Нагадаємо, відповідно до новації виборчого законодавства, старости мають обиратися шляхом непрямих виборів.

– Уже на першій сесії я маю запропонувати депутатам кандидатури старост, а депутати мають їх погодити або не погодити, – розповів голова Коломацької селищної ради Володимир Гуртовий. Аби визначитися з кандидатурами старост чотирьох округів, які входять у склад Коломацької ОТГ, у громаді запитали думку жителів.
– Окрім громадських обговорень, які відбувалися у селах громади, я мав зустрічі з підприємцями, фермерами, аби почути їх думку, – зазначив Володимир Гуртовий.

Читайте також: Хто став депутатом Харківської обласної ради – список

Земля – громадам

Крім прямих бюджетних відносин з державою, усі нові громади отримають у розпорядження землю поза межами населених пунктів. Відповідний Указ щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність 1469 територіальних громад Президент України Володимир
Зеленський підписав 15 жовтня.

Територіальним громадам передадуть у власність усі землі сільськогосподарського призначення, які на сьогодні перебувають у державній власності, – це понад 2 мільйони гектарів. панорама подій Нагадаємо, у рамках децентралізації у сфері земельних відносин Держгеокадастр з 1 лютого 2018 року здійснює передачу державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.

Фото: Коломацька селищна рада отримала землі поза межами населених пунктів та провели інвентаризацію/Facebook

За інформацією голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка, тепер передача земель відбуватиметься за ініціативою Держгеокадастру. Таке рішення має розв’язати проблему половинчастих підходів у реалізації земельних відносин, які склалися з 2018 року, коли частині громад передали землі, а частині – ще ні.

– Земля не залежно від форми власності має приносити для громади прибуток. Безумовно, це величезний ресурс, і ним також треба по-господарському розпоряджатися. Адже тепер громади будуть приймати не тільки рішення і визначати базу для оподаткування, передаючи землю в оренду, але й проведуть інвентаризацію, яка допоможе кожний клаптик землі задіяти в роботу, – додав голова Харківської обласної ради.

Читайте також: У нових районів Харківщини можуть виникнути проблеми з бюджетом-2021

ЦНАПи в кожну громаду

Серед новацій, які запланували в громадах, – відкриття центрів надання адміністративних послуг. Відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі» Верховна Рада схвалила у другому читанні та в цілому 3 листопада. Відповідно до закону, у кожній громаді має бути свій ЦНАП (або декілька) з широким спектром послуг.

Так, до 1 січня 2022 року ЦНАПи мають з’явитися у всіх «старих» районних центрах. Поки громада не створить свій ЦНАП, ті центри, які зараз працюють у районах, не можуть закриватися та надаватимуть послуги населенню.

Фото: Центр надання адміністративних послуг Нововодолазької селищної ради

– За моїми підрахунками, таких тергромад маємо 244 (17 %), у яких проживає майже 14 % усього населення. Проте, на початок жовтня цього року ЦНАПів райдержадміністрацій функціонувало не 244, а 376, оскільки решта 132 – функціонують у центрах тергромад, де вже створено ЦНАПи громад. Таким чином, над реорганізацією цих ЦНАПів уже можна починати працювати, – повідомив порталу «Децентралізація» голова Товариства дослідників України Павло Остапенко.

Також законом передбачена спрощена процедура переведення спеціалістів з РДА у ради громад за згодою сторін без проведення конкурсу. До 1 січня 2023 року ЦНАПи мають з’явитися у громадах з населенням більше 10 тисяч осіб. Таких тергромад майже рівна кількість, що й у попередній категорій – 242 (16,8 %), в них проживає майже 9 % усього населення.

А до 1 січня 2024 року планується, що центри запрацюють і в громадах з населенням менше 10 тисяч осіб. Таких тергромад удвічі більше, ніж у попередніх категоріях, – 493 (31,9 %), у них проживає трохи більше 7 % всього населення (близько 3 мільйонів осіб). Також для таких громад цей обов’язок буде забезпечено державною підтримкою.

– Таким чином, якщо фінансування не буде, або його може не вистачити для 493 тергромад, до кінця 2023 року не в усіх тергромадах будуть функціонувати ЦНАПи. Як на мене, ця норма полегшує життя лише керівництву тергромади, а не її мешканцям, а це більше 3 мільйонів осіб, – зауважив Павло Остапенко.

Законопроект також передбачає створення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, що дозволить збільшити кількість послуг, які надаватимуться онлайн, тобто без обов’язкового відвідування ЦНАПу. Також впроваджується механізм моніторингу якості надання адміністративних послуг.